ТЕМА 07.Правовий режим використання, відновлення та охорони земель.

2.1. Питання теми :

1. Правовий режим використання і охорони земель.

2. Державне управління у галузі землекористування.

3. Право землекористування.

4. Охорона земель.

5. Контроль за використанням і охороною земель.

6. Відповідальність за порушення земельного законодавства.

2.2. Інформаційні матеріали теми

1. Правовий режим використання і охорони земель

Навколишнє природне середовище — це система взаємопов'язаних і взаємообумовлених природних компонентів, серед яких головним є земля.

Земля як об'єкт природного середовища представляє собою поверхню планети Земля (космічного об'єкта) в надрах якої , розміщуються інші природні ресурси та об'єкти — корисні , копалини, водні ресурси. Це верхній шар грунту, який будучи наділеним такою важливою характеристикою як родючість, є живильним середовищем для росту і розвитку рослинного і тваринного світу. Використання цих об'єктивних природних характеристик землі, її потенціальних можливостей, робить її незамінною для забезпечення життєдіяльності людини. І не тільки з точки зору забезпечення її фізіологічних і фізичних потреб через використання екологічних характеристик землі. Земля слугує засобом виробництва в сільському господарстві, вона є просторовою основою для розміщення і розвитку інших галузей господарства і тим самим виконує важливу економічну функцію. Крім того, земля — джерело краси і багатства природи, і тому, виконуючи культурно-оздоровчу та естетичну функції, вона стає предметом підвищеної зацікавленості у її використанні ще й з цієї точки зору. Все це робить її об'єктом земельних екологічних відносин, які потребують законодавчого врегулювання, що здійснюється у рамках земельного права — складової частини екологічного права.

Правове регулювання суспільних відносин з приводу використання землі, охорон її природних властивостей і відтворення її природного потенціалу забезпечується державою

шляхом встановлення комплексу правових норм, прийнятих у вигляді нормативно-правових актів, які в цілому складають систему земельного законодавства України.

Основу земельного законодавства України складають Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768 – ІІІ та ряд законодавчих і нормативно – правових актів.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного становища, охорона прав громадян, підприємств, установ, організацій на землю.

Відповідно до Земельного кодексу України її земельний фонд поділений на сім категорій залежно від цільового призначення:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів;

3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5) землі лісового фонду;

6) землі водного фонду;

7) землі запасу.

Поділ земель на категорії визначає характер і порядок їх використання.

Норми земельного законодавства спрямовані на організацію раціонального використання землі, дотримання її цільового використання, всемірну і всебічну охорону її якості та забезпечення відновлення її позитивних властивостей.