Розділи

ТЕМА 08. Правовий режим використання і охорони лісів.

2.1. Питання теми:

1. Загальні положення використання і охорони лісів.

2. Ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру.

3. Поділ лісів за групами і віднесення до категорій захисності.

4. Організація охорони і відновлення лісів.

5. Відповідальність за порушення лісового законодавства.

6. Право лісокористування і його види.

2.2. Інформаційні матеріали теми

1. Загальні положення використання і охорони лісів.

Одним із складових компонентів навколишнього природного середовища є ліси. Ліс — це вид рослинного покриву планета земля, наділений здатністю зменшувати вплив нега-тивних природних явищ, захищати грунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його. Корисні властивості лісів підтримують навколишнє природне середовище у лані, необхідному для забезпечення життєдійних процесів: впливають на встановлення кліматичного балансу на планеті, формують стан атмосферного повітря; ліс слугує середовищем для існування тваринного світу; лісові ресурси є сировинною базою для життєзабезпечення людини.

Виконуючи відповідно до свого призначення переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), а також економічні, і, звичайно, естетичні функції, ліси є національним багатством України, а тому, відповідно до законодавства, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному облікові та охороні.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює ви­користання і охорону лісів в Україні є Лісовий кодекс України.

Завданням Лісового кодексу України є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі їх науково обгрунтованого раціонального використання.

Відповідно до поняття, закріпленого положенням статті З Лісового кодексу, ліс — це сукупність землі, деревної та ча­гарникової рослинності, тварин, мікроорганізмів та інших біологічно взаємопов'язаних природних компонентів.

Усі ліси на території України, а також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства (такі, що підлягають залісенню, зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами, спорудами, сільськогосподарськими угіддями для потреб лісового господарства, болотами, водоймами в межах цих ділянок) становлять її лісовий фонд.

До лісового фонду не належать:

— усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

— окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних та інших ділянках.

Питання щодо використання і охорони цих насаджень, які не мають такого географічного, кліматичного та іншого значення як ліси, регулюються іншими актами законодавства, що не відносяться до лісових.

Усі ліси в Україні є власністю держави. Підприємства, установи, організації і громадяни можуть користуватися лісами у своїх цілях лише на праві постійного або тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим сільськогосподарським підприємствам, іншим установам і організаціям, що мають спеціалізовані підрозділи, громадянам із спеціальною підготовкою (ділянки площею до п'яти гектарів, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських господарств) для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих цілей, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, для проведення науково-дослідних робіт.

Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується відповідним державним актом.

У тимчасове використання земельні ділянки можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземним юридичним і фізичним особам для тих же цілей (за винятком ведення лісового господарства) за погодженням з постійним лісокористувачем.

Тимчасове користування може бути короткостроковим (до трьох років) і довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).

Право тимчасового користування, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України.

Верховна Рада визначає основні напрямки державної політики у галузі використання, охорони і відтворення лісів, здійснює законодавче регулювання лісових відносин, розпоряджається лісовим фондом, делегує свої повноваження щодо організації використання, охорони, захисту і відтворення лісів відповідним радам народних депутатів і визначає їх повноваження.

До відання місцевих рад відноситься вирішення питань у галузі регулювання лісових відносин: надання земельних ділянок лісового фонду у користування; здійснення контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів; організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та ін.

Володіння і розпорядження лісовим фондом здійснюється в інтересах всього народу України.

Державне управління в галузі лісокористування.

Із права державної власності на ліси випливає обов'язок державного регулювання і управління у галузі використання лісів.

Державне управління в галузі охорони, захисту, використання і відтворення лісів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерство лісового господарства України та його органи на місцях, а також місцеві органи державної виконавчої влади. Вони забезпечують реалізацію державної політики в галузі лісокористування. Компетенція в галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів закріплена статтями 29-32 Лісового кодексу України, а основними їх функціями є організація лісового господарства і лісовпорядкування, організація відтворення і захист лісів, державний контроль за станом використання лісів.

Організація лісового господарства.

Завданням організації лісового господарства є забезпечення правової і технічної регламентації його раціонального ведення і використання лісових ресурсів залежно від природних та економічних умов, цільового призначення, місцерозташування, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.

Організація лісового господарства передбачає: державний облік лісів; поділ лісів на групи та віднесення до категорій захисності; класифікацію лісових господарств, їх господарських частин і господарських секцій; встановлення віку стиглості лісів, способів і правил рубок, правил відновлення лісових насаджень та лісорозведення.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги