3.4.Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські рахунки класифікуються за економічним змістом та призначенням і структурою. Класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом показує, що обліковується на даному рахунку, які об’єкти бухгалтерського обліку відображаються на ньому, тобто надає відомості, що характеризують стан і зміни обліковуваного об’єкта.

По відношенню до групування об’єктів обліку бухгалтерські рахунки за своїм економічним змістом складаються з таких груп:

Рахунки для обліку господарських засобів (ресурсів);

Рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів.

Рахунки для обліку господарських засобів (ресурсів) складаються з рахунків, на яких обліковуються основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, кошти, розрахунки та інші активи.

Рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів складаються з рахунків, на яких обліковуються власний капітал, позики банку, розрахунки з оплати праці та зі страхування та інші зобов’язання.

Класифікація бухгалтерських рахунків за їх призначенням і структурою відображає зміст записів на дебеті, кредиті рахунка і сальдо, тобто показує для яких потреб призначені ті чи інші рахунки і як вони побудовані. За цією класифікацією виділяють 5 груп рахунків:

А) основні;

Б) операційні;

В) регулюючі;

Г) результативні;

Д) позабалансові;

До складу основних рахунків належать інвентарні, фондові рахунки та рахунки розрахунків. Інвентарні рахунки використовуються для обліку майново-матеріальних цінностей і готівкових коштів. Рахунки власного капіталу використовуються для обліку джерел власних засобів підприємства. Рахунки розрахунків поділяють на три види: активні, пасивні, активно-пасивні.

Операційні рахунки використовуються для обліку витрат, визначення собівартості.

Регулюючі рахунки призначені для уточнення, коригування оцінки засобів, коштів, обліковуваних на інвентарних, рахунках капіталу і рахунках розрахунків. Самостійного значення регюлючі рахунки не мають, вони завжди пов’язані з іншими рахунками і слугують засобом більш детального розгорнутого відображення операцій і коригування їх оцінки. Залежно від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють додаткові та контрарні регулюючі рахунки. Додаткові регулюючі рахунки завжди збільшують оцінку основного рахунка. Контрарні регулюючі рахунки уточнюють оцінку основного рахунка в бік зменшення і в балансі відображаються з мінусовим знаком.

Результативні рахунки поділяються на фінансово-результативні і розподільчі. Фінансово-результативні рахунки призначені для обліку прибутків і збитків. На них відображаються кінцеві, підсумкові фінансові результати господарської діяльності підприємства. На дебеті цих рахунків показуються збитки, а на кредиті – прибутки. Розподільчі рахунки використовуються для виявлення розміру витрат і доходів кожного звітного періоду окремо і рівномірного розподілу цих витрат у відповідному періоді.

До позабалансових рахунків належать рахунки, на яких обліковуються цінності, що тимчасово знаходяться на підприємстві й не належать йому.