11.5. Облік кредиторської заборгованості.

Господарські зв'язки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), у яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків тощо.

Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні доку­менти, передає їх банку і направляє покупцю.

У покупця оперативний контроль виконання договірних умов здійснює відділ постачання або фінансовий відділ, куди в першу чергу і надходять отримані від постачальника документи, їх реєструють у журналі обліку вантажів, що надхо­дять, і в книзі обліку виконання договорів, акцептують і передають у бухгалте­рію з написом:

"Рахунок зареєстрований і підлягає оплаті в сумі__грн.

Матеріали доставити на склад №___і провести технічне приймання.

Начальник відділу постачання.

Дата___підпис__"

Квитанція залізниці і товарний документ передаються в експедиційний відділ для отримання вантажу і його доставки.

Дані про вантажі, що надійшли на склад, бухгалтерія отримує разом із звітом матеріально відповідальної особи, а про оплату платіжних документів постачальника - із банківської виписки. На підставі цих документів контро­люється виконання кожною стороною своїх зобов'язань.

Розрахунки з постачальниками і підрядниками проводяться на підставі до­кументів: рахунок-фактур, накладних, рахунків, актів прийняття робіт (по­слуг), товарно-транспортних накладних, податкових накладних, документів транспортних підприємств, розрахункових документів про сплату мита, зборів і податків (при розрахунках з іноземними постачальниками і підрядниками).

Підставою для оприбуткування вантажів і розрахунків з постачальниками і підрядниками також є документ, що підтверджує якість товару.

Заборгованість перед постачальниками може сплачуватися шляхом безго­тівкових або готівкових розрахунків.

"Загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридич­них і фізичних осіб у національній валюті та території України, що здійсню­ються за участю банків, встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в України в національній валюті", затвердженою постановою Правління Націо­нального банку України від 29 березня 2001 року № 135.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розра­хунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання (стягнення) коштів з рахунків цих учасників.

При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають форми пла­тіжних інструментів (платіжні доручення, платіжні вимоги - доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки, акредитиви) і зазначають їх під час укладання дого­ворів.

Загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми і доку­ментальне оформлення визначені Інструкцією № 7 НБУ "Про безготівкові роз­рахунки в господарському обороті України", затвердженою постановою Правлін­ня Національного банку України від 02.08.96 р. № 204. Згідно із цією Інструк­цією безготівкові розрахунки між підприємствами можуть здійснюватися за до­помогою: платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, чеків, акредитивів, векселів, платіжних вимог, інкасових доручень (розпоряджень).

Якщо розрахунок з постачальником проводиться готівкою, то документаль­ним підтвердженням цього буде: чек РРО, квитанція до прибуткового касового ордера або копія чека з відміткою "сплачено".

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товар­но-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

За кредитом рахунка 63 відображається заборгованість за одержані від по­стачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, по­слуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.