7.5.3. Основні характеристики людини-оператора ЕОМ
До основних характеристик оператора, які впливають на ефективність його роботи, відносять швидкодію, точність, надійність, психічну напруженість.
Швидкодія — час рішення задачі оператором, тобто час від моменту появи сигналу до моменту закінчення виконання управляючих дій. В простих випадках цей час виражається формулою:
де а — затрати часу, супутні обробці інформації від моменту поступання сигналу до реалізації рішення;
Ь — час, необхідний на обробку одиниці інформації; /— кількість перероблюваної інформації.
Точність роботи оператора — ступінь відповідності виконання ним певних функцій заданому алгоритму.
При кількісній оцінці точності оператора використовують похибку, рівну різниці між значенням параметра, отриманим при зчитуванні, і його значенням, відображуваним індикатором.
Розрізняють систематичні і випадкові похибки оператора.
Систематичну похибку оператора можна усунути чи скомпенсувати поправкою. Випадкову похибку оператора оцінюють середньоквадратичною похибкою:
|
1 n
n−1i=1
де n — число вимірювань;
щ — результат і-го вимірювання;
а — середньоарифметичне значення результатів вимірювань.
Точність роботи оператора залежить від характеристик сигналу, ступеня складності задач, умов і темпу роботи, функціонального стану нервової системи, індивідуальних особливостей, часу неперервної роботи оператора, втомлюваності та інших факторів. Точність оператора росте із збільшенням часу його навчання (тренування) і з деякого моменту досягає максимального значення.
Надійність оператора — здатність виконувати в повному об'ємі покладені на нього функції при певних умовах роботи. Надійність оператора суттєво впливає на надійність СЛМ.
Надійність оператора можна оцінити ймовірністю його безпомилкової роботи Pл(t) при певних умовах протягом заданого часу t або функцією стійкої роботи:
Рл{і) =
де Т— випадкова величина часу безпомилкової роботи.
В процесі роботи СЛМ техніка може відмовляти, а людина допускати помилки, але при певних умовах компенсувати відмови техніки і свої помилки.
Розглянемо надійність СЛМ. Приймемо наступні припущення:
• відмови техніки і помилки оператора є нечастими, випадковими і незалежними подіями;
• поява більше як однієї однотипної події за час роботи системи від tдо t+∆t практично неможлива;
• здатність компенсувати помилки і безпомилково працювати є незалежними властивостями оператора.
Тоді, якщо неможлива компенсація помилок і відмов, ймовірність безвідмовної роботи протягом часу (t;t+∆t) такої СЛМ:
гто тто /
(t, ∆t) = Рт(t, ∆t) Рл(∆t) , де РТ(t, ∆t) — ймовірність безвiдмовної роботи технічної системи за час від t до t+∆t;
РЛ(∆t) — ймовірність безпомилкової роботи операторів протягом часу А t при умові, що технічна система працює безвідмовно; і — загальний час експлуатації технічної системи.
Надійність СЛМ підвищується, якщо оператор миттєво з ймовірністю p компенсує помилку. Тоді ймовірність безвідмовної роботи СЛМ:
Р2(t, ∆t) = Рт(t, ∆t) {Рл(∆t) + [1 - Рл(∆t)]p}.
Аналогічно, надійність СЛМ підвищується, якщо оператор, не допускаючи помилки, компенсує відмову технічної системи. В цьому випадку ймовірність безвідмовної роботи СЛМ:
Р3(t, ∆t) = Рл(∆t) [Рт(t, ∆t) + Ру(t, ∆t, δ)].
де Ру(t, ∆t, δ) — умовна ймовірність безвідмовної роботи протягом часу (t, t+∆t) СЛМ з компенсацією наслідків відмов при умові, що відмова виникла в момент δ (t < δ < t+ ∆t) і була скомпенсована.
Якщо в системі компенсуються і помилки, і відмови, то ймовірність безвідмовної роботи СЛМ:
Рл(t, ∆t) = {Рл(∆t) + [1 -Рл(∆t) ]p} [Рт(t, ∆t) + Ру(t, ∆t, δ)]. Відношення
О = Рл(t, ∆t) /Р1(t, ∆t)
характеризує виграш по надійності СЛМ за рахунок компенсації помилок і відмов оператором. Виграш в надійності збільшується з ростом p і Р(t,∆t,δ), тобто із збільшенням рівня натренованості оператора на компенсації відмов і помилок.
Психічна напруженість. Специфічна характеристика оператора - напруженість діяльності. Напруженість праці оператора виникає внаслідок складності виконуваної роботи (операційна напруженість) або в результаті дії негативних подразників (емоційна напруженість). Про напруженість праці судять за величиною відхилень умов праці від нормальних.
На результати діяльності оператора впливає характер поступаючого інформаційного потоку. Тому при визначенні напруженості оператора використовують гранично допустимі норми, які характеризують значення його інформаційного навантаження: коефіцієнт завантаженості, період зайнятості, час перебування інформації на обробці, швидкість поступання інформації.
Коефіцієнт завантаженості
де то— час, протягом якого оператор зайнятий обробкою інформації, що поступає;
Тp — загальний час роботи.
Згідно даних фізіології праці η ≤ 0,75.
Період зайнятості — час неперервної (без пауз) роботи. Для операторів рекомендують, щоб цей час не перевищував 15 хв.
Зовнішні завади (шуми, вібрації, яскраві спалахи світла і т.п.) також можуть викликати збої в роботі оператора чи інші його помилки.
Для зменшення перевантаження оператора рекомендується:
• видавати йому інформацію з деяким випередженням до початку виконання;
• скорочувати потік інформації до необхідного мінімуму, відокремлюючи менш важливу для її отримання по запиту;
• передбачати фільтрацію інформації, дозволяючи оператору відбирати дані у відповідності з його можливостями та умовами праці;
• розробляти раціональну схему діяльності оператора;
• надавати можливість оператору використовувати для прийняття рішення максимально можливий час, передбачаючи сигналізатори допустимого часу;
• зберігати за бажанням оператора необхідну інформацію на деякий час.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 Наверх ↑