51. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
Подальша генеза ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробництвом як більш прогресивною й адекватною досягнутому рівню розвитку продуктивних сил формою організації виробництва. Із середовища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів формується прошарок мануфактурників — власників великих майстерень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і на саме господарство та знаряддя виробництва. Паломництво, або «розсіяна» мануфактура, одержало особливо бурхливий розвиток там, де були слабкі цехові обмеження. А цехові майстри, збільшуючи масштаби свого виробництва і ступінь поділу праці, створювали централізовані мануфактури. Особливо ефективні мануфактури були в галузях із дорогими, складними засобами виробництва і стійкого масового збуту: видобувній, збройній, суднобудівній, друкарській, ткацькій.
Взагалі, мануфактурне виробництво в Україні мало свої особливості. Основними видами мануфактур, що існували в українських землях, були кріпосна та капіталістична мануфактури.
До кріпосної мануфактури належать: вотчинна мануфактура (підприємство, базоване на примусовій праці, що в основному займається переробкою сировини, що виробляється в маєтку); посесійна мануфактура ( передбачає умовне володіння, використовує примусову працю приписних робітників)
До капіталістичної мануфактури належали: купецька мануфактура (виникає в України в XVII ст., базується на вільнонайманій праці, як правило, належить представникам III стану — купцям); селянська мануфактура (підприємство, засноване забагатілим селянством);
52.Гослодарська система Голландії у ХУІ-ХУП століттях та причини її занепаду.
Розвиток капіталізму в Голландії. Найбільш економічно розвинутою державою, що конкурувала з Англією, були Нідерланди із столицею в Амстердамі. На початок XVI ст. держава мала назву «країни міст», оскільки майже половину її населення складали міські жителі. Південна частина відрізнялася розвитком мануфактури переважно в сільській місцевості, оскільки в містах він ще стримувався цеховими обмеженнями. А в північній частині — Голландії — цехи не дістали повного розвитку, тому умови для розвитку мануфактур тут були кращими. В економічній історії північ Нідерландів становила виняток, адже практично тут не було феодалізму. Селяни Голландії ніколи не перебували у феодальній залежності, що прискорило розвиток продуктивних сил цієї країни. У XVI ст. сільське господарство півночі Нідерландів вже не було натуральним. Землеробство мало товарний характер, оскільки вся продукція йшла на продаж місту. Ці обставини створили підстави для перенесення економічних центрів Нідерландів з півдня на північ. У другій половині XVI ст. відбулася буржуазна революція, яка мала форму національно-визвольної війни проти панування Іспанії та закінчилася створенням на півночі Нідерландів незалежної буржуазної республіки Голландії, результатом чого було стрімке, хоча й коротке, економічне піднесення. У південній частині Нідерландів, що згодом стала основою Бельгії, революція зазнала поразки й панування Іспанії збереглося. На початку XVII ст. в результаті активної колоніальної експансії Голландія утворює колоніальну імперію, агресивно експлуатуючи через Ост-Індську акціонерну компанію острови Індонезії, Індії, Індокитаю, Японії, на яких створювалися голландські плантації з використанням рабської праці.
Буржуазна революція прискорила розвиток різних промислових галузей. Та все ж головну роль у господарському розвитку Голландії відігравав не промисловий, а торговельний капітал. Накопичені торговельні капітали зробили Голландію найбагатшою країною, країною-банкіром. Але в результаті того, що накопичені капітали не переливалися в промислові галузі, а залишалися в торговельній сфері, й торговельне панування не відповідало промисловому потенціалу, Голландія поступово втрачає світове значення.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 Наверх ↑