10.2. Міжнародно-правова регламентація залізничних перевезень

Залізничні перевезення здійснюються шляхом укладення договору перевезення з залізницями.

Документом, що підтверджує наявність договору переве­зення вантажу, а також посвідчує прийняття вантажу для пере­везення, є залізнична накладна.

Документом, що підтверджує наявність договору міжна­родного перевезення пасажира, є квиток, а його багажу — кви­танція, позначені скороченням CIV або СМ.

Джерела правового регулювання залізничних накладних:

•  Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення(УМВС) 1951 року;

•  Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ)від 9 травня 1980 року зі змінами станом на 1 листопада1996 року (Додаток В — Єдині правила до договору про міжна­родне залізничне перевезення вантажу (ЦІМ).

Джерела правового регулювання квитків та квитанцій;

•  Угода про міжнародне залізничне пасажирське сполучення(УМПС) 1951 року;

•  Конвенція  про  міжнародні  залізничні  перевезення(КОТІФ) від 9 травня 1980 року зі змінами станом на 1 лис­топада 1996 року. (Додаток А — Єдині правила до договорупро міжнародне залізничне перевезення пасажирів і бага­жу (ЦІВ).

Варто зазначити, що до 1991 р. країни Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) керувалися при залізничних переве­зеннях вантажів територією цих країн Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) 1951 р., а при пере­везеннях пасажирів і їх багажу — Угодою про міжнародне за­лізничне пасажирське сполучення (УМПС) 1951 р. Угода (УМВС) регламентувала також і форму залізничної накладної. 1991 р. із Угод (УМВС і УМПС) вийшли європейські країни, але форма накладної при відправленні вантажів з території і на територію країн колишнього Союзу Радянських Соціалістич­них Республік залишилась.

Європейські країни керуються Конвенцією про міжнарод­ні залізничні перевезення (КОТІФ). Передбачена цією кон-

224

венцією залізнична накладна має іншу форму. Тому при офор­мленні перевезень із СНД, коли частина шляху пролягатиме через європейські країни, накладна УМВС оформляється до прикордонної станції залізниці країни, прикордонної з СНД, де накладна УМВС буде переоформлена на накладну КО-ТІФ. Така процедура виконується на прикордонних станціях і при відправленні товарів у країни СНД.

Перевезення вантажів у прямому залізничному вантажно­му сполученні здійснюється по накладних УМВС і тільки по мережі залізниць — учасниць Угоди про міжнародне залізнич­не вантажне сполучення (УМВС) від 1 листопада 1951 року.

Залізниці, відправники та одержувачі вантажів, зобов'язані виконувати положення цієї Угоди¹⁹. Укладення договору пере­везення18⁰ оформляється накладною.

Накладна УМВС складається з таких аркушів:

1  — оригінал накладної;

2  — залізнична відомість;

3  — дублікат накладної;

4  — аркуш видачі вантажу;

5  — аркуш повідомлення про прибуття вантажу.

Аркуші 1, 2, 4 і 5 накладної супроводжують вантаж до стан­ції призначення. Оригінал і аркуш повідомлення про прибут­тя вантажу (1 і 5) видають вантажоодержувачу, а аркуш видачі вантажу залишається на залізниці призначення з розпискою одержувача про одержання вантажу. Залізнична відомість оформляється в такій кількості екземплярів, щоб вистачило по одному на кожну транзитну залізницю, а також на залізни­цю призначення. Вона супроводжує (аркуш 2) вантаж і зали­шається, залежно від заповнення, або на транзитній залізниці, посвідчуючи передачу вантажу наступному перевізнику, або на залізниці призначення. Аркуш 3 накладної (дублікат нак­ладної) повертається відправнику після укладення договору перевезення. Цей аркуш не має сили оригіналу накладної (листа 1 накладної), але є доказом укладення договору переве­зення для відправника. Тому за відсутності накладної (вона у перевізника) мається на увазі, що відомості, які містяться

¹⁷⁹         УМВС, ст. 7.

¹⁸⁰         Там само, ст. 11.

225

в дублікаті, ідентичні відомостям в накладній (оригіналі). Оригінал накладної в обігу зовсім не бере участі. Переуступка прав вантажоодержувачем вантажовідправнику взагалі не ви­магає пред'явлення ні дубліката, ні оригіналу накладної. Біль­ше того, так як заміна прав виконується телеграфом, передба­чається, що навіть якщо б зазначені документи і могли потрапити до рук першого адресата вантажів, то вони не були б потрібні для переуступки належних йому прав.

Оригінал і дублікат накладної можуть бути тільки іменни­ми, тобто складеними на ім'я відповідного вантажоодержува­ча. Накладна має конститутивне значення, яке полягає в тому, що складення накладної і нанесення на неї календарного від­тиску є підставою для виникнення договору перевезення, а та­кож значення доказу, яке полягає в тому, що наявність відтис­ку на екземплярі накладної (дублікаті накладної) слугує дока­зом укладення такого договору. Але так як накладна залишається у перевізника до видачі її одержувачу, вона збері­гає силу доказу тільки по відношенню до одного юридичного факту — укладення договору перевезення. Розпорядження накладною не впливає на долю вантажу, права, що виплива­ють із накладної, не можна позбавлятися.

Відправник повинен надати станції відправлення одночас­но з видачею вантажу для перевезення правильно заповнену і підписану накладну. При цьому всі аркуші заповнюють спіль­но відправник і особа, що представляє залізницю. Накладна повинна бути заповнена відповідно до Пояснення по запов­ненню накладної УМВС (Додаток 12.5 до УМВС).

У виключних випадках відправник може зробити виправ­лення в накладній, але не більш ніж в одній графі або в двох, якщо вони взаємопов'язані. При цьому про внесені виправ­лення відправник повинен зазначити в графі "Особливі заяви відправника" та завірити підписом чи штемпелем.

У разі внесення змін чи доповнень у накладній залізницею вони мають бути підтверджені підписом відповідного праців­ника залізниці та завірені станційним штемпелем.

Договір перевезення вважається укладеним з моменту прийо­му станцією відправлення вантажу і накладної для перевезення.

Після відтиску штемпеля накладна слугує доказом укладення договору перевезення.

226

Супроводжуючі документи по виконанню митних та інших правил¹⁸¹:

Відправник зобов'язаний додати до накладної супровідні до­кументи, необхідні для виконання митних та інших правил на всьому шляху прямування вантажу, а також за необхідності сер­тифікат і специфікацію. Ці документи стосуються тільки ванта­жів, зазначених у цій накладній.

Залізниця не зобов'язана перевіряти правильність і комп­лектність документів, доданих відправником до накладної.

Відповідальність за відомості, занесені в накладну¹⁸².

За правильність відомостей і заяв, зазначених у накладній, за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих відомостей і заяв, а також від того, що вони внесені у невідповідну графу накладної, відповідальність несе відправник.

Залізниця має право перевірити правильність відомостей і заяв, зазначених відправником у накладній.

Якщо в результаті перевірки вантажу, здійсненої на шляху прямування чи на станції призначення, з'ясується, що відо­мості, зазначені відправником у накладній, не відповідають дійсності, станція, що проводила перевірку, має про це склас­ти комерційний акт відповідно до ст. 18 УМВС і зазначити в накладній у графі "Комерційний акт".

Виконання договору перевезення18³ полягає у видачі та розшу­ку вантажу¹⁸⁴.

Після прибуття вантажу на станцію призначення:

•  залізниця після оплати одержувачем всіх належних згідноз накладною провізних платежів зобов'язана видати:

1) вантаж;

2)     оригінал накладної (аркуш 1);

3)     аркуш повідомлення про прибуття вантажу (аркуш 5);

•  а одержувач зобов'язаний:

1) оплатити провізні платежі;

2)     прийняти вантаж.

¹⁸¹           УМВС, ст. 12.

¹⁸²         Там само, ст. 15.

¹⁸³         Там само, ст. 17.

¹⁸⁴         Там само, ст. 20.

227

Право зміни договору перевезення185 належить відправнику, а також одержувачу. Відправник може внести такі зміни до до­говору перевезення:

1) взяти вантаж на станції відправлення;

2)      змінити станцію призначення. При цьому за необхідностіварто зазначити прикордонні станції, через які після змінидоговору перевезення має прямувати вантаж;

3)      змінити одержувача вантажу;

4)      повернути вантаж на станцію відправлення.Одержувач може внести такі зміни до договору перевезення:

1) змінити станцію призначення вантажу в межах країнипризначення;

2)     змінити одержувача вантажу.

При цьому одержувач може внести зміни до договору пере­везення на підставі УМВС тільки на вхідній прикордонній станції країни призначення і тільки тоді, коли вантаж ще не відправлено з цієї станції.

У разі коли вантаж уже минув вхідну прикордонну станцію країни призначення, зміна договору перевезення одержува­чем можлива тільки відповідно до внутрішніх правил, чинних на станції призначення.

Зміна договору перевезення, яка призведе до поділу ванта­жу на частини, не допускається.

Зміна договору перевезення виконується на підставі пись­мової заяви відправника або одержувача.

Право відправника на зміну договору перевезення втрача­ється з моменту отримання накладної одержувачем або при­буття вантажу на вхідну прикордонну станцію призначення, якщо на ній є письмова заява одержувача або телеграфне по­відомлення станції призначення про заяву одержувача щодо зміни договору перевезення.

Відправник не відповідає за наслідки, які можуть виникну­ти в результаті внесених змін до договору перевезення на під­ставі письмової заяви одержувача або телеграфного повідом­лення станції призначення.

Зміна договору перевезення може бути виконана один раз відправником і один раз одержувачем.

¹⁸⁵КОТІФ, п.1ст. 3.

228

Регламентація залізничних перевезень вантажів відповідно до КОТІФ

Укладення договору міжнародного перевезення вантажів у прямому міжнародному сполученні залізничним транспор­том за межами країн СНД регламентується "Єдиними пра­вилами до договору про міжнародне залізничне перевезен­ня вантажів (ЦІМ)", що становлять Додаток В до Конвенції КОТІФ¹⁸⁶. Такі перевезення здійснюються по лініях і шля­хах, включених до списку ліній ЦІМ¹⁸⁷ тільки за згодою дер­жав-учасниць, які використовуються для сполучення між ними¹⁸⁸.

Договір перевезення вантажів оформляється прямою нак­ладною, складеною на маршрут, що пролягає територіями при­наймні двох держав і охоплює лише лінії або шляхи, внесені до списку ЦІМ¹⁸⁹.

Договір перевезення вважається укладеним, як тільки стан­ція відправлення прийняла до перевезення вантаж разом з нак­ладною °. Прийом засвідчується прикладенням до накладної і відповідно до кожного додаткового аркуша штемпеля станції відправлення або відмітки облікової машини із зазначенням дати прийому.

Треба зауважити, що ця процедура має бути виконана не­гайно після здавання для перевезення всіх зазначених у нак­ладній вантажів і, якщо цього вимагають чинні на станції від­правлення приписи, після оплати взятих на себе відправни­ком платежів або після надання гарантії.

Після прикладення штемпеля до накладної або відмітки об­лікової машини ця накладна є доказом укладення і змісту дого­вору перевезення.

Залізниця повинна засвідчити прийом вантажу і дату при­йому для перевезення прикладенням штемпеля з датою або відміткою облікової машини на дублікаті накладної перед по­верненням цього дубліката відправнику. Цей дублікат не має сили ні накладної, що супроводжує вантаж, ні коносамента.

¹⁸⁶         КОТІФ, п.2 ст.3.

¹⁸⁷         Там само, п.1 ст.11.

¹⁸⁸         Там само, п.1 ст. 1.

¹⁸⁹         Там само, ст. 11.

¹⁹⁰         Там само, ст. 12.

229

Відправник повинен подати як належить заповнену нак­ладну¹⁹¹.

Для кожного вантажу складається окрема накладна. Одна накладна може стосуватися тільки вантажу кожного окремого вагона. Додаткові положення можуть відхилятися від цих правил.

Залізниці встановлюють єдиний зразок накладної, який повинен містити дублікат для відправника.

Для певних сполучень, особливо між суміжними держава­ми, залізниці можуть передбачати в тарифах застосування накладної спрощеного зразка. Для певних сполучень з держа­вами, які не приєднались до цієї Конвенції, тарифи можуть передбачати застосування спеціальної процедури.

Накладна має бути надрукована двома або, за необхідності, трьома мовами (наприклад, з перелічених — французькою, ні­мецькою, англійською, арабською, італійською, голланд­ською), принаймні одна з яких має бути робочою мовою Орга­нізації ОТІФ (французькою). Дані вносяться відправником до накладної латинськими літерами, якщо додаткові положення або міжнародні тарифи не передбачають відхилень.

Накладна має обов'язково містити¹⁹²:

1) назву станції призначення;

2)     ім'я та адресу одержувача; як одержувач може бути зазна­чена тільки одна фізична особа або інший суб'єкт права;

3)     назву вантажу;

4)     масу або, за відсутності маси, подібні дані відповідно дочинних на станції відправлення приписів;

5)     кількість місць і опис упакування дрібних відправок і ва­гонних відправок, які складаються з одного або кількохмісць і підлягають перевантаженню при залізнично-мор­ському сполученні;

6)     номер вагона, а також для приватних вагонів — їх влас­ну масу (тару), якщо завантаження є обов'язком від­правника;

7)     докладний перелік документів, що вимагаються митни­цями та іншими адміністративними органами і додають­ся до накладної або, відповідно до відмітки в накладній,

¹⁹¹           КОТІФ, ст.13

¹⁹²         Там само, ст.14.

230

перебувають у розпорядженні залізниці на зазначеній станції, в митниці або в іншому органі; 8) найменування і адресу відправника; як відправник може бути зазначена тільки одна фізична особа або інший суб'єкт права. Якщо чинні на станції відправлення при­писи цього вимагають, то відправник має додати до сво­го прізвища й адреси свій власноручний, друкований або штемпельний підпис.

Накладна має у разі потреби містити всі інші відомості, передбачені Єдиними правилами. Інші відомості можуть бу­ти внесені до накладної тільки у тому разі, якщо не вимага­ється або допускається законами і нормами держави, додат­ковими положеннями або тарифами і не суперечить Єдиним правилам.

Проте відправник може внести до накладної у передбаче­ному для цього місці відмітки, що стосуються відправки, але призначаються лише для відома одержувача і не покладають на залізницю жодних зобов'язань або відповідальності.

Не допускається заміна накладної іншими документами або додання до неї інших документів, крім передбачених або дозволених Єдиними правилами, додатковими положеннями або тарифами.

Відправник може визначати в накладній маршрут пере­везення, зазначаючи прикордонні пункти або прикордонні станції та, за потреби, станції транзиту між залізницями. Він може зазначати тільки ті прикордонні пункти або при­кордонні станції, які відкриті для перевезень у цьому сполу­ченні¹⁹³.

Станція відправлення має окремо зазначити в накладній та її дублікаті сплачені витрати за транспортування, якщо чинні на станції відправлення приписи не передбачають, що ці ви­трати зазначаються тільки в дублікаті накладної.

Залізниця завжди має право перевірити¹⁹⁴, чи відповідає вантаж відомостям, внесеним до накладної відправником, і чи дотримані положення щодо перевезення вантажів, які допус­каються до перевезення за певних умов.

¹⁹³         КОТІФ, ст. 21.

¹⁹⁴         Там само, ст. 25.

231

Відправник має додати до накладної документи, необхідні для виконання перед видачею вантажу формальностей, які ви­магаються митницями або іншими адміністративними орга­нами. Ці документи можуть стосуватися тільки вантажів, зазначених в одній і тій самій накладній, якщо інше не перед­бачено приписами митниць або інших адміністративних орга­нів або тарифів¹⁹⁵.

Залізниця не зобов'язана перевіряти, чи додані документи є достатніми і правильними.

Зміна договору перевезення відправником¹⁹⁶ відбувається шляхом додаткових розпоряджень, що можуть змінити дого­вір перевезення, вимагаючи:

1) вилучення вантажу зі станції відправлення;

2)     затримання вантажу в дорозі;

3)     відстрочення видачі вантажу;

4)     видачі вантажу не одержувачу, а іншій особі, зазначенійу накладній;

5)     видачі вантажу на іншій станції, ніж станція призначен­ня, зазначена в накладній;

6)     повернення вантажу на станцію відправлення;

7)     обтяження вантажу післяплатою;

8)     збільшення, зменшення або відміни накладної плати;

9)     прийняття на свій рахунок витрат за неоплачену напередвідправку.

Проте у жодному разі розпорядження не повинні спричи­нити поділу відправки.

Право відправника змінювати договір перевезення втрача­ється, навіть якщо в нього є дублікат накладної, у тих випад­ках, коли одержувач:

1) забрав накладну;

2)     прийняв вантаж;

3)     скористався своїми правами: після прибуття вантажу настанцію призначення може вимагати від залізниці вру­чення йому накладної і видачі вантажу;

4)     має право віддати розпорядження, як тільки відправкаувійшла на митну територію країни призначення.

КОТІФ, ст. 30. Там само, ст. 31.

232

З цього моменту залізниця повинна дотримуватися розпо­ряджень і вказівок одержувача.

Якщо відправник не взяв на себе оплату, пов'язану із пере­везенням витрат у державі призначення, і не вніс до накладної запис "Одержувач не правомочний давати додаткові розпо­рядження", то одержувач може шляхом додаткових розпоряд­жень змінити договір перевезення¹⁹⁷, вимагаючи:

1) зупинки вантажу в дорозі;

2)     відстрочення видачі вантажу;

3)     видачі вантажу в країні призначення не одержувачу, а ін­шій особі, зазначеній у накладній;

4)     видачі вантажу в країні призначення на іншій станції,ніж станція призначення, зазначена в накладній, якщоміжнародні тарифи не містять інших положень;

5)     виконання формальностей, які вимагаються митницямиабо іншими адміністративним органами.

Проте у жодному разі розпорядження не повинні спричи­нити поділу відправки.

Право одержувача змінювати договір перевезення втрача­ється у тих випадках, коли він:

1) забрав накладну;

2)     прийняв вантаж;

3)     користався своїми правами: після прибуття вантажу настанцію призначення може вимагати від залізниці вру­чення йому накладної і видачі вантажу;

4)     визначив особу, яка забрала накладну, прийняла ван­таж.

Якщо одержувач віддав розпорядження про видачу вантажу іншій особі, то ця особа не має права змінювати договір пере­везення.

Регламентація залізничних перевезень відповідно до УМПС

Перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу в прямому міжнародному залізничному і змішаному залізнично-мор­ському сполученні в межах країн СНД здійснюється відповід­но до положень Угоди про міжнародне пасажирське сполучен-

⁷ УМПС, ст. 4.

233

ня (УМПС) від 1 листопада 1951 р. зі змінами і доповненнями на 30 травня 1999 р.

Перевезення пасажирів

Документом на право проїзду в міжнародному сполученні в рамках УМПС є пасажирський (проїзний) квиток¹98, оформле­ний ручним або електронним способом, що має літери "МС".

Проїзний квиток є основним документом, що засвідчує ук­ладення договору залізничного перевезення пасажира.

Проїзний квиток має містити такі основні дані:

1) найменування станції відправлення і призначення;

2)     номер квитка, зазначений друкарським способом;

3)     маршрут прямування;

4)     клас вагона;

5)     вартість проїзду;

6)     термін придатності квитка;

7)     дату видачі квитка;

8)     найменування залізниці, що видала квиток.

Квитки мають вигляд купонних книжок, котрі складаються з обкладинки і квитка-купона. Купонна книжка дійсна для проїзду від зазначеної у квитку-купоні станції відправлення залізниці однієї країни до станції призначення залізниці іншої країни по зазначеному в квитку-купоні напрямку.

У сполученні між станціями окремих залізниць за наявності домовленості можуть також застосовуватись картонні квитки.

Купонні книжки певного прямого міжнародного сполучен­ня розглядаються як один проїзний документ.

Обкладинка купонної книжки без білета-купона і білет-ку-пон без обкладинки не дають права на проїзд і при пред'явленні пасажиром вважаються недійсними і відбираються залізницею.

Білети прямого міжнародного сполучення видаються для проїзду:

1) у м'яких вагонах (1-го класу);

2)     у твердих вагонах (2-го класу).

Пасажир зобов'язаний до початку поїздки купити квиток, перевірити правильність відомостей, що містяться в ньому, зберегти його протягом всього періоду поїздки.

¹⁹⁸ УМПС, ст. 15. 234

Пасажир має право провезти при собі безкоштовно ручну поклажу, загальна маса якої не повинна перевищувати 35 кг на дорослого пасажира і 15 кг на дитину до 12 років.

Для підтвердження прийняття багажу¹⁹⁹ для перевезення па­сажиру видається багажна квитанція, котра має містити такі основні дані:

1) літери "МС";

2)     найменування станції і залізниці відправлення;

3)     номер потягу і дату відправлення;

4)     найменування станції і залізниці призначення;

5)     маршрут прямування.

При отриманні багажної квитанції пасажир має впевни­тись, що вона складена згідно з його даними.

Для підтвердження прийому товаробагажу²⁰⁰ для перевезен­ня відправнику видається товаробагажна квитанція.

Маса окремого місця товаробагажу не повинна бути мен­шою 5 кг і не повинна перевищувати 165 кг.

При здаванні товаробагажу відправник зобов'язаний його оцінити. Станція відправлення зобов'язана відмовити у прий­нятті товаробагажу, якщо відправник його не оцінив.

Регламентація залізничних перевезень пасажирів та багажу відповідно до КОТІФ

З початку поїздки пасажир повинен мати дійсний квиток (договір перевезення), а наприкінці поїздки повернути кви­ток²⁰¹. Квитки, що випускаються для міжнародного перевезен­ня, мають бути позначені скороченням CIV.

Міжнародні тарифи або угоди між залізницями визначають форму та зміст квитків, а також мову і шрифти, якими вони мають бути надруковані та заповнені.

Крім винятків, передбачених у міжнародних тарифах, у квитках мають бути зазначені:

1) станції відправлення і призначення;

2)     маршрут; якщо дозволений вибір маршрутів або видівтранспорту, то ця можливість має бути зазначена;

"* УМПС, ст. 22.

200      _КОТІФ (ЦІВ), розд. 2.

²⁰¹         У ній бере участь близько 30 держав. Україна може бути визнана учасницею Кон­венції на підставі правоприємства (СРСР приєднався до неї 1983 р.)

235

3)     категорія поїзда і клас вагона;

4)     вартість перевезення;

5)     перший день дійсності;

6)     термін дійсності.

Купонна книжка, видана відповідно до міжнародного тари­фу, вважається одним квитком для цілей цих Єдиних правил.

При отриманні квитка пасажир має переконатись, що кви­ток виданий згідно з його зазначеннями.

Діти віком до повних п'яти років, для яких не вимагаються окремі місця, провозяться безплатно без квитка.

Діти віком від п'яти до повних десяти років і молодші за ві­ком діти, для яких вимагаються окремі місця, провозяться за зниженими цінами.

Пасажир має право без додаткової оплати брати з собою в пасажирський вагон легкі для перевезення предмети (ручну поклажу).

Оформлення і перевезення багажу

Багаж оформляється при пред'явленні квитка, дійсного принаймні до станції призначення багажу.

При оформленні багажу пасажиру видається квитанція, яка має містити скорочення CIV.

Міжнародні тарифи або угоди між залізницями визначають форму і зміст багажної квитанції, а також мову і шрифти, яки­ми вони мають бути надруковані і заповнені. Якщо міжнарод­ні тарифи не передбачають інше, то багажна квитанція має містити:

1) назву станції відправлення і станції призначення;

2)     маршрут;

3)     день і час здавання до перевезення;

4)     кількість пасажирів;

5)     кількість місць багажу і їх масу;

6)     вартість перевезення та інші витрати.

При отриманні багажної квитанції пасажир має перекона­тись, що її заповнено відповідно до його застережень.

Багаж видається при здаванні багажної квитанції і, за пот­реби, при оплаті витрат, пов'язаних із багажем. Залізниця має право, але не зобов'язана перевіряти, чи власник багажної квитанції має право одержати багаж.

236