59.Суть та значення демократичної, індустріальної та освітньої революцій для ринкових

перетворень в країнах Європейської цивілізації.

Демократична революція. Буржуазно-демократичні революції в країнах Західної Європи докорінно змінили політичну та соціальну систему суспільства; Задеклару­вали свободу й рівність усіх громадян держави проти привілеїв пануючої аристо­кратії. Демократичні революції стали також висхідною точкою у фор­муванні національних держав на основі спільної культури, мови та етнічної належності людей, їх рівності. Відбувається поділ влади на законодавчу, су­дову і виконавчу. Формування внутрішнього ринку та його інститутів. Основою взаємовідно­син у такій державі стала солідарність. Створення національної держави забезпечило соціаль­но -політичні умови розвитку ринкової економічної системи. Індустріальна революція. Матеріальною основою формування ринкового господарства держав Західної цивілізації стала промислова революція. Це є перехід від ручного виробництва до машин­ного, коли мануфактура була замінена фабрикою. Відбувається швидка механізація виробництва, розвиток ткацької про­мисловості, застосування парової машини, впровадження виплав­ки заліза з використанням коксу, широка співпраця науки та ін­женерії з промисловим виробництвом тощо. Джон Хікс пов'язує суть промислової революції з впливом науки, яка сти­мулювала розвиток техніки, а також з появою нових джерел енер­гії. Промислова революції змінила характер зв'язків між самими суб'єктами господарювання і між ними та державою, обумовила зміни в структурі народно­го господарства

Освітня революція. Людство переосмислило світо­гляд античності, що проявилось у Ренесансі (Відродженні) античних тради­цій. З'явилася модифікація християнства — протестантизм (від слова протест). «Протестантська етика» включала в себе такі головні складові: ощадливість, прагнення до багатства, прагматизм, побутовий аскетизм, і стала основою розвитку підприємницької діяльності і реалізації індивідуалізму. Гуманістичний рух епохи Відродження підготував перехід до епохи Реформації, що зла­мало духовну диктатуру католицької церкви та підривало основи її економічної могутності. Просвітники до­тримувались раціоналізму та відмовлялись від Святого письма, як єдиного джерела знань. Відродження, Реформація та Просвітництво змінили підходи до політики і права, які з часом стали основою для боротьби за буржуазно-демократичні свободи.

60.Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина ХУП - середина XIX ст.).

Ліквідація феодальної роз­дробленості в інших європейських державах викликала економіч­не піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португа­лії, Нідерландів). Із подоланням роздробленості утворилася осно­ва для одновекторності владних і групових інтересів. Державна влада і торговельна буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характер­ною ознакою економічної політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі біль­ші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнародної торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика багатьох європейських держав у XVIXVII ст. була наслідком її широкої пропаганди економістами меркантилістського напряму. Отже, з виникненням національних держав формуються нації, закладається ґрунт для появи національних економік. Ліквідація політичної роздробленості у країнах Західної Європи, бурхливий процес становлення централізованих національних дер­жав сприяли поглибленню ринкових засад функціонування націо­нальних економік і піднесенню великих середземноморських міст, які стали осередками розвитку торговельно-купецького капіталу.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39  Наверх ↑