5. Контроль за використанням і охороною земель.
Завдання державного контролю за використанням і охороною земель полягають у забезпеченні додержання всіма державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог земельного законодавства з метою ефективного використання та охорони земель.
Правовою основою здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в Україні є Конституція та закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази Держкомзему та Тимчасове положення про порядок здійснення органами Державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель.
Державний контроль за використанням і охороною земель у структурі Держкомзему здійснюють: управління моніторингу земель, обласні, Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів і районні відділи земельних ресурсів, які у своїй діяльності з цього приводу взаємодіють з радами народних депутатів, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими органами.
Головні державні інспектори з питань використання і охорони земель в межах своєї компетенції мають право за результатами перевірки вносити на розгляд відповідних рад народних депутатів пропозиції про припинення права власності або права користування землею у випадках порушення вимог землекористування; порушувати перед радами народних депутатів питання про припинення їх рішень, що суперечать чинному земельному законодавству, або звертатися з такою пропозицією до вищестоящих рад; давати власникам землі або землекористувачам, незалежно від їх відомчої належності, обов'язкові для виконання вказівки з питань використання і охорони земель, а також вказівки щодо усунення виявлених порушень.
Виявлені в результаті контролю порушення земельного законодавства тягнуть за собою застосування до винних осіб заходів адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.
6. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
Справи про адміністративні правопорушення з питань земельного законодавства розглядаються відповідно до положень Кодексу про адміністративні правопорушення, а спеціально уповноваженими органами, зокрема Держкомземом, відповідно до Порядку розгляду органами Держкомзему справ про адміністративні порушення земельного законодавства, затвердженого наказом Держкомзему України від 8 квітня 1993р. №25.
У випадку вичерпності вжитих заходів адміністративного впливу службові особи приймають рішення щодо передачі матеріалів про порушення земельного законодавства у слідчі органи і притягнення винних до кримінальної відповідальності згідно ст. 239 КК України.
Земельне законодавство передбачає обов'язковість відшкодування збитків, заподіяних підприємствами, установами, організаціями і громадянами у результаті порушення його вимог (майнова відповідальність).
За рішенням суду або господарського суду самовільно зайняті земельні ділянки вилучаються у осіб, винних у вчиненні такого правопорушення.
Самовільно зайняті земельні ділянки (без належно оформленого права зайняття) повертаються за їх належністю без відшкодування затрат, проведених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для подальшого використання за цільовим призначенням стан, включаючи знесення будівель і споруд, провадиться підприємствами, організаціями і громадянами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або за їх рахунок.
Земельна ділянка може бути вилучена у особи, якщо судом буде встановлено придбання її за рахунок доходів, отриманих від злочинної діяльності.
Купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, визнаються недійсними.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 Наверх ↑