5.2. Показники ефективності інвестицій

Основним принципом оцінювання ефективності є порівняння обсягів доходів та витрат, що їх забезпечили. Обгрунтовуючи економічну ефектив­ність інвестиційних проектів, застосовують комплекс показників, що відо­бражають різні аспекти і дають змогу оцінити доцільність інвестицій сис-темніше.

Для переходу до викладення порядку розрахунку показників наведемо їх умовні позначення:

Р — обсяг грошових надходжень від економічної діяльності об'єкта інве­стицій після введення його в експлуатацію;

В і — обсяг інвестицій, що потрібні для введення об'єкта в експлуатацію (витрати інвестиційні);

В_е — обсяг поточних витрат діючого об'єкта, необхідних для виробництва товарів чи послуг, що виробляє створений об'єкт (витрати експлуатаційні);

А_t - величина нарахованої за рік амортизації основних фондів, створе­них за рахунок інвестицій;

Т - кількість років життя проекту (експлуатація об'єкту та отримання доходів від інвестицій);

і - індекс (порядковий номер) кожного року експлуатації об'єкта, t = 1, 2      Т

1. Чиста приведена вартість проекту (NPV) розраховується як сума що­річних обсягів доходів без витрат, приведених до умов поточного року:

Для прийняття проекту NPV має перевищувати нуль.

2. Термін окупності проекту (Tk) визначає кількість років, за які загаль­ний приведений прибуток дорівнюватиме обсягу інвестицій. Він дорівнює такому t(Tk=t), при якому

^В<=Е^

Термін окупності має бути менший за загальний термін життя проекту: T_k<T. Тут T_k - кількість років, потрібних для того, щоб обсяг прибутку від інвестицій зрівнявся з обсягом В і (термін окупності); r — річна ставка дис­конту, яка має використовуватися для приведення грошових надходжень майбутніх періодів до умов поточного року; К— коефіцієнт приведення:

3. Коефіцієнт співвідношення доходів та витрат (Щ) розраховується як дріб, де в чисельнику має бути сума приведених вартостей доходів від інве­стицій за всі роки, а у знаменнику - сума приведених витрат:

Цей показник має перевищувати одиницю.

4. Коефіцієнт прибутковості проекту (g) розраховується як співвідно­шення чистої приведеної вартості доходів за період життя проекту та обся­гу капіталовкладень:

 

 г)

Приймаються проекти, для яких коефіцієнт прибутковості, як мінімум, перевищує одиницю.

5. Внутрішня норма прибутковості проекту (R) визначається як рівень ставки дисконтування (r), при якому чиста приведена вартість проекту (за період його життя) дорівнює нулю, тобто:

 0

∑=1      ()1 + Rt

Внутрішня норма прибутковості є межею, нижче за яку проект дає нега­тивну загальну прибутковість. Розраховане для проекту значення R має по­рівнюватись з її нормативним рівнем R_n для проектів такого типу. Якщо R>R_n, проект може бути прийнятий, якщо R<R_n, проект відхиляється.

Значення R розраховується методом добору та перевірки послідовних значень r (r>R_n) з використанням комп'ютерних програм або графічно ме­тодом побудови функції залежності між NPV та r.

Для кожного проекту залежно від критеріїв, якими керуються заінтере­соване в ньому підприємство та його експерти, рівень R_n може бути різним залежно від макроекономічної ситуації у країні, рівня ризиків у країні, га­лузі, проекту, середньої рентабельності діяльності підприємства-інвестора, вартості його капіталу, співвідношення позиченого та власного капіталу та з інших причин.

6. Фондовіддача проекту (f) розраховується як відношення середньорічно­го прибутку за весь період життя проекту до середньорічної залишкової варто­сті інвестицій за той самий період з врахуванням їх щорічного зношення:

Цей показник визначає рівень середньої віддачі (отримання прибутку) від кожної грошової одиниці використаних інвестицій.