ТЕМА 09. Відповідальність за екологічні правопорушення.

2.1. Питання теми :

1. Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права.

2. Екологічне правопорушення.

3. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення:

· дисциплінарна відповідальність;

· адміністративна відповідальність;

· кримінальна відповідальність;

· майнова відповідальність.

2.2. Інформаційні матеріали теми.

1. Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки передбачають дотримання встановленого порядку використання природних ресурсів. Він забезпечується низкою державно-правових засобів — організаційних, управлінських, регулятивних, контрольних, які зобов'язують суб'єктів екологічних правовідносин до виконання певних, покладених на них в рамках цих засобів, обов'язків.

Як засіб реалізації екологічного права юридична відповідальність у галузі екології проявляється і функціонує у рамках екологічних правовідносин, які виникають між державою (в особі її органів) і правопорушником, який підпадає за скоєне під дію правових санкцій. Вчинене правопорушення ставить суб'єкта (правопорушника) у певний юридичний зв'язок з державою, оскільки в будь-якій правовій нормі присутній примус — вольова риса права як суспільного явища. Для юридичної відповідальності в галузі екології характерним є те, що до числа органів, які виступають однією із сторін у правовідносинах, крім загальних державних органів (суду, прокуратури, міліції) входять спеціальні органи, яким надане право розгляду справ про екологічні правопорушення (наприклад, Міністерство охорони навколишнього природного середовища має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, віднесені до його компетенції, і застосовувати відповідні санкції у випадках, передбачених законодавством, в тому числі економічного характеру)

Види, засоби і порядок застосування державою та її органами примусових засобів впливу на правопорушника з метою забезпечення законності і правопорядку закріплені в юридичних нормах. Застосування юридичної відповідальності за порушення екологічних правил регламентовано також цілою низкою правових норм, в тому числі процесуального характеру, передбачених різними галузями права. Тому застосовувана в галузі екології юридична відповідальність представляє собою комплексний інститут екологічного права, який включає норми різних галузей права: земельного, гірничого, водного, лісового, природоохоронного, адміністративного і т. д.

Інститут юридичної відповідальності в галузі екології (як і загальноправової юридичної відповідальності) складається з двох частин.

Перша об'єднує правовідносини, що виникають з факту порушення еколого-правових норм.

Друга включає в себе правовідносини з приводу застосування санкцій за вчинене правопорушення.

Обидві частини існують в органічній єдності, оскільки за відсутності першої частини (правопорушення) немає підстав для застосування другої (санкції). З іншого боку, відсутність санкції перетворює інститут юридичної відповідальності із дійового засобу впливу у звичайну декларацію, лозунг.

Отже, юридична відповідальність в галузі екології — це комплексний інститут екологічного права, за допомогою якого в рамках охоронних правовідносин шляхом застосування засобів державно-правового примусу забезпечується виконання вимог екологічного законодавства щодо використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки.

Юридична відповідальність в галузі екології (еколого-правова відповідальність) проявляється в традиційних формах загальноправової відповідальності: кримінальній, адміністративній, дисциплінарній і т. д. Тому їй притаманні ознаки, характерні для останньої:

— застосування еколого-правової відповідальності компетентними органами;

— з дотриманням встановленої законом процедури;

— за умови наявності ступеня суспільної небезпеки діяння (еколого-правовий проступок, еколого-адміністративне правопорушення, екологічний злочин);

— відповідальність санкції правопорушенню;

— застосування відповідальності за її необхідності, виходячи із міркувань доцільності (правопорушення може бути виправлене без застосування санкції).

Крім того, юридична відповідальність за своєю природою конкретна. Вона може бути застосована тільки:

— до тих осіб і за ті дії, які передбачені законом;

— в тих випадках, коли суб'єкт несе повну відповідальність за свої вчинки і дії (осудність), коли вони стали наслідком дії, продиктованої його волевиявленням, а не були вчинені з примусу чи в умовах крайньої необхідності або необхідної оборони;

— за конкретне порушення закону, крім правопорушення безсумнівно доведене у встановленому законом порядку.

Специфічні ознаки еколого-правової відповідальності виражаються в тому, що:

— всі правопорушення, за які вона застосовується, виникають і стосуються сфери екології;

— об'єктом посягання є об'єкт навколишнього природного середовища, суто екологічний його елемент або складова;

— екологічне правопорушення, як правило, — дооб'єктне — воно стосується навколишнього природного середовища і зачіпає екологічні інтереси людини, в тому числі її життя і здоров'я;

— правила природокористування, за які настає у разі їх порушення еколого-правова відповідальність, переплітаються з майновими, економічними, соціальними та іншими правилами, створюючи специфічний конгломерат відносин, що впливають на зміст еколого-правової відповідальності.

Юридична відповідальність застосовується у двох формах: ретроспективній і активній (позитивній).Ретроспективна еколого-правова відповідальність — це форма юридичної відповідальності в галузі екології, яка передбачена законодавством і застосовується за уже скоєні екологічні правопорушення, неправомірну дію (чи бездіяльність). Наприклад, статтею 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність громадян і посадових осіб за самовільне захоплення водних об'єктів або самовільне спеціальне водокористування, а також укладення інших угод, які в прямій або прихованій формі порушують право державної власності на води. Тобто, ретроспективна еколого-правова відповідальність настає внаслідок неправомірної діяльності, після вчинення екологічного правопорушення.

Під активною (позитивною) відповідальністю стосовно екологічного права розуміють правомірну екологоспрямовану діяльність, яка передбачає виконання і дотримання юридичне встановлених заходів відповідальності наперед, за майбутні негативні наслідки екологічної діяльності як компенсацію за такі. Прикладом активної еколого-правової відповідальності є відшкодування збитків, завданих, наприклад, водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування в результаті визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну або лікувальну цінність.

Відповідно до екологічної політики України законодавче встановленими різновидами активної (позитивної) відповідальності у галузі екології є плата за забруднення навколишнього природного середовища (викиди, скиди, розміщення відходів), яка перераховується у вигляді авансових платежів; за підвищений екологічний ризик діяльності (еколого-небезпечну діяльність); плата за необхідність вилучення природних ресурсів із зміною їх цільового використання і пов'язані з цим втрати.

Виходячи із сутнісного змісту активної еколого-правової відповідальності її можна назвати профілактичною.

Позитивна екологічна відповідальність є однією із сторін реалізації спеціальної правосуб'єктності осіб, зобов'язаних до виконання належних позитивних юридичне значимих дій, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки.

Значення юридичної відповідальності в галузі екології розкривається через її функції:

1. Загроза застосування еколого-правової відповідальності покликана попереджувати вчинення правопорушень суб'єктами екологічних правовідносин, виховувати їх у дусі поваги до закону, до прав інших осіб і неухильного виконання своїх обов'язків, формувати у них належну екологічну правосвідомість і тим самим виконувати превентивну функцію до попередження правопорушень, стимулюючу роль у виконанні норм екологічного права.

2. Встановлюючи обов'язок відповідальних винних осіб відновити порушене право інших суб'єктів екологічних правовідносин, еколого-правова відповідальність виконує компенсаційну функцію, спрямовану на відшкодування збитків та компенсацію шкоди, нанесеної навколишньому природному середовищу і здоров'ю людини.

3. Еколого-правова відповідальність, виступаючи негативною реакцією держави (в особі її органів) на скоєне правопорушення, виконує каральну функцію шляхом застосування санкцій до фізичних і юридичних осіб, що вчинили екологічне правопорушення.

Ефективність еколого-правової відповідальності залежить від виконання цих функцій. Забезпечення їх виконання є особливо важливим, оскільки шкода, спричинена екологічним правопорушенням, може бути значною, а інколи — непоправною і неповоротною. Цим і визначається важливість і значення інституту юридичної відповідальності в галузі екології, його місце в екологічному праві.