9.Етапи та напрями розвитку історії економіки.

Етапи: 1)період становлення – з XVII, особливо XVIIIст., до середини XIXст. 2)Традиційна економічна історія – з сер. XIX до кінця 50-хрр. ХХст. – як самостійна наука; 3)«нова ек.історія»(кліометрія, історична економетрика) – кінець 1950-1960-ті рр.. 4)вивчення довгострокових тенденцій розвитку економіки та економічного зростання – як напрям історико-ек.досліджень; 5)історична економіка – 1970-х рр.. й до сьогодення – як синтез методів «нової ек.історії» та аналізу довгострокових тенденцій ек.розвитку. В ході розвитку історико-економічної науки досить поширеною практикою був спільний виклад історії господарства з іс.ек.думки, про що свідчать, наприклад, праці Дж.Ешлі «Економічна історія Англії у зв’язку з економічною теорією» та Ф.Левитського «Історія господарського побуту у зв’язку з історією політичної економії». Сучасна західна економічна історія, яку можна назвати «історичною економікою», являє собою синтез низки підходів, деякі з яких, зокрема «нова ек.історія», виникли порівняно недавно – у 1960-ті роки, інші праці, наприклад, угалузі ек.динаміки, з'явилися ще на початку ХХст.

10.Етапи розвитку історії економічної думки.

Періоди: 1)до класична економічна думка, яка охоплює ек.думку Стародавнього Сходу(Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), античності(стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди входить ек.думка періоду меркантилізму; 2)класична політична економія – В.Петті, П.Буагільбер, школа фізіократів на чолі з Ф.Кене, А.Сміт, Д.Рікардо, Дж.СТ.Міль; 3)альтернативні класичній школі напрями ек.думки – історична школа, марксистська ек.теорія та ґенеза ек.концепцій соціал-демократії; 4)неокласичний напрям ек.теорії – виникнення та розвиток маржиналізму: австрійська(К.Менгер, Ф.Візер), лозаннська(В.Парето), кембриджська(А.Маршалл) та американська(Дж.Б.Кларк)школи; 5)основні напрями ек.думки ХХст-на початку Хвіст. – виникнення та еволюція неокласичного напряму та економічний неолібералізм, економічні теорії неоконсерватизму.