6.Посилення в Єв в др пол 80х 19 ст. Д-р перестрахування.

Протягом 1885 – 1887 рр. посилювалася напруженість у німецько-французьких відносинах. Особливо гострого характеру ці відносини набули в 1887 р. Бісмарк вів справу до військового зіткнення з Францією. Він штучно роздмухував небезпеку пропаганди реваншу, яку вів військовий міністр Франції генерал Ж. Буланже. Криза посилилася у квітні 1887 р. у зв’язку з гучною «спавою Шнебеле» - арештом німецькою владою на французько-німецькому кордоні французького митного чиновника, якого звинуватили в шпигунстві. Готуючись до війни з Францією Бісмарк розраховував, що Росія, втягнула в болгарську кризу, не буде протидіяти Німеччині. Але Росія не надала Бісмарку гарантій нейтралітету і тим самим змусила його відступити. Конфлікт був улагоджений миром у цьому ж 1887 р.Загострення суперечностей між Росією і Австро-Угорщиною на Балканах у середині 1880-х років зробило неможливим продовження Союзу трьох імператорів, термін дії якого закінчувався в 1887 р. Тоді у Бісмарка, який намагався не допустити війни Німеччини на два фронти, виникла ідея т.зв. «перестраховочного договору». Спираючись на союз з Австро-Угорщиною й Італією, направлений проти Франції і Росії, Бісмарк вирішив «перестрахуватися» шляхом укладання з Росією особливої угоди і тим самим попередити її зближення з Францією. З другого боку, і для Росії, в якої загострилися відносини з Великою Британією, подібна угода ставала необхідною.18 червня 1887 р. в Берліні був підписаний секретний російсько-німецький договір, який отримав неофіційну назву «перестраховочний договір». За цим договором обидві сторони брали зобов’язання зберігати сприятливий нейтралітет у випадку війни однієї з них з третьою державою. Це зобов’язання не стосувалося війни з Австро-Угорщиною, чи Францією, якби вона виникла внаслідок нападу на одну з них однією із сторін, які підписали договір. Німеччина визнавала «історично придбані» права Росії на Балканському півострові. Сторони зобов’язувалися протидіяти будь-якій спробі порушити там статус-кво, а також підтверджували необхідність дотримуватися принципу закриття чорноморських проток для військових суден усіх країн. За додатковим надсекретним протоколом Німеччина зобов’язувалася дотримуватись сприятливого нейтралітету і надати моральну підтримку Росії, якщо та буде змушена «взяти на себе захист входу в Чорне море». Штовхаючи Росію на встановлення контролю над чорноморськими протоками, Бісмарк намагався спровокувати її на зіткнення з Великою Британією. Договір був укладений на три роки. Уклавши «перестраховочний договір», Бісмарк усе ж не досяг своєї мети – забезпечити безумовний нейтралітет Росії на випадок війни Німеччини з Францією.Договір виявився недовгочасним. Після відставки Бісмарка в 1890 р. уряд Німеччини побоюючись, що «перестраховочний договір» стане на перешкоді можливому зближенні Німеччини з Великою Британією і подальшому зміцненню союзу з Австро-Угорщиною, відмовився від його відновлення.В кінці 1880-х років загострилися німецько-російські економічні суперечності... Французький капітал став