75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та США в кінці XIX - початку XX ст.

У другій половині XIX ст. в країнах Західної Європи та США завершилися демократичні революції, закінчилося формування національних держав та ринків, розпочалася освітня революція, зміцнювалася духовно-культурна сфера. Однак, головною подією було завершення першої промислової революції — переходу від мануфактури до фабрики, яка стала базою створення ринкового господарства в державах західної цивілізації і суттєво вплинула на всі сторони життя людства. Вагомий внесок в обґрунтування процесів, що відбувалися в XVII—XVIII ст., зробили представ­ники класичної школи політичної економії, які, зокрема, розгля­дали становлення та розвиток ринкового господарства в умовах вільної конкуренції. Мета лекції— показати економічний розвиток країн Західної Європи та США в період переходу до монополістичної конкурен­ції, визначити його особливості, з'ясувати вплив економічної думки різних напрямків на економічні процеси, що відбувалися в кінці XIX — на початку XX ст. Перша промислова революція підготувала економічні перед­умови для здійснення другої технологічної революції (1870—1918) в нових історичних умовах, які позначилися подальшим розвитком ринкового господарства в період монополістичної конкуренції.У 1873 р. відбулася світова економічна криза, яка була наслід­ком циклічного розвитку капіталістичної економіки в умовах віль­ної конкуренції. Криза співпала з початком розгортання другої науково-технологічної революції, що позначилася значними від­криттями в галузі науки й техніки. Наука перетворилася на ру­шійну силу технічного прогресу, почала активно впливати на розвиток продуктивних сил суспільства. Кінець XIX — початок XX ст. позначився новими технологіч­ними процесами одержання чорних та кольорових металів, крекін­гом нафти, одержанням штучних барвників, добрив та ліків. У цей період були створені принципово нові двигуни: електромо­тор, електрогенератор, парова та гідравлічна турбіни, двигуни внутрішнього згорання. Були створені нові засоби пересування: автомобіль, тепловоз, електровоз, мотоцикл, літак. Однак, найбіль­шим досягненням останньої третини XIX ст. слід вважати заміну парової енергії на електричну та широке її впровадження в про­мисловості, транспорті, зв'язку, у побуті людей. На духовну сфе­ру людства мало великий вплив винайдення радіо та поширення кінематографу. Значні зміни відбулися у виготовленні сучасного озброєння. Збільшення обсягів виробництва товарів, зростання міст, освоєння корисних копалин у колоніях призвело до розвитку та вдосконалення транспорту. Швидкими темпами зростає довжина залізниць, будуються нові величезні канали — Суецький та Па­намський, почалась електрифікація залізниць. У великих містах створюються лінії трамваїв і метро, на залізницях почали впрова­джуватись тепловози та електровози. Відбувається подальше зростання чисельності населення та інтенсифікація руху робочої сили, переважно за рахунок іммі­грації.

76. Маржинальний напрям економічної думки.

В останній 1/3 XIX ст. в ек-ній теорії виникла нова те­чія — маржиналізм, яка згодом стала визначальним напрямом роз­в-ку ПЕ. Об'єктивна зумовленість її появи поля­гала в глибоких змінах, що стались у цю добу в суспільно-ек-ному житті розвинутих країн Заходу під впливом НТП: перехід ек-ки в монополістичну стадію розв-ку, формува-ння складніших форм госп-ня та взаємовідносин між виробником і спож-чем, інтенсивний процес розширення ринку поза нац-ні межі. Якісні зруше-ння, що мали місце в хар-рі та структурі В, методах управління ек-ною діяльністю на мікро- та макрорівнях, у сфері спож-ня, потребували переоцінювання багатьох теоретичних поло­жень «класичної школи», формування нової парадиг-ми для пояс­нення процесів та явищ сус-но-ек-ної практики.

Цю ф-цію в певній мірі виконав маржиналізм, який досить швидко набув широкого визнання у світовій науці, хоча і не був позбавлений певної однобічності. Основна ідея —досл-ня граничних ек-них величин як взаємозв'яза­них явищ ек-ної сис-ми на різних рівнях — фірми, галузі, на­ц-ної ек-ки. Такий підхід уможливив застосування нових методів аналізу, що дали змогу визначити граничні величини для хар-ристики змін, що відбуваються в ек-ному житті.

Виникнення теорії граничних величин було визнано «маржинальною революцією» в ек-ній науці