Тема 7. Уживання апострофа у словах української мови .

Апостроф ставиться після букв, що позначають тверді приголосні, перед я [ja],, ю [jy], є [jе], ї [ji]. Апостроф вживається в таких випадках:

1. Після губних приголосних б, п, в, м, ф: б'є, п'явка, в'язка, в'юн, любов'ю, м'ята, сім'ї, мереф'янський, солов'ї, п'ять.

2. Після р у кінці складу: міжгір'я, пір'я, у довір'ї, матір'ю, бур'ян.

3. Після префіксів, що закінчуються на приголосний, та в складних словах: об'єднати, об'їхати, без'язикий, в'їзд, з'їзд, з’ясувати, пред'явити, роз'юшений, під'юджувати, перед’ювілейний, роз'ятрити, двох'ярусний.

Примітка.

Після префіксів перед літерами а, о, у, е, і апостроф не ставиться: безідейний, зорати, зекономити, зіронізувати, зігно­рувати, зокрема, зуміти, зусилля, загітувати, зорганізувати.

4. У слові Лук'ян та похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'яника, Лук'янівка, Лук'янець, Лук'янов.

Апостроф не пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних [б], Іп], їм], [в], [ф], пе­ред якими стоїть інша літера на позначення приголосного, що належить до кореня: дзвякнути, свято, цвях, мавпячий, морквяний, тьмяний, різдвяний.

Примітка.

Якщо перед б, п, в, м, ф. стоїть р, то апостроф пишеться: черв'як, верб'я, арф'яр. Якщо приголосний належить до пре­фікса, то апостроф пишеться: зв'язати, розв'язати, розм'якнути, зв'ялити.

2. Після літери р на початку складу перед я, ю, є, що позначають м'якість звука (р'): рядок, буряк, ряжанка. Рязань, рюмсати, крюк.