7.4. Перевірка повноти нарахування та сплати ПДВ

суб’єктом малого підприємництва-юридичною особою

Платники єдиного податку, що обрали спосіб оподаткування

за ставкою 6 %, є платниками податку на додану вартість і сплачують

його відповідно до вимог ЗУ “Про ПДВ” від 3.04.97 р. № 168/97–ВР.

Відповідно, на таких платників розповсюджуються всі норми закону

про ПДВ, в тому числі ті, що стосуються ведення податкового обліку,

заповнення податкових накладних, подання податкових декларацій з ПДВ.

Відповідно, при перевірці розрахунків з бюджетом за подат-

ком на додану вартість основними завданнями є:

− перевірка правильності і повноти визначення суми податко-

вих зобов’язань _____з ПДВ;

− перевірка правильності визначення суми податкового креди-

ту з ПДВ;

− перевірка повноти і своєчасності перерахування до бюджету

(або відшкодування з бюджету) сум податку на додану вартість;

− перевірка правильності відображення в бухгалтерському об-

ліку операцій за ПДВ;

− перевірка правильності заповнення і подання декларації що-

до податку на додану вартість.

Джерелами інформації у процесі проведення перевірки розра-

хунків з бюджетом щодо податку на додану вартість є:

− первинні документи: податкові накладні, накладні, товарні

чеки, товарно-транспорті накладні, рахунки, рахунки-фактури, вантажно-

митні декларації, витяги з банківських рахунків, платіжні доручення,

прибуткові і видаткові касові ордери;

− реєстр одержаних та виданих податкових накладних;

− звітні форми: декларації за ПДВ з відповідними додатками.

Розглянемо основі моменти при реєстрації суб’єкта госпо-

дарської діяльності платником ПДВ, про які слід пам’ятати при про-

веденні перевірки. Заява про реєстрацію платником ПДВ подається ра-

зом з заявою про реєстрацію платником єдиного податку за ставкою 6 %.

194

Протягом 10 днів після одержання заяви про реєстрацію податковий

орган зобов’язаний видати суб’єктові господарювання свідоцтво плат-

ника ПДВ. Підприємство стає платником ПДВ з дати видачі свідоцтва

платника ПДВ, вказаної у ньому. Відтак платник податків має право

нараховувати ПДВ і виписувати податкові накладні тільки після його

внесення в реєстр платників ПДВ.

Згідно роз’яснень, викладених у листі ДПА від 27.08.2001 р.

№ 11563/7/16–1117, платники ПДВ, що сплачують єдиний податок,

мають право на власний розсуд застосовувати податковий період, який

дорівнює календарному місяцю або кварталу. Але з 31.03.2005 р.

правила вибору та визначення податкового періоду дещо змінилися.

Причиною цьому є прийняття закону № 2505 (прикінцеві положення).

Так, згідно з пп. 7.8.2 закону про ПДВ (зі змінами, внесеними законом

№ 2505) квартальний податковий період можуть обрати лише існуючі

платники ПДВ, у яких обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню

за попередні 12 місяців, не перевищує 300 000 грн. Відповідно, ново-

створені єдиноподатники-платники ПДВ – права вибору квартального

податкового періоду не мають. Вони мають звітувати щомісячно.

Перейти на квартальний податковий період новостворені єдиноподат-

ники-платники ПДВ можуть лише через 12 місяців, за умови, що обсяг

операцій, що обкладаються податком, за попередні 12 місяців не пере-

вищував 300 000 грн. Для цього разом з декларацією про ПДВ за

останній податковий період слід подати заяву про вибір квартального

податкового періоду. При цьому квартальний податковий період почи-

нають застосовувати з першого податкового періоду наступного року.

Отож до розрахунку сплати єдиного податку, який суб’єкти

малого підприємництва-юридичні особи – подають в орган державної

податкової служби додається також декларація з ПДВ.

Документом, що регулює порядок ведення і надання деклара-

ції, є наказ ДПА “Про затвердження форми податкової декларації і

порядку її заповнення та подання” від 30.05.97 р., № 166, в редакції

наказу ДПА України від 15.06.2005 р., № 213.

У випадку, якщо платнику податків встановлено податковий

(звітний) період – календарний місяць, – декларація подається у подат-

ковий орган за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів,

наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, –

декларація подається у податковий орган за місцезнаходженням плат-

ника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календар-

ним днем звітного (податкового) кварталу.

Заповнення декларації з ПДВ відбувається на основі даних

реєстру, одержаних та виданих податкових накладних, причому в дек-

195

ларацію переносять не підсумкові дані з реєстру, а лише ті, що логічно

відповідають змісту рядків декларації (інакше дані декларації не бу-

дуть відповідати дійсності). Податкова декларація складається з чоти-

рьох розділів. З них три розділи – податкові зобов’язання, податковий

кредит, розрахунки _____з бюджетом за звітний період заповнює платник

ПДВ, а четвертий розділ – працівник органу ДПА.

Перевірка декларації з ПДВ розпочинається з перевірки пра-

вильності визначення суми податкових зобов’язань.

Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана

(нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.

Як уже зазначалося, насамперед дані першого розділу декла-

рації з ПДВ “Податкові зобов’язання” звіряються з реєстром одержа-

них та виданих податкових накладних (раніше це була книга обліку

продажу товарів (робіт, послуг)). Тут відображаються всі операції з

продажу товарів (робіт, послуг), а саме: обсяги продажу без урахуван-

ня ПДВ операцій, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім операцій

із ввезення імпортних товарів. Декларацію в частині “Податкові зо-

бов’язання” звіряють з даними розділу 2 “Реєстру виданих податкових

накладних”, звіряють з рядками 7, 8, 9, 9, 10, 11, причому одночасно

перевіряють правильність здійснення розрахунків.

Після цього реєстр одержаних та виданих податкових наклад-

них перевіряється суцільним шляхом. При чому перевіряється повнота

і правильність його заповнення, тобто чи усі операції до нього включені.

Якщо товари (роботи, послуги) продаються особам-платникам

ПДВ, то перевіряються копії податкових накладних. Слід відмітити,

що податкова накладна не виписується, якщо об’єкт разового продажу

становить не більше 200 грн, а також у разі продажу транспортних

квитків і при виписці готельних рахунків. При продажу товарів (робіт,

послуг) за готівку без виписки податкової накладної кінцевим особам

(населенню й особам, які не зареєстровані як платники ПДВ), переві-

ряються показники ЕККА відповідно обсягу проданих товарів і ця

сума звіряється з даними книги обліку продажу.

Податкові зобов’язання звіряються також з даними бухгал-

терського обліку за рахунками 31 “Рахунки в банках” і 30 “Каса” на

випадок того, що першою подією може бути дата зарахування коштів

на банківський рахунок чи в касу платника податків. Все це має бути

підтверджене первинними документами.

Одним з етапів перевірки вказаної у декларації суми податко-

вих зобов’язань є перевірка правильності визначення бази оподатку-

вання обсягів продажу, які обкладаються ПДВ. Пунктом 4.1 ст. 4

закону про ПДВ передбачено, що база оподаткування операцій з про-

дажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної

(контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими

196

цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, ін-

ших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових), платежів, за

винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів

(робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До

складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми

коштів, вартість матеріальних, нематеріальних активів, що передають-

ся платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку тре-

тю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг),

проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Перевірку правильності визначення суми податкових зобов’я-

зань можна показати схематично (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Перевірка правильності визначення суми податкових зобов’язань

Крім цього, проводиться перевірка правильності визначення

суми податкового кредиту. Податковий кредит – сума, на яку платник

податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Дані розділу ІІ декларації з ПДВ звіряються з даними реєстру

одержаних податкових накладних. Тут відображаються всі операції,

пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг), які фіксуються на

підставі податкових накладних, наданих продавцями, вантажно-мит-

них декларацій, а також товарного чека, іншого платіжного або розра-

хункового документа, який підтверджує передачу товарів (робіт, пос-

луг) і здійснення розрахунків у тих випадках, коли виписка податкових

накладних не передбачена. Так, зокрема, обсяги придбання товарів на

митній території України без урахування ПДВ, вартість яких включа-

ється до валових витрат виробництва (обігу), та основні фонди й

нематеріальні активи, що підлягають амортизації у декларації з ПДВ,

звіряються з графами 7, 9, 11, 13 реєстру, а сума ПДВ за вказаними

операціями декларації з ПДВ звіряється з графами 8, 10, 12 і 14.

Реєстри синтетичного і

аналітичного обліку

(за рахунками 30, 31)

Дані декларації

з ПДВ (розділ І)

Дані розділу ІІ

Реєстру

Податкові накладні

Первинні документи

197

Крім цього, загальна сума податкового кредиту перевіряється

за даними бухгалтерського обліку відносно факту списання коштів на

оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних ак-

тивів, робіт, послуг за кредитовими оборотами за рахунками 30 “Каса”,

31 “Рахунки в банках”; відносно факту оприбуткування товарів,

отримання результатів робіт, послуг за кредитовими оборотами за ра-

хунком 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

Перевірка правомірності включення платниками податків сум

ПДВ в податковий кредит повинна базуватися на двох принципах:

1) перевірка правомірності включення в податковий кредит

сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному пе-

ріоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких

відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних

фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

2) перевірка наявності та правильності оформлення податко-

вих накладних та документів, які підтверджують проведення операцій

з придбання (накладних при придбанні товарів, митних декларацій при

імпорті товарів, актів приймання виконаних робіт (послуг).

При перевірці наявності та правильності оформлення податко-

вих накладних необхідно звернути увагу на наступне:

1) додержання порядку заповнення податкової накладної за-

твердженого наказом ДПА від 30.05.97 р. № 165 та зареєстрованого

Мін’юстом України 23.06.97 р. № 233/2037 зі змінами і доповненнями;

2) на випадок придбання товарів (робіт, послуг), щодо яких не

передбачено отримання податкових накладних.

Слід зазначити, що не дозволяється включення до податкового

кредиту будь-яких витрат, не підтверджених податковими накладними

чи митними деклараціями.

Ще одним важливим питанням при перевірці повноти нараху-

вання ПДВ є відшкодування суми ПДВ єдиноподатникам, у яких за ре-

зультатами діяльності виникло від’ємне податкове зобов’язання.

Порядок відшкодування ПДВ описано в п. 7.7 закону про ПДВ.

Відповідно до нього за результатами першого податкового періоду, у

якому виникло від’ємне значення, бюджетного відшкодування платник

не одержує. Його сума може бути зарахована для зменшення суми по-

даткового боргу з ПДВ, що виник у попередніх періодах. При відсут-

ності такого боргу сума від’ємного значення потрапляє у податковий

кредит наступного звітного періоду. Якщо ж і за результатами наступ-

ного (другого) звітного періоду знову виникає від’ємне значення, то

лише в цьому випадку платник одержує право на бюджетне відшкоду-

вання суми ПДВ. Причому відшкодовується не вся сума, а лише та її

частина, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченого одержува-

чами товарів (послуг) своїм постачальникам у попередньому (першо-

198

му) податковому періоді. Решта суми включається до податкового кре-

диту наступного (третього) податкового періоду. Таким чином, плат-

ник ПДВ одержує право на відшкодування, якщо два періоди підряд у

його декларації значиться від’ємний ПДВ. Перевірку правильності визна-

чення суми податкового кредиту можна показати схематично (рис. 7.3):

Рис. 7.3. Перевірка правильності визначення суми податкового кредиту

Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бю-

джету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між за-

гальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-

яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та

сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку згідно з ЗУ “Про порядок погашення зобов’я-

зань платників податків перед бюджетами і державними цільовими

фондами” від 21.12.2000 р. № 2181–ІІІ проводиться протягом 10 кален-

дарних днів після граничного строку подання декларації. Перевірку

повноти і своєчасності перерахування сум ПДВ до бюджету проводять

за кредитом рахунка 311 у взаємозв’язку з платіжними дорученнями і

виписками банку. У результаті будь-якої перевірки можуть виявитися

різноманітні як навмисні, так і ненавмисні порушення чинного

законодавства: розрахунків із бюджетами за податками і платежами,

порядків ведення бухгалтерських документів, реєстрів обліку тощо. Це

стосується і єдиного податку.

Згідно з законодавством України суб’єкти підприємницької

діяльності несуть відповідальність за правильність обчислення, своє-

часність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку.

У методичних рекомендаціях з адміністрування єдиного по-

датку, що сплачується суб’єктами малого підприємництва-юри-

дичними особами – при застосуванні спрощеної системи оподаткуван-

Дані декларації

з ПДВ (розділ ІІ)

Дані Реєстру

одержаних податкових

накладних

Податкові накладні

Реєстри синтетичного і

аналітичного обліку (за

кредитом рахунків 30, 31, 63)

Первинні документи

199

ня, обліку та звітності (лист ДПА від 15.05.2001 р. № 6153/7/15-1317)

ДПА України розповсюдила на єдиноподатників вимоги, що стосуються

нарахування пені, згідно з законом № 2181 (ЗУ “Про порядок пога-

шення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними

цільовими фондами”) у випадку порушення строків сплати сум єди-

ного податку. Отож, у випадку неподання або несвоєчасного подання

розрахунку сплати єдиного податку до суб’єктів підприємницької

діяльності – юридичних осіб, будуть застосовуватися штрафні санкції у

розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів (пп. 17.1.1 закону № 2181) за кожне

таке неподання або затримку розрахунку. У разі, коли податковий

орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання з єдиного

податку у зв’язку з неподанням розрахунку, додатково до цієї штраф-

ної санкції сплачується штраф у розмірі 10 % від суми податкового

зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки подат-

кової декларації, але не більше 50 % від суми нарахованого податко-

вого зобов’язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів дохо-

дів громадян. Крім того, до моменту надання розрахунку (якщо строк

його подачі вичерпано) майно платника єдиного податку буде знахо-

дитись під податковою заставою (пп. 8.2.1 закону № 2181). Фактично

це означає, що підприємство не може здійснювати операції, не пов’я-

зані прямо з веденням господарської діяльності (тобто не пов’язані з

процесом виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг)).

У тому випадку, коли податкове зобов’язання донараховуєть-

ся органом податкової служби у зв’язку з виявленим у ході докумен-

тальної перевірки заниженням податкового зобов’язання з єдиного

податку, платник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 5 % від суми

недоплати за кожний з податкових періодів (кварталів), починаючи з

податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи

податковим періодом, на який припадає отримання таким платником

податків податкового повідомлення від податкового органу, але не

більше 25 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян.

Якщо податкове зобов’язання донараховується органом подат-

кової служби у зв’язку з виявленими арифметичними або методологіч-

ними помилками в поданому платником розрахунку, які призвели до

заниження суми податкового зобов’язання, – сплачується штраф у роз-

мірі 5 % суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше

одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У разі, коли платник єдиного податку не сплачує узгодженої

суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, він зо-

бов’язаний сплатити штраф (незалежно від застосування інших штраф-

них санкцій) у таких розмірах:

200

− при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім

днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’я-

зання, – у розмірі 10 % такої суми;

− при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, нас-

тупних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми

податкового зобов’язання, – у розмірі 20 % такої суми;

− при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних

за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податко-

вого зобов’язання, – у розмірі 50 % такої суми.

Крім штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми єдиного

податку, до підприємства застосовується також пеня (пп. 16.1.2 закону

№ 2181). Пеню нараховують на суму податкового боргу з розрахунку

120 % річних за більшою обліковою ставкою НБУ, яка діяла або на

момент виникнення боргу, або на день його погашення, за кожний

календарний день прострочення його сплати.

У випадку, якщо платник єдиного податку-юридична особа,

порушив встановлений законодавством строк сплати податку (не піз-

ніше 20 числа місяця, що настає за звітним), застосувати до нього фі-

нансові санкції за несплату узгодженого податкового зобов’язання

можна тільки після 10 календарних днів після закінчення граничного

терміну подання податкової декларації за відповідний квартал, тобто

не раніше 50 календарних днів після закінчення цього кварталу.

Якщо платник єдиного податку до початку його перевірки

податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового

зобов’язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у

розмірі 10 % суми такої недоплати, інші штрафні санкції, а також адмі-

ністративні штрафи за відповідні правопорушення не застосовуються.

Питання виправлення помилок у визначенні податкових зо-

бов’язань з єдиного податку висвітлено в спеціальному податковому

роз’ясненні, затвердженому наказом ДПА від 20.02.2002 р. № 81. При

виявленні помилки, остання повинна бути виправлена шляхом подання

нового звітного документа податкової звітності за той період, у якому

знайдена помилка була допущена. При цьому, крім уточненого розра-

хунку, подається також і довідка, де, власне, і визначається сума зани-

ження (завищення) податкових зобов’язань і сума самостійно нарахо-

ваного штрафу.

Самостійне погашення недоїмки і сплата 10-відсоткового штра-

фу за умови подання уточненого розрахунку і довідки, якщо все це

здійснено платником до початку його перевірки контролюючими орга-

нами, звільняє платника від застосування інших штрафних санкцій і

адміністративних штрафів.

У випадку завищення податкових зобов’язань 10-відсотковий

штраф не застосовується.

201

􀀹 Податковий облік, звітність та аудит плати за землю

􀀹 Облік і аудит податку з власників транспортних засобів

􀀹 Облік і перевірка ресурсних платежів

􀀹 Облік і аудит місцевих податків та зборів