1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

В ЕКОНОМІЦІ

1.1. Основні етапи створення інформаційних систем

Інформаційні системи, як і інформація та інформаційні технології, існу-вали з моменту появи суспільства, оскільки на будь-якій стадії його розвит-ку є потреба в управлінні, а для управління потрібна систематизована, за-здалегідь підготовлена інформація.

ІС, призначені для вирішення завдань управління виробництвом та ін-шими сферами бізнесу, пройшли три стадії свого розвитку. Кожну з них ха-рактеризували відповідна структура побудови ІС, а також особливості и окремих елементів.

Між цими етапами немає чтил меж1, хоча певний вплив на їх зміст мав склад технічної бази управління. У кожному етапі можна виділити підета-пи, що різняться деякими особливостями.

Початок створення ІС у нас відносять до 1963 року, коли на великих підприємствах почали використовувати ЕОМ для розв'язування задач орга-нізаційно-економічного управління. Перші такі системи обмежувалися розв'язуванням деяких функціональних управлінських задач, наприклад, задач бухгалтерського обліку. Тому системність автоматизовано^ї обробки економічно^ї інформац^ії на початку 60-х років характеризувалася частковіс-тю та локальністю. Протягом 60-х років поступово здійснено перехід від локальних систем обробки даних, призначених для тих чи інших ділянок управлінських робіт, до систем, що охоплюють широке коло задач управ-ління (автоматизованих систем управління (АСУ)).

В ІС першого покоління (в США - системи оброблення даних, в Україні -"АСУ позадачний підхід") для кожної задачі готували окремо дані у вигляді файлових структур, створювали свою (власну) математичну модель, розро-бляли програмне забезпечення. До програм розв'язування задачі, крім ін-ших, вносилися й процедури формування та ведення інформаційного фон­ду, необхідного для розв'язування задачі. Такий підхід зумовлював інфор-маційну надмірність (записані на машинний носій дані не могли бути вико-ристані для розв'язування іншої задачі), математичну надмірність (відомо, що моделі розв'язування різних економічних задач мають спільні блоки). Був позначений тривалістю і трудомісткістю й процес розробки програмно-го забезпечення кожної задачі .Крім того, дуже незначні зміни в організації інформаційного фонду задач зумовлювали потребу доопрацювання програ-много забезпечення. У таких системах відсутня була об'єднана спільною ідеологією база даних (БД) для підприємства, офісу, установи. Щонайбіль-ше інформаційне забезпечення окремих задач було позадачною БД.

Подальшим розвитком ІС в економіці є створення АСУ на основі ідеоло-ri'i автоматизованих банків даних. Це другий етап створення ІС, який розпочався у 1972 році. Розширилися технічна та програмна бази АСУ, що позна-чилося на урізноманітненні варіантів ^їх побудови з орієнтуванням на окремі класи та моделі ЕОМ, включаючи міні- та мікрокомп'ютери. Зросла також багатоваріантність ІС у зв'язку із збільшенням кількості технологічних ре-жимів експлуатації ЕОМ та всього комплексу технічних засобів, зокрема по-чалося запровадження діалогового режиму та режиму телеобробки даних.

У США такі системи дістали назву управлінських ІС (IMS), а в Україні -"ІС концепція БД". У цих системах моделі, як і раніше, створюються для кожної задачі окремо. Самі ж задачі різняться досить високою мірою фор-малізованості.

Проте відмінність ІС другого покоління (1972-1986рр.) від ІС першого по-коління полягає в тому, що перші мали спільне інформаційне забезпечення ycix задач - базу даних. Організація єдиної бази даних стала можливою лише завдяки тому, що були створені спеціальні програмні продукти - системи управління базами даних (СУБД). Основне призначення СУБД - створення та підтримка в актуальному стані бази даних, а також зв'язок п з програмами розв'язування економічних задач (прикладні програми користувачів).

У середині 80-х років був нагромаджений значний досвід створення та використання інформаційних систем організаційного управління. Так, у 1988 році функціонувало близько 6000 АСУ різних рівнів та проблемної орієнтації, у тому числі 2600 АСУ підприємств і об'єднань (АСУП). Ство­рено значну кількість автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень щодо цих систем досягав 0,88.

KpiM прямого економічного ефекту, впровадження АСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності управлінського персоналу. Підвищи-лась оперативність, наукова обгрунтованість та об'єктивність прийманих управлінських рішень; виникла можливість вирішення принципово нових економічних задач, які до впровадження ІС не розв'язувалися апаратом управління; збільшився час на творчу роботу працівників за рахунок скоро-чення обсягів виконання рутинних операцій вручну; у результаті автомати-зації процесів інформаційного обслуговування підвищилася інформованість управлінського персоналу.

ІС перших двох поколінь здійснювали, як правило, розрахункові, облі кові функції, передачу повідомлень, найпростіше оброблення даних. Зрос-тання продуктивное^ шдприемства досягалося завдяки перебуванню в полі зору системи менеджменту великої кількості партнерів, клієнтів, процесів виробництва, товарів, одиниць зберігання та обліку.

Проте докорінних змін у поліпшенні якості управління об'єктами гос-подарювання не відбулося. Досвід функціонування ІС першого та другого поколінь виявив у них низку серйозних недоліків:

Значна кількість функцій управління економікою, що стосується не-структурованих і слабоструктурованих процедур, залишилась без комп'ю-терної підтримки. По суті в АСУ вирішені задачі щодо жорстких детермі нованих алгоритмів, які не притаманні керівним структурам.

Стандартний набір економічних задач і підсистем АСУ не забезпечив п необхідної гнучкості, через що модифікація та розширення функціонально­го складу системи пов'язаш3i значними трудовитратами.

Чітка централізація обробки інформації в діючих АСУ не давала змоги здійснювати процеси оперативного управління і регулювання в реальному масштабі часу.

Недостатня кількість оптимізаційних задач у складі АСУ (1,5% у серед-ньому) пояснюється незацікавленістю користувачів у застосуванні оптимі заційних методів; відсутністю надійної та вірогідної інформації для вико-ристання оптимізаційних розрахунків; неможливістю та недоцільністю впровадження локальних оптимізаційних задач.

В АСУ, як правило, відсутні замкнені комплекси задач управління (пла-нування, обліку, аналізу, регулювання). Різні типи АСУ (АСУП, САПР, АСУ ТП) діяли на об'єктах господарювання автономно, без взаємозв'язку.

Системи не забезпечували оперативної взаємодії з ЕОМ керівників різ-них рівнів. Пакетний режим функціонування АСУ (як основний) не давав змоги створювати системи підтримки прийняття управлінських рішень (СППР), що передбачають можливість вибору альтернативного рішення.

Впровадження систем не супроводжувалося необхідною перебудовою організаційних структур управління в умовах використання автоматизова-ної обробки даних.

Зазначені недоліки ІС спонукали до пошуків сучасніших форм та мето-дів їх проектування, розробки концептуальної основи ІС нового покоління.

Тому наступний етап створення ІС, який розпочався приблизно в сере-дині 80-х років, характеризується створенням інтегрованих систем. Це ба-гаторівневі ієрархічні автоматизовані системи управління, які забезпечують комплексну автоматизацію управління на усіх рівнях.

Третє покоління ІС будується як СППР ( в англомовній літературі викори-стовується позначення DSS (Decision Support Systems)). Такі системи мають не тільки спільну БД, а й спільну базу моделей для розв'язування задач. Вони opieHTOBaHi не на автоматизацію функцій особи, яка приймає рішення (ОПР), а на сприяння в пошуку ефективного рішення. СППР opieHTOBam передус1м на розв'язання слабоформалізованих задач управління підприємствами, що виникають у зв'язку з високим рівнем різноманітних невизначеностей ринко-вого середовища. Призначення таких систем полягає не в автоматизації функ­цій ОПР, а в шдтримщ п дай у пошуку ефективного рішення. Особлива увага в СППР приділяється діалогу та "дружності" п 1нтерфейсу до ОПР.

8

Інтегрована автоматизована система управління (ІАСУ) може розгляда-тися як ієрархічно організований комплекс організаційних методів, техніч-них, програмних, алгоритмічних та інформаційних засобів, які мають моду-льну структуру і забезпечують наскрізне узгоджене управління матеріаль-ними та інформаційними потоками об'єкта управління.

Центральним поняттям в інтегрованих АСУ є поняття "інтеграція". Ін-теграцію можна визначити як спосіб організації окремих компонентів в од­ну систему, що забезпечує узгоджену та цілеспрямовану їх взаємодію, зу-мовлюючу високу ефективність функціонування усієї системи.

Інтеграцію в АСУ можна розглядати в кількох аспектах: функціональ­ному, організаційному, інформаційному, програмному, технічному, еконо-мічному.

Функціональна інтеграція забезпечує єдність цілей та узгодження кри-теріїв і процедур виконання виробничо-господарських та технологічних функцій, спрямованих на досягнення поставлено^ї мети. Основою функціо-нальної 1нтеграцп е оптимізація функціональної структури всіє^ї системи, декомпозиція системи на локальні частини (підсистеми), формалізований опис функцій кожно^ї підсистеми та протоколи взаемодп пщсистем.

Організаційна інтеграція полягає в організаці^ї раціональної взаємодії персоналу управління на різних рівнях ієрархії ІАСУ і різних локальних п підсистем, що зумовлює узгодження дій персоналу в напрямку досягнення поставлених цілей та погодженість управлінських рішень.

Інформаційна інтеграція передбачає єдиний комплексний підхід до створення й ведення інформаційно^ї бази всієї системи та п компонент1в на основі одного технологічного процесу збору, зберігання, передачі та оброб-ки інформації, який забезпечує узгоджені інформаційні взаемодп Bcix лока­льних АСУ та підсистем ІАСУ.

Програмна інтеграція полягає у використанні узгодженого та взаємо-пов'язаного комплексу моделей, алгоритмів і програм для забезпечення спільного функціонування всіх компонентів ІАСУ.

Технічна інтеграція — це використання єдиного комплексу сумісних об-числювальних засобів, автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів та локальних мереж ЕОМ, об'єднаних в одну розподілену обчислювальну систему, яка забезпечує автоматизовану реалізацію всіх компонентів ІАСУ.

Економічна інтеграція є узагальнюючим комплексним показником інте-грації системи і полягає в забезпеченш цшеспрямованого та узгодженого функціонування усіх компонентів ІАСУ для досягнення найбільшої ефек-тивності функціонування всіє^ї системи.

Сучасний етап розробки ІС в економіці характеризується створенням ІС нового покоління, до яких належать експертні системи, системи підтримки прийняття рішень, інформаційно-пошукові системи, системи зі штучним інтелектом.

Основою створення таких систем є децентралізація структури ІАСУ та організація розподіленої обробки інформації.

Технічною передумовою створення таких систем є значне поширення персональних ЕОМ, які характеризуються низькою вартістю, невеликими габаритами, підвищеною надійністю, простотою в обслуговуванні та екс-плуатації, що дає змогу наблизити ^їх до місць виникнення та використання інформації, поділити ^їх за окремими сферами функціональної діяльності.

Організаційною передумовою виникнення таких систем стали процеси децентралізації управління, що відбуваються в країні.

Структурно вони реалізуються у вигляді мереж обчислювальних машин або мереж АРМ.

Сучасш шформащшп системи характеризуються такими основними особливостями:

•        повне використання потенціалу настільних комп'ютерів і середовищрозподіленого опрацювання; модульна побудова системи, що передбачаєіснування багатьох різноманітних типів архітектурних рішень у рамкахєдиного комплексу;

•        економія ресурсів системи ( у широкому розумінні цього терміну) зарахунок централізації збереження й опрацювання даних на верхніх рівняхiq>apxii ІС;

•        наявність ефективних централізованих засобів мережевого і систем­ного адміністрування (організаці^ї обчислювального процесу), які дозволя-ють здійснювати наскрізний контроль за функціонуванням мережі і управ-ління на всіх рівнях ієрархі^ї, а також забезпечувати необхідну гнучкість ідинамічну зміну конфігурації системи;

•        різке зниження так званих "прихованих витрат" — експлуатаційних ви-трат на утримання ІС, що включають витрати, які важко виділяються в явно­му вигляді, що непросто передбачити в бюджеті організації ( підтримка функ-ціонування мережі, резервне копіювання файлів користувачів на віддаленихсерверах, настроювання конфігурації робочих станцій і підключення ї^х в ме­режу, забезпечення захисту даних, відновлення версій програмного забезпе-чення і т.д.).

1.2. Поняття інформаційної системи

У ДСТУ 2874-94 дано таке визначення ІС:

Інформаційна система - система, яка організовує накопичення і ма-ніпулювання ін формацією щодо проблемної сфери.

3 позицп дшового бачення інформаційна система - це сукупність інфо-рмації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомуніка-цій, баз та банків даних, методів процедур обробки даних, персоналу управління, які організовують процес збирання, передавання, оброблення і

накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних управ-лінських рішень.

3 технічної точки зору інформаційна система визначається як набір взаємозалежних компонентів, що збирають, обробляють, зберігають і роз-поділяють інформацію, щоб підтримувати процес прийняття управлінських piineHb і управління організацією в цілому.

Із семантичної точки зору інформаційна система - сукупність різнома-нітних взаємопов'язаних або взаємозалежних відомостей про стан об'єкта управління та процеси, що відбуваються в ньому. Щ В1домост1 виражені в показниках та інших інформаційних сукупностях, зібраних та оброблених за допомогою технічних (інформаційних і обчислювальних) засобів за ви-значеною методикою та заданими алгоритмами.

Інформаційна система не тільки відображає функціонування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупніс-тю інформаційних процесів для задоволення потреби в шформацп р1зних рівнів прийняття рішень. К метою є продукування інформації для викорис-тання (споживання) управлінським апаратом. Відповідно вона забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення інфор-мації "знизу вгору", а також конкретизацію інформації "зверху вниз".

Це відбувається на основі використання економіко-математичних мето-дів, моделей, ЕОМ і засобів комунікації. АІС реалізує принципово нову платформу управління, що грунтується на інтеграції управлінськоїі нфор­мації за допомогою механізму загального інформаційного зв'язку даних, які включають в оброблення з метою здобуття інформації для управління.

Характерною рисою ІС є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Це виявляється в умовах функціонування АРМ, коли людина (користувач) здійснює введення інформації в систему, під-тримує п в активному стані, обробляє інформацію і використовує отримані результати в управлінні. Інформація служить способом опису взаемоди М1Ж джерелом й одержувачем інформації.

Найважливіша властивість ІС — єдність управлінськоїі нформації, що визначає єдине інформаційне забезпечення системи управління. Вхідною інформацією користуються всі органи управління ( и властивост1 наведено втаблиці 1.1).

Місія інформаційних систем - це виробництво інформації, що и потре-бує організація для забезпечення ефективного управління всіма своїми ре­сурсами, створення інформаційного і технічного середовища для здійснен-ня управління організацією.

11

Таблиця 1.1

Властивості вхідної інформації

Вид властивості	Характеристика
Організаційно-структурна	Відповідає структурі системи управління
Організаційно-економічна	Надійність - ступінь безперебійного функціонування. Потужність - кількість операцій за одиницю часу. Пропускна здатність - обсяг інформації, що проходить за одиницю часу, та обсяг результатно1 шформаци, яка видаєть-ся за одиницю часу. Усталеність - здатність збереження ІС у заданих режимах. Економічність - собівартість операцій оброблення, термін окупності. Ефективність - рівень комплексності, рівень автоматизації.
Функціональна	Порядок функціонування, змінюваність у зв'язку з розвитком об'єкта управління, надмірність інформації
Споживча	Порядок взаемодй 3i споживачами інформації, своєчасність п доставки, взаємозв'язок і взаємозалежність елементів інфор-мації.

В межах кожно^ї ІС реалізується інформаційна технологія (ІТ).

Інформ аційна технологія - методи оброблення інформації та організа-ційно-управлінські концепці^ї п формування і споживання, а також сукуп-ність усіх видів інформаційно^ї техніки; єдність процедур щодо збирання, накопичення, зберігання, оброблення та передачі даних із застосуванням вибраного комплексу технічних засобів.

В ІС можуть використовуватись багато таких технологій. ІС є середо-вищем для реалізації технології, проте інформаційна технологія ширша від ІС, вона може існувати поза нею.

Базовими складовими інфомаційних технологій є:

•        компоненти технічного забезпечення для збору, передачі, обробки,збереження і видачі (представлення) даних;

•        системне і прикладне програмне забезпечення;

•   інформаційні послуги, телекомунікації, електронна комерція і банки.Щ складов! інформаційних технологій об'єднуються і взаємодіють, ва-

гомо впливаючи на формування ринку інформаційних продуктів і послуг, і при цьому вони самі перебувають в значній залежності від стану ринку. Їх основу складають такі досягнення:

•              поява можливості автоматизованої обробки інформації за допомо-гою комп'ютерів за заданими алгоритмами;

•              поява середовища для компактного зберігання і швидкого доступудо великих об'ємів інформації;

•              розвиток засобів зв'язку, які забезпечують доставляння інформаціїпрактично в будь-яку точку без суттєвих обмежень у часі та відстані;

12

•      розробка програмного забезпечення, орієнтованого на непідготов-леного споживача.

Інформаційні технології класифікуються за такими ознаками:

1)       за способом реалізації в інформаційних системах ( традиційні, новішформащшп технології);

2)   за ступенем охоплення завдань управління ( електронна обробка да-них, автоматизація функцій управління, підтримка прийняття рішень, елек-тронний офіс, експертна підтримка);

3)       за класом технологічних операцій, що реалізуються (робота з текс-товим редактором, робота з електронними таблицями, робота із системамиуправління базами даних, робота з графічними об'єктами, мультимедійсистеми, гіпертекстові системи);

4)   за типом інтерфейсу користувача (пакетні, діалогові, мережеві);

5)       за способом побудови мережі (локальні, багаторівневі, розподілені);

6)       за видом предметної області, що обслуговується (бухгалтерський об-лік, банківська діяльність, податкова діяльність, страхова діяльність тощо).

Автоматизована ІС - система, що реалізує інформаційні технології у сфері управління за спільної роботи управлінського персоналу і комплексу технічних засобів.

Автоматизована економічна інформаційна система — це типовий при­клад АСУ, є частиною інформаційного простору і відображає частину де-якого економічного об'єкта.

Автоматизована ІС повинна забезпечувати:

•        постійне спостереження за поточним станом об'єкта управління тайого характеристик;

•        адаптацію, тобто пристосування до прийнято^ї практики бізнесу тамодифікації, якщо така практика змінюється;

•        підтримку професійної діяльності управлінських працівників;

•  взаємодію з управлінським персоналом;

•  здійснення збирання та аналізу даних для управління й автоматично­го виконання програмних засобів при настанні заданого часу з формуван-ням необхідної звітності;

•  реалізацію системи підказок і рекомендацій для користувачів;

•        ефективне збереження даних у БД і можливість доступу до нихбудь-якого кінцевого користувача зі свого робочого місця;

•   взаємодію користувачів між собою на основі безпаперово^ї технології.Для розв'язання за допомогою обчислювальної техніки будь-якої еко-

номічно^ї задачі необхідно створити певні умови. Ця проблема вирішується розробкою і впровадженням визначених державним стандартом з впрова-дження інформаційних технологій видів забезпечення, зокрема, правового, інформаційного, програмного, математичного, методичного, організаційно-го, технічного, лінгвістичного та ергономічного.

Організаційне забезпечення ІС - сукупність документів, що описують технологію функціонування ІС, методи вибору і застосування користувача­ми технологічних прийомів для одержання конкретних результатів при фу­нкціонуванні ІС.

Інформаційне забезпечення ІС - сукупність інформації, інформаційних ресурсів, засобів та методів ведення усієї інформаційної бази - об'єкта управління.

Технічне забезпечення ІС — сукупність усіх технічних засобів, викори­стовуваних при функціонуванні комп'ютерної ІС.

Математичне забезпечення ІС - сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів розв'язування задач, які застосовуються в ІС.

Програмне забезпечення ІС - сукупність програм на носіях даних і програмних документів, які призначені для налагодження, функціонуван­ня і перевірки працездатності ІС.

Лінгвістичне забезпечення ІС - сукупність засобів і правил для фор­малізації природної мови, які використовуються при спілкуванні користу­вачів та експлуатаційного персоналу ІС з комплексом засобів автоматиза­ції при функціонуванні ІС.

Правове забезпечення ІС - сукупність правових норм, які регламен­тують правові відносини при функціонуванні ІС та юридичний статус ре­зультатів такого функціонування.

Методичне забезпечення ІС - сукупність документів, які описують технологію функціонування ІС, методи вибору і застосування користува­чами технологічних прийомів для одержання конкретних результатів при функціонуванні ІС.

Ергономічне забезпечення ІС - сукупність засобів і методів, які створю­ють найсприятливіші умови праці людини в ІС, умови для взаємодії люди­ни і ЕОМ. Тобто це сукупність реалізованих рішень в ІС по узгодженню психологічних, психофізіологічних, антропометричних, фізіологічних ха­рактеристик і можливостей користувачів ІС з технічними характеристиками комплексу засобів автоматизації ІС та параметрами робочого середовища на робочих місцях персоналу ІС.

1.3. Інформаційні системи в економіці

Ефективність функціонування економіки будь-якого об'єкта багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й об­грунтовувати прийняті рішення. Умови ринкової (конкурентної) економіки висувають серйозні вимоги до якості, своєчасності, повноти, вірогідності економічної інформації, глибини аналізу економічних показників.

Призначення ІС полягає в описі економічного об'єкта, його станів, вза­ємодії, що виражаються через економічні показники.

Призначення ІС в економіці — це автоматизація розрахунків, під якою розуміють людино-машинне розв'язування економічних задач.

Управління економікою грунтується на інформації та породжує нову інформацію.

Певній системі управління економічним об'єктом відповідає своя інфо­рмаційна система, яку називають економічною інформаційною системою.

Економічна інформаційна система - це сукупність внутрішніх і зов­нішніх потоків прямого і зворотнього інформаційного зв'язку економічного об'єкта, методів, засобів та менеджерів різних рівнів, які беруть участь в процесі переробки інформації і прийнятті управлінських рішень.

У кожній з ІС організовується і ведеться робота в таких напрямках:

•              виявлення інформаційних потреб;

•              добір джерел інформації;

•              збір інформації;

•              введення інформації з зовнішніх або внутрішніх джерел;

•              опрацювання інформації, оцінка її повноти і значущості та поданняїї в зручному вигляді;

•              виведення інформації для надання її споживачам або передачі віншу систему;

•              організація використання інформації для оцінки тенденцій, розробкипрогнозів, оцінки альтернатив рішень і дій, вироблення стратегії;

•              організація зворотнього зв'язку з  інформації,  переопрацьованоїлюдьми даної організації, корекція вхідної інформації.

Усе це здійснюється за допомогою тих або інших інформаційних техно­логій у межах ІС. Для будь-якої організації (установи) істотним є встанов­лення регламенту функціонування ІС — від виявлення інформаційних по­треб до використання інформації. Йдеться про типізацію завдань, що вирі­шуються в організації, встановлення періодичності отримання, опрацюван­ня і використання інформації, стандартизацію вхідних та вихідних докуме­нтів, стандартизацію процедур опрацювання інформації.

В основі будь-якої системи лежить процес. В основі ІС - процес вироб­ництва інформації. У цьому розумінні можна розглядати ІС як систему управління, де цей процес є об'єктом управління.

Існують три рівні управління: стратегічний, тактичний та оперативний. Кожний з цих рівнів має свої завдання, при вирішенні яких виникає потреба в інформації, тобто інформаційні запити до інформаційної системи. Ці за­пити спрямовані до відповідної інформації в інформаційній системі. Інфор­маційні технології дозволяють опрацювати запити і, використовуючи наяв­ну інформацію, сформулювати відповідь на ці запити. Таким чином, на ко­жному рівні управління з'являється інформація, що служить основою для прийняття відповідних рішень.

Запити до ІС і, отже, процедури формування відповіді на них можна по­ділити на рутинні та нерутинні. Рутинні процедури характеризуються зада­ністю початкової і вихідної інформації, а також визначеністю алгоритму отримання останньої з першої. Виділення рутинних задач і процедур опрацювання інформації дозволяє їх формалізувати, а надалі й автоматизувати. Якщо рутинні повсякденні дії автоматизовані, то набагато простіше опра­цьовувати нерутинні випадкові запити.

ІС можуть функціонувати як із застосуванням технічних засобів, так і без них (залежно від економічної доцільності).

Зростання обсягів інформації в ІС організацій, потреба в прискоренні й більш складних способах її опрацювання зумовлюють необхідність автома­тизації роботи ІС, тобто автоматизації опрацювання інформації.

У неавтоматизованій ІС всі дії з інформацією виконує людина. Автома­тизація процесів опрацювання інформації приводить до появи в межах ал­горитмів опрацювання правил вирішення задач. Це сприятиме переростан­ню "чистої" ІС в ІС управління, в межах якої частково реалізовані й функції людини з прийняття рішень.

Автоматизована інформаційна система становить сукупність інфор­мації, економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і фахівців, призначену для обробки інформації і при­йняття управлінських рішень.

Автоматизована ІС управління організацією є взаємопов'язаною сукупніс­тю даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів процедур, призначених для збору, опрацювання, розподілу, зберігання, видачі (надання) інформації відповідно до вимог, що випливають з діяльності організації.

Як правило, це система для підтримки прийняття рішень і виробництва інформаційних продуктів, що використовує комп'ютерну інформаційну тех­нологію, та персонал, який взаємодіє з комп'ютерами і телекомунікаціями.

Технологія роботи в комп'ютеризованій ІС повинна бути доступною для розуміння фахівцем некомп'ютерної галузі і такою, щоб бути успішно вико­ристаною для контролю процесів професійної діяльності та управління ними.

В останні роки в Україні досить стрімко на великих підприємстах поча­ли впроваджуватись корпоративні інформаційні системи (КІС).

Корпоративна інформаційна система — це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпора­ції) і надає інформацію для поглиблення знань і прийняття управлінських рішень. У ній реалізована управлінська ідеологія, яка об'єднує бізнес-стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології.

Повноцінна КІС повинна забезпечувати інформаційну прозорість під­приємства, формувати єдиний інформаційний простір, який об'єднує інфо­рмаційні потоки, що йдуть від виробництва до нього, з даними фінансово-господарських служб і видавати необхідні повідомлення для всіх рівнів управління підприємства.

Отже, корпоративна інформаційна система — це цілісний програмно-апаратний комплекс, що дозволяє задовольнити як поточні, так і стратегічні потреби підприємства в опрацюванні даних.

16