Тема 34. Нумерація частин тексту.
Це числове (а також буквове) позначення послідовності розташування складових частин тексту. Нумерація підкреслює необхідність самостійного розгляду кожного з нумерованих елементів тексту. Існує дві системи нумерації: традиційна й нова. Традиційна базується на використанні різних типів позначок - римських та арабських цифр, великих літер, поєднуваних з уступами. Нова використовує лише арабські цифри, розміщені в певній послідовності.
У традиційній системі нумерація може доповнювати уступне членування тексту (при перерахуванні тез, пунктів, правил) і застосовуватися також у середині уступів. Вибір того чи іншого варіанта нумерації залежить від змісту тексту, його обсягу, складу. У простіших випадках використовуються тільки однотипні знаки - звичайні арабські цифри або малі літери. Документи складного характеру часто вимагають застосування комбінованих способів уступного членування та нумерації.
При використанні знаків різних типів система цифрового й буквового позначення має будуватися за зростаючою ознакою:
А Б В...
1 11 111 ...
1 2 З...
1) 2) 3)...
а) б) в)...
Як правило, великими літерами користуються рідко; значні за обсягом частини тексту нумеруються найчастіше римськими цифрами;
підрозділи арабськими, пункти в середині розділів - малими літерами.
Більші за уступ рубрики можуть набувати й словесних найменувань (параграф (§), розділ, частина та ін.), які теж нумеруються. Тут діють такі правила:
- рубрики можуть нумеруватися лише тоді, коли є хоча б два однорідні елементи переліку;
- однорідні засоби нумерації (слова, цифри, букви) можна застосовувати тільки до однотипних частин;
- комбіновані способи нумерації вимагають точного дотримання правил пунктуації.
Традиційна система рубрикацій майже неможлива без заголовків. При виборі та оцінці заголовків враховуються такі вимоги: заголовок має точно відповідати змістові документа або його частини; бути логічно повноцінним - недвозначним і несуперечливим; бути, якщо це можливо, найкоротшим.
Нова система нумерації широко застосовується в науково-технічній літературі й у діловодстві. Це чисто цифрова система нумерації частин тексту. Вона дає змогу обходитися без словесних найменувань частин (розділ, підрозділ, пункт, підпункт) і без заголовків до частин тексту.
Базується ця система на таких правилах:
- кожна складова частина тексту, яка відповідає поняттям "частина , "розділ", "пункт", "підпункт", одержує свій номер;
- номери позначаються лише арабськими цифрами;
- після кожної цифри ставиться крапка;
- номер кожної складової частини включає всі номери відповідних складових частин вищих ступенів поділу: так, розділи нумеруються і., 2., 3. (це - перший, другий, третій); підрозділи - 1.1.; 1.2.; 1.3. (перший підрозділ першого розділу, другий підрозділ першого розділу, третій підрозділ першого розділу); пункт нумеруються так: 1.1.2.; 3.1.2. (другий пункт першого підрозділу першого розділу; другий пункт першого підрозділу третього розділу);
- номери найбільших за обсягом частин тексту - перший, найвищий ступінь поділу, складається з однієї цифри ( 1.);
- на другому ступені поділу складові частини мають номери, що складаються з двох цифр (1.2.);
- на третьому ступені поділу складові частини мають номери, що складаються з трьох цифр (1.3.5.) і т. д.
Модуль ІІІ. Граматичні труднощі ділового мовлення.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 Наверх ↑