36. Перспективи та наслідки вступу України до СОТ. Процес вступу України до СОТ розпочато ще у 1993 р.

 Нині він фактично вступив у свою завершальну фазу і, як будь-який складний економічний процес, має свої плюси і мінуси. Від дня подання заявки на вступ минуло вже десять років, лише нещодавно інтеграція до цієї економічної структури стала реальністю для зовнішньоекономічної політики України. За останні 30 років кількість основ­них правил організації надзвичайно зросла, проте основою є принцип двосторонніх угод між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних ком­паній, захищаючи власне виробництво та ро­бочі місця, тому переговорний процес складний і, як правило, тривалий. Упродовж 2004–2005 років Указами Президента, пос­тановами Верховної Ради, розпорядженнями Уряду України було створено належну законодавчу базу інтеграції до СОТ. Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім то­го, інтеграції до СОТ — це ознака сталого розвитку краї­ни — економіч­ного, політич­ного, соціаль­ного. Вступ України до СОТ означатиме подаль­шу лібералізацію зовнішньої торгівлі. Набуття Україною членства в СОТ сприятиме зрос­танню реального національного ВВП, збільшенню експорту української продукції, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидем­пінгових розслідувань та послабленням та­рифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курс гривні до світових валют. Зі вступом України до СОТ буде скасовано більшість пільг на сплату ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до суттєвого збіль­шення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початок 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митних тарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту. Отже, нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетної збалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі. Основні наслідки вступу України до СОТ: 1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення біз­несу та міжнародної торгівлі. 2. Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій. 3. Українські виробники отримають спро­щення умов доступу до ринків країн-членів Світової організації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1 млрд дол. США 4. Промислові підприємства зможуть засто­сувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нор-мами СОТ. 5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства в
ЄС, має запобігти витісненню з ринку ЄС української продукції аналогічною продук­цією країн Центральної та Сх. Європи. 6. Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількіс­ному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів вироб­ництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3–4 млрд грн). 7. Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, , виробник матиме доступ до дешевших устаткування і сировини, а споживач — ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентноздатності вітчизняної продук­ції.

37. Світовий ринок товарів та послуг і розвиток його структури.

Дані про товарну структуру міжнародної торгівлі в світі загалом дуже неповні. Звичайно для класифікації окремих товарів в міжнародній торгівлі використовується або Гармонізована система опису і кодування товарів, або Стандартна міжнародна класифікація ООН .

Ця тенденція характерна як для розвинених, так і для країн, що розвиваються і є слідством впровадження ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій. У товарній структурі світового експорту більше за 2/3 доводиться на продукцію обробляючої промисловості, причому її питома вага збільшується, і біля 1/3 на сировинні і продовольчі товари Найбільш значною групою товарів в рамках продукції обробляючої промисловості є обладнання і транспортні кошти (до половини експорту товарів цієї групи), а також інші промислові товари хімічні товари, чорні і кольорові метали, текстиль. У рамках сировинних і продовольчих товарів найбільш великі товарні потоки складають продовольство і напої, мінеральне паливо і іншу сировину, виключаючи паливо.

 Основний об'єм міжнародної торгівлі доводиться на розвинені країни, хоч їх частка дещо скорочувалася в першій половині 90-х років за рахунок зростання питомої ваги країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою. Основне зростання питомої ваги країн, що розвиваються сталося за рахунок нових індустріальних країн Південно-Східної Азії (Кореї, Сингапура, Гонконга), що швидко розвиваються і деяких країн Латинської Америки. Найбільші світові експортери в 1994 році (в млрд. дол.) США, Німеччина, Японія, Франція. Серед країн, що розвиваються найбільші експортери наступні Гонконг, Сингапур, Корея, Малайзія, Таїланд. Серед країн з перехідною економікою найбільші експортери Китай, Росія, Польща, Чехія, Угорщина. У більшості випадків найбільші експортери є і найбільшими імпортерами на світовому ринку.

Світовий ринок послуг, його структура і особливості розвитку.

Класифікація ГАТТ/ВТО, що включає більше за 600 різновидів послуг. Класифікація послуг заснована на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, прийнятій Організацією Об'єднаних Націй і що визнається в більшості країн світу. І торгівля послугами входить в рахунок поточних операцій платіжного балансу будь-якої країни. Переговори про лібералізацію торгівлі послугами ведуться паралельно з переговорами про лібералізацію торгівлі товарами.

Саме внаслідок невідчутності і невидимість більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом і імпортом. Більш того на відміну від товарів, виробництво послуг часто об'єднане з їх експортом в рамках одного контракту і вимагає безпосередньої зустрічі їх продавця і покупця. Однак і в цьому випадку існують численні виключення. Наприклад, деякі послуги цілком відчутні (розпечатана доповідь консультанта або комп'ютерна програма на дискеті), цілком видимі (модельна стрижка або театральне уявлення), піддаються зберіганню (послуги телефонного автовідповідача) і далеко не завжди вимагають прямої взаємодії покупця і продавця (автоматична видача грошей в банку по дебіторській картці).

Види послуг: транспорт, поїздки, звязок, будівництво, страхування, фінансові послуги, компютерні і інформаційні послуги, роялті і ліцензійні платежі, урядові послуги та ін.