4. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІС

4.1. Технічна, економічна та оперативна ефективність ІС

Ефективнiсть — сукупнiсть властивостей, якi визначають ступiнь при­стосування системи до виконання поставлених перед нею завдань.

Iз двох систем ефективнiшою вважається та, яка краще вiдповiдає своє­му призначенню.

Ефективнiсть може бути технiчною, економiчною, оперативною i т.д.

Технiчна ефективнiсть — мiра пристосування системи до виконання екс­плуатацiйного завдання, обумовлена її технiчними характеристиками.

Економiчна ефективнiсть — мiра вигiдностi економiчних затрат на ство­рення i використання системи.

Оперативна ефективнiсть — характеристика результатiв використання системи, обумовлена не тiльки її технiчним станом, але й протидiючими факторами.

Якщо поняття надiйностi використовується для оцiнки технiчного стану складових частин системи, то поняття ефективностi — для оцiнки очiкуваних або отриманих результатiв застосування системи.

Ефективнiсть i надiйнiсть — це комплекснi поняття, якi складаються з багатьох окремих взаємопов'язаних властивостей. Пiдвищення надiйностi системи не самоцiль, а лише один iз засобiв забезпечення високого рiвня ефективностi. Надiйнiсть системи в значнiй мiрi визначає загальнi еко­номiчнi показники її роботи.

Мiж надiйнiстю i технiчною ефективнiстю iснує безпосереднiй зв'язок: чим надiйнiший об'єкт, тим вища його технiчна ефективнiсть. Тому змiна технiчної ефективностi може бути мiрою апаратної надiйностi, i навпаки.

Основнi фактори, що впливають на надiйнiсть IС та її компонентів, мо­жна роздiлити на двi групи:

1)       апаратнi (технiчнi), тобто такi, що залежать вiд стану апаратури i їїелементiв;

2)       неапаратнi, тобто такi, що не залежать вiд стану апаратури, але впли­вають на функцiональну надiйнiсть.

Апаратнi (технiчнi) фактори подiляються на конструктивно-схемнi i ви­робничi.

До конструктивно-схемних факторiв вiдносять:

•        вибiр структурної i функцiональної схеми системи чи її компонентів,способiв резервування i контролю;

•        вибiр комплектуючих елементiв i матерiалiв, а також робочих умов,в яких повиннi працювати комплектуючi елементи;

•        назначення вимог до допускiв на технiчнi характеристики елементiв;

•        захист вiд зовнiшнiх i внутрiшнiх несприятливих впливiв.

До технiчних засобiв забезпечення надiйностi конструктивного характе­ру вiдносять:

•        автоматизованi цифровi, аналого-цифровi, комп'ютернi комплекси,якi дозволяють проектантам розробляти велику кiлькiсть альтернативнихварiантiв виробiв системи i вибирати найбiльш надiйнi та ефективнi з них;

•        засоби автоматизованої розробки конструкторської i технологiчноїдокументацiї;

•        технiчнi засоби навчання i  пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв(конструкторiв, проектантiв);

•        автоматизована система iнформацiї з питань якостi i надiйностi ви­робiв.

До виробничих факторiв вiдносять такi, що виникають в процесi пiдготовки виробництва, виготовлення i виробничого контролю технічних елементів системи:

•              точнiсть виконання заданої форми;

•              забезпечення пружних, магнiтних та електричних характеристик;

•              забезпечення контактних властивостей;

•              ретельнiсть виявлення прихованих виробничих дефектiв при про­веденнi контролю.

До технiчних засобiв забезпечення надiйностi виробничого характеру вiдносять:

•      прогресивне автоматизоване виробничо-технологiчне обладнання,засоби контролю i управлiння технологiчними процесами.

До технiчних засобiв забезпечення надiйностi експлуатацiйного харак­теру вiдносять:

•              технiчнi засоби для вiдпрацювання експлуатацiйної документацiї(стенди, макети, iмiтатори) i навчання експлуатуючого персоналу;

•              автоматизованi засоби контролю, дiагностики i пошуку несправно­стей, якi використовуються при вводi виробiв в експлуатацiю;

•              технiчнi засоби для проведення попереджувальних i регламентнихробiт.

Надiйнiсть комплексiв технiчних засобiв IС iз-за їх складностi, громiздкостi та iндивiдуальних вiдмiнностей, як правило, експериментами не встановлюється, а розраховується в процесi проектування.

Для визначення розрахункової надiйностi технiчних засобiв використо­вують данi про надiйнiсть елементiв, якi входять в них.

Пiдприємства-виготовлювачi технiчних засобiв мають розрахунковi i експериментальнi данi про їх надiйнiсть, якi наводяться в каталозi Держав­ної системи приладiв, iнодi в проспектах.

Надiйнiсть пов'язана з рiвнем розвитку технiки, тому показники надiйностi технiчних засобiв увесь час пiдвищуються, що необхiдно врахо­вувати при розрахунках в подальшi перiоди.

Сучасна тенденцiя розробки технiчних засобiв IС полягає в максималь­ному використаннi приладiв i засобiв автоматизацiї, що серiйно випуска­ються, без будь-якого втручання в їх конструкцiю, технологiю виробницт­ва, режими живлення тощо.

Це досягається завдяки:

•              вибору бiльш надiйного опорного варiанту системи при проектуваннi;

•              спрощення системи;

•              вибору найнадiйнiших елементiв;

•              полегшення режимiв роботи;

•              введення запасiв працездатностi;

•     тренування елементiв i системи;

•     створення контролепридатних i вiдновлюваних систем;

•     стандартизацiї та унiфiкацiї елементiв i вузлiв;

•     проведення профiлактичних заходiв;

•     навчання персоналу.

Неапаратнi фактори виникають поза сферою проектування i виробницт­ва апаратури. До них вiдносяться:

•              якiсть    алгоритмiв    та    програм    для    виробiв    з    програмнимуправлiнням;

•              квалiфiкацiя обслуговуючого персоналу i якiсть обслуговуванняапаратури;

•              умови роботи апаратури, в тому числi температура, вологiсть, зава­ди та iн.

Таким чином, надiйнiсть системи закладається при проектуваннi, забез­печується при виробництвi її апаратної частини i пiдтримується при екс­плуатацiї.

Ефективнiсть інформаційної системи складається з економiчностi її складових частин.

Одночасно iз створенням технiчної бази АIС велику увагу надають еко­номiчностi органiзацiї виробництва, оскiльки впровадження навiть доско­налої системи у виробництво з поганою органiзацiєю може знизити її ефек­тивнiсть.

При виборi складу iнформацiйного забезпечення враховують, що еко­номiчнiсть iнформацiї суттєво залежить вiд часу мiж її отриманням та ви­користанням. Це в свою чергу висуває завдання пошуку оптимального об'єму iнформацiї i моменту її отримання, що реалiзується при розробцi iнформацiйного забезпечення.

Суттєве значення має економiчнiсть технiчних засобiв, оскiльки у вар­тостi створення IС вони займають основний об'єм. Одночасно з вибором вiдповiдного данiй системi типу засобiв необхiдно вирiшувати завдання пошуку їх оптимального об'єму та вiдповiдних цьому об'єму затрат, що можна назвати вибором оптимального рiвня автоматизацiї.

Вiдомо, що виробничi об'єкти, навiть однотипнi, можуть суттєво вiдрiзнятися мiж собою за варiантами технологiчного обладнання, квалiфiкацiєю персоналу, умовами функцiонування, рiвнем автоматизацiї та iн. У зв'язку з цим кожен об'єкт має свiй iндивiдуальний рiвень i резерви ефективностi автоматизацiї.

Для кожної конкретної IС мета її створення полягає в забезпеченнi найбiльш повного використання можливостей об'єкта управлiння для вирiшення поставлених перед ним завдань.

Ефективнiсть IС визначають порiвнянням результатiв вiд її функцiонування i затрат всiх видiв ресурсiв, необхiдних для її створення i розвитку.

Оцiнку ефективностi IС проводять при:

•               формуваннi вимог, якi ставляться до IС;

•               аналiзi створюваних i функцiонуючих IС на вiдповiднiсть нео­бхiдним вимогам;

•               виборi найкращого варiанту створення, функцiонування i розвитку IС;

•               синтезi (формуваннi) найбiльш доцiльного варiанту побудови IС закритерiєм "ефективнiсть - затрати".