7.2.4. Моделювання i оцiнка надiйностi ПЗ
З усiєї кiлькостi факторiв, якi впливають на надiйнiсть ПЗ, найважливiшим є кiлькiсть помилок в програмi, що залишились.
При наявностi розумної оцiнки кiлькостi помилок на етапах тестування можна визначити об'єм робiт i момент його завершення. За вiдомої оцiнки помилок, що залишились у програмi, можна оцiнити затрати на її супровiд.
Оцiнка надiйностi ПЗ базується в значнiй мiрi на теорiї надiйностi апаратури, де розроблена значна кiлькiсть математичних методiв, що дозволяють не тiльки оцiнювати, але й прогнозувати надiйнiсть створюваного продукту.
60
Виходячи з цього розглядають:
• моделi, пов'язанi з теорiєю надiйностi апаратури, що мiстять прогнози ймовiрностi розподiлу помилок в ПЗ;
• моделi, якi не базуються на теорiї надiйностi апаратури, але дозволяють отримати прийнятнi результати оцiнки;
• моделi складностi, що дозволяють оцiнити продукт проектування iвласне розробку з врахуванням складностi.
Оцiнка надiйностi ПЗ включає:
1) структурний контроль;
2) детермiноване тестування;
3) статистичне тестування.
Структурний контроль вiдповiдностi ПЗ формалiзованим вимогам проводять на нижнiх рiвнях iєрархiчної структури ПЗ — модулях, пiдпрограмах, окремих блоках програми. Формалiзованi вимоги мiстять правила структурної, синтаксичної i семантичної побудови програми, виконання яких обов'язкове для всiх її складових частин.
Детермiноване тестування передбачає задання конкретних вихiдних даних i маршрутiв виконання програми. Перевiрка всiх маршрутiв при всiх значеннях вихiдних даних може бути проведена тiльки для дуже простих програм i при малих дiапазонах змiни вихiдних даних. Дiапазон варiювання вихiдних даних i ступiнь охоплення можливих маршрутiв визначають ефективнiсть знаходження помилок даним методом.
Розрiзняють висхiдне i низхiдне тестування.
Висхiдне тестування починається з автономного тестування програмних модулiв найнижчого рiвня. Пiсля цього проводиться тестування модулiв вищого рiвня, перевiрка яких вимагає використання уже вiдтестованих модулiв. Пiсля перевiрки даного рiвня здiйснюється перехiд до модулiв все вищого рiвня аж до програми в цiлому.
Недолiком цього методу тестування є те, що для складного ПЗ з багаторiвневою iєрархiєю виявлення серйозних помилок в специфiкацiях, алгоритмах та iнтерфейсах здiйснюється лише на завершальнiй стадiї вiдладки ПЗ — стадiї комплексного тестування програм i ПЗ в цiлому.
При низхiдному тестуваннi автономно тестується тiльки головна програма, потiм пiдключаються програми модулiв i компоненти наступного рiвня, i так до тих пiр, поки не буде випробувана вся програма.
Перевага низхiдного тестування в тому, що воно дозволяє виявити помилки i якiсно їх усунути.
Складне ПЗ доцiльно пiддавати статистичному тестуванню для перевiрки комплексу програм в розширених порiвняно з детермiнованим пiдходом умовах функцiонування i вiдповiдно для отримання бiльш достовiрних даних про надiйнiсть ПЗ. Статистичнi перевiрки проводять ком-
плексно з метою отримання основних характеристик програм i пiдтвердження їх вiдповiдностi вимогам ТЗ, в тому числi i по надiйностi.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 Наверх ↑