2. Підстави виникнення та припинення права природокористування. Порядок набуття права природокористування.

Відносини з приводу користування природними ресурсами, хоч і існують з часів появи людини в природному середовищі, не є сталими. Вони виникають, змінюються і припиняються залежно від обставин, породжених інтересами і потребами людини, які спонукають її до використання корисних властивостей природних ресурсів.

Право природокористування є похідним від права власності чи права володіння природними ресурсами — закріплення їх за конкретними власниками чи користувачами. Лише маючи у володінні природні ресурси на праві власності чи праві користування можна використовувати їх з метою вилучення з них їхніх корисних властивостей. Підстави виникнення права користування природними ресурсами на праві власності були докладно розглянуті в попередній главі.

Право ж володіння для суб'єктів природокористування тими природними ресурсами, які знаходяться у власності держави або інших осіб, виникає внаслідок укладення угоди між державою або іншими власниками і майбутніми природокористувачами (підприємствами, установами, організаціями чи громадянами) про передачу права власності на природні ресурси або про передачу їх у користування чи оренду.

Укладення такої угоди з дотриманням певного процедурного порядку є юридичним фактом, який слугує підставою виникнення права природокористування.

Загальний процедурний порядок надання природних ресурсів у користування передбачає:

1) подання зацікавленою особою чи установою, організацією, підприємством заяви-клопотання власникові (постійному користувачу) природних ресурсів про виділення і надання їх у користування з обгрунтуванням потреби в цих ресурсах;

2) погодження клопотання з місцевими органами державної виконавчої влади, органами державного управління і контролю, іншими зацікавленими міністерствами і відомствами;

3) розгляд поданих матеріалів, підготовка проекту рішення, проведення екологічної експертизи щодо відповідності запланованої діяльності чи використання природних ресурсів нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

4) прийняття (винесення) рішення щодо порушеного клопотання;

5) визначення правильності і встановлення меж природного ресурсу, виділеного в користування, в натурі (на місцевості);

6) видача уповноважуючого на природокористування документа: дозволу, державного акта, реєстрація договору, інші документи — лісорубні і лісові квитки (ордери), риболовні квитки, членські мисливські квитки і т. ін.

Отже, підставою виникнення права природокористування є отриманий в результаті укладення угоди дозвіл, виданий і зареєстрований спеціально уповноваженим на те державним органом України з вказівкою видів, об'ємів, лімітів господарської діяльності щодо використання природних ресурсів, екологічних вимог, лише за умови отримання яких дозволяється природокористування, та наслідків недотримання цих вимог.

Право природокористування змінюється у випадку:

— зміни об'єкта природокористування;

— зміни правового статусу об'єкта природокористування;

— зміни екологічного стану використовуваного природного об'єкта і законодавчого введення в зв'язку з цим обмежень щодо природокористування.

Підставами припинення права природокористування є такі:

— добровільна відмова від використання природного об'єкта;

— закінчення строку природокористування, визначеного управомочуючими документами;

— припинення діяльності юридичної особи (ліквідація підприємства, установи, організації) або фатальні обставини, що спричинили смерть природокористувача фізичної особи;

— порушення норм і правил використання природних ресурсів, в тому числі нецільове, нераціональне використання, використання, що призвело до погіршення стану і якості природних ресурсів;

— систематичне невнесення плати за природокористування і т. ін.