6.8. Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності

Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній ді­яльності застосовується тільки у випадках, передбачених Кри­мінальним кодексом України. Наприклад, у розд. VII — Зло­чини у сфері господарської діяльності (ст. 201 "Контрабанда", ст. 207 "Ухилення від повернення виручки в іноземній валю­ті", ст. 208 "Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків", ст. 209 "Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шля­хом", ст. 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів", ст. 228 "Змова про зміну чи фіксуван­ня цін або примушування до їх змін чи фіксування" тощо).

Порядок притягнення до відповідальності, здійснення від­повідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

На сьогодні основною підставою відповідальності за пору­шення митних правил як фізичних, так і юридичних осіб за Митним кодексом України визнається адміністративне право­порушення (проступок). Матеріальне поняття адміністратив­ного правопорушення (проступку) міститься у ст. 9 КпАП Ук­раїни159 , а склади конкретних порушень митних правил у статтях 104—120 Митного кодексу України160. Конкретніше,

159         Кодекс про адміністративні правопорушення УРСР від 07.12.84.

160         Митний кодекс України від 11.07.02 ¹ 92-IV.

115

правосуб'єктні підстави адміністративної відповідальності визначені у ст. 12—16 і 20 КпАП та у ст. 103 Митного кодексу України. До них, зокрема, належать осудність посадових осіб, а також ознаки спеціального суб'єкта, іноземних громадян та осіб без громадянства, юридичних осіб.

Що стосується підстав відповідальності суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності юридичних осіб, то, на відміну від адміністративної відповідальності фізичних осіб, у чинно­му законодавстві відносно них існують суттєві прогалини. Фактично підставою адміністративної відповідальності юри­дичних осіб є вчинення ними дій (бездіяльності), передбаче­них Митним кодексом України.

Суб'єктивні підстави адміністративної відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності — юридичних осіб у Митному кодексі України визначені так: "При вчиненні по­рушень митних правил підприємствами відповідальності під­лягають службові особи — керівники цих підприємств"161.

Відповідальність для порушника митних правил полягає у виконанні додаткових обов'язків обтяжуючого характеру або обмеженні його прав.

Варто також зазначити, що суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності (юридична особа) є потенційно деліктоздатною, тобто здатною нести відповідальність за порушення митних правил, причому не тільки цивільно-правову, а й адміністра­тивну.

Контрабанда162 це переміщення: товарів, валюти, цін­ностей та інших предметів через митний кордон України по­за митним контролем або з приховуванням від митного кон­тролю, вчинене у великих розмірах (1000 і більше разів пере­вищення неоподаткованого мінімуму доходів громадян) групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою, а також таке ж незаконне переміщення: історичних і куль­турних цінностей, наркотичних засобів, отруйних, сильно­діючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєпри­пасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї).

161           Кримінальний кодекс України від 01.09.01, ст. 201.

162         Митний кодекс України від 11.07.2000 ¹ 92-IV, ст. 100.

116

Контрабанда карається відповідно до кримінального зако­нодавства163, а саме позбавленням волі на строк від 3 до 7 ро­ків з конфіскацією майна. Вчинення контрабанди повторно або групою осіб карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40  Наверх ↑