2. Система державних та громадських органів управління в галузі екології та їх компетенція

 Система органів управління в галузі екології — це сукупність державних і громадських юридичне самостійних установ і організацій, уповноважених на виконання функцій щодо ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Організаційна (управлінська) структура системи управління в галузі екології включає органи різного рівня державного (в тому числі місцевого, регіонального) і громадського управління.

Органи державного управління залежно від їх компетенції поділяються на органи загального державного управління і органи спеціального державного управління.

Органи загального державного управління — це уповноважені законодавчими актами органи державної виконавчої влади, до повноважень яких серед інших відносяться і повноваження в галузі екології. Вони здійснюють комплексне державне екологічне управління.

Вони складають перший рівень органів управління в галузі екології. До них відносяться:

1. Глава виконавчої влади в Україні — Президент України, який поряд з іншими повноваженнями забезпечує національну безпеку держави, складовою якої є екологічна безпека, і приймає у разі необхідності рішення про оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації.

2. Органи центральної виконавчої влади — Кабінет Міністрів України.

У структурі Кабінету Міністрів для оперативного вирішення питань працює відділ з питань техногенної та екологічної безпеки і цивільного захисту населення.

3. Систему органів загального державного управління в галузі екології продовжують органи місцевої державної виконавчої влади: обласні, Київська і Севастопольська міські, районні державні адміністрації.

4. Постійно діючим органом, який координує управлінську діяльність центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, пов'язану з безпекою і захистом населення у надзвичайних ситуаціях природно-техногенного походження, є Постійна урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Завданням комісії є координація робіт щодо профілактики виникнення надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру, в тому числі екологічних, і забезпечення виконання робіт, пов'язаних з подоланням та ліквідацією наслідків ситуацій регіонального та національного масштабів.

Другий рівень управління в галузі екології становлять органи спеціального державного управління — спеціально уповноважені органи центральної виконавчої влади, для яких функції управління щодо використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища є головними і визначальними в їх діяльності.

На органи спеціального державного управління в галузі екології припадає основне організаційне навантаження.

Систему спеціально уповноважених в галузі екології органів управління в Україні очолює Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Саме цей орган виконавчої влади уповноважений координувати діяльність всіх інших органів державної влади і управління в галузі екології, має повноваження щодо організації правового регулювання та ведення моніторингу в цій сфері.

До системи органів управління на місцях Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України входять Державні управління екологічної безпеки в областях, в містах Києві і Севастополі, діяльність яких регламентується відповідним Положенням, затвердженим наказом Мінекобезпеки України від 27 лютого 1996 року № 22 із змінами відповідно до наказу Мінекобезпеки України № 152 від 23 грудня 1996 року.

Основне завдання Державного управління в галузі екологічної безпеки — реалізація державної екологічної політики.

Рішення Мінекобезпеки та його органів на місцях є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій.

Третій рівень управління в галузі екології складають органи центральної виконавчої влади функціонального галузевого і міжгалузевого характеру, які в рамках своїх повноважень приймають участь у регулюванні охорони навколишнього природного середовища та природокористування. До них відносяться Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій, Міністерство України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та ін. Їх компетенція визначається законодавством України та положеннями про ці органи, які затверджені в установленому порядку.