6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІС
6.1. Види та показники економічної ефективності ІС
Ефективність автоматизованого перетворення економічної інформації — доцільність використання обчислювальної та організаційної техніки при формуванні, передачі та обробці даних.
Доцільність варіантів побудови інформаційної системи залежить від балансування приросту ефективності Е, одержаної за рахунок створення чи вдосконалення інформаційної системи, і витрат Q . Математично це можна записати так: max E при О=соті або у вигляді оберненої задачі: min Q
при E=const.
Якщо приріст ефекту подано у грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:
1) річного економічного ефекту;
2) розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;
3) терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадженняінформаційної системи.
Розрізняють розрахункову і фактичну ефективність. Розрахункову ефективність визначають на стадії проектування автоматизації інформаційних робіт, тобто розробки технічного проекту. Фактичну ефективність визначають за результатами впровадження техноробочого проекту.
Узагальненим критерієм економічної ефективності є мінімум затрат живої і зречевленої праці.
Встановлено, що чим більше ланок управлінських робіт автоматизовано, тим ефективніше використовується технічне і програмне забезпечення.
Економічний ефект від впровадження обчислювальної і організаційної техніки поділяють на прямий і непрямий.
Пряма економічна ефективність - економія матеріально-трудових ресурсів та грошових засобів, отримана в результаті скорочення чисельності управлінського персоналу, фонду заробітної плати, витрат основних і допоміжних матеріалів внаслідок автоматизації конкретних видів планово-облікових і аналітичних робіт.
Зрозуміло, що впровадження автоматизованих інформаційних технологій (АІТ) на першому етапі не приведе до зменшення кількості працівників планово-облікових служб. У цьому випадку враховують непряму ефективність, яка проявляється у кінцевих результатах господарської діяльності. Її локальними критеріями можуть бути: скорочення термінів складання підсумків, підвищення якості планово-облікових і аналітичних робіт, скорочення документообігу, підвищення культури і продуктивності праці тощо.
46
Основним показником є підвищення якості управління, яка, як і при прямій економічній ефективності, веде до економії живої і зречевленої праці.
Ці два види економічної ефективності взаємопов'язані.
Визначають економічну ефективність за допомогою трудових і вартісних показників. Основним при розрахунках є метод співставлення даних базового та звітного періодів.
В якості базового періоду при переводі окремих робіт на автоматизацію беруть затрати на обробку інформації до впровадження АІТ (при ручній обробці), а при вдосконаленні діючої системи автоматизації економічних робіт — затрати на обробку інформації при досягнутому рівні автоматизації.
При цьому користуються абсолютними і відносними показниками.
Якщо на ручну обробку даних треба затратити Т0 людино-годин, а при використанні АІТ — Ті людино-годин, то абсолютний показник економічної ефективності Тек:
Відносний індекс продуктивності праці:
Використовуючи Jnn, можна визначити відносний показник економії трудових затрат.
Вартісні показники визначають затрати на обробку інформації при базовому і звітному варіантах у грошовому виразі.
Абсолютний показник вартості:
Сек = С0 − Сі Індекс вартості затрат:
З вз
Термін окупності затрат:
ок
ок
де Зо - затрати на технічне забезпечення; По - затрати на програмне забезпечення; Кеф - коефіцієнт ефективності.
Для оцінки ефективності ІС необхідна методика, здатна продемонструвати віддачу цієї системи, щоб переконатись в тім, що вживаються найпродуктивніші та економічно виправдані рішення із всіх можливих. При цьому необхідно використати різні способи комбінування кількісних та якісних методів аналізу ефективності.
Технологія оцінки ефективності ІС може бути наступною:
1) виробничий підрозділ готує технічне обгрунтування на новий проект ІС;
2) співробітники відділу інформаційних систем аналізують цю пропозицію;
3) проводиться оцінка прямого і непрямого ефекту;
4) очікуваний ефект поділяється на обчислюваний (який веде до матеріальної економії) та необчислюваний (непрямий);
5) за оцінками обчислюваних витрат і доходів проводиться розрахунокпоказників, вибраних в якості основних; необчислювані ефекти включаються в обгрунтування у вигляді окремих розділів для розгляду вищим керівництвом;
6) керівник виробничого підрозділу затверджує кінцеве обгрунтування;
7) проект передається на затвердження керівництву, яке приймає рішення про надання інвестицій;
8) встановлюється дата представлення звіту про реалізацію проекту, вякому порівнюються очікувані показники з фактичними.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 Наверх ↑