24. Аудит розрахунків з бюджетом.

Чинним в Україні законодавством “Про податкову систему” встановлено перелік платежів в бюджет і позабюджетні фонди, порядок нарахування та розрахунків в бюджет платежів податків у розрізі їх видів. Основні напрямки аудиту розрахунків по всім видам податків:

1) перевірка повноти нарахування платежів (чи включено в реєстр платників, правильність визначення фактичного оподаткованого обороту та нормативної ставки оподаткування, правомірність пільгового оподаткування);

2) перевірка повноти та своєчасності перерахувань за призначенням платежів до бюджету чи позабюджетних фондів;

3) Контроль відображення в б/о операцій по цих видах розрахунків;

4) перевірка своєчасності і правильності складання встановленої звітності по видах податків і державних позабюджетних фондів.

 В процесі аудиту треба уточнити правильність визначення оборотів і залишків на рахунку № 64 “Розрахунки по податках і платежах” в розрізі видів податків та на рахунку № 65 “Розрахунки зі страхування” - по видах фондів. Для цього дані відповідних синтетичних рахунків з книги головних рахунків порівнюють з даними аналітичних рахунків в журналі-ордері № 3, чи спеціальних машинограмах, які ведуть у розрізі видів податків. Своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом можна встановити визначаючи методом порівняння даних, дані виписок банків та прикладених до них платіжних документів по датах платежів та обсягах нарахувань з бух. Записами в журналах ордерах, книзі головних рахунків.

 Особлива увага звертається на обґрунтованість включення у витрати виробництва та обігу, валові видатки.

 Методом перевірки кореспонденції бух. рахунків з операцій по нарахуванню та сплати різних податків, прирівнених по них платежів (місцеві податки і збори), штрафних фінансових санкцій за порушення податкового законодавства встановлюються факти необґрунтованого включення видатків у витрати виробництва чи обігу, покриття збитків за рахунок підприємства замість посадових осіб, з вини яких допущено пропуск строків платежів, неправильне нарахування податкових платежів.

31. Аудиторське свідчення.

 Для досягнення мети аудиту аудитор повинен зібрати інформацію — аудиторські свідчення, які допоможуть йому обгрунтувати свою думку щодо достовірності фінансової звітності.

У процесі аудиту нагромаджуються не лише докази достовірності фінансової звітності, але й якості його здійснення. Ці докази, оформлені документально, як і основні свідчення достовірності звітності, називаються робочими документами аудитора. Але традиційно аудиторськими свідченнями вважають лише інформацію відносно достовірності фінансової звітності.

 Отримані аудиторські свідчення повинні відповідати певним вимогам щодо їх кількості та якості. Основними факторами, які формують вимоги до аудиторських свідчень, є необхідність належної обґрунтованості аудиторського висновку та дотримання економічності аудиту. Ці факти мають протилежний вплив. Чим більше свідчень буде зібрано, тим обгрунтованіше буде висновок, але аудитор завжди працює в умовах обмеження часу перевірки та її вартості. Досягнення певної рівноваги між вказаними факторами можливе лише при врахуванні як кількісних, так і якісних характеристик свідчень.

 Кількість свідчень визначається поняттям достатності з точки зору можливості обґрунтувати висновок на підставі вибіркової перевірки. У першу чергу вона залежить від оцінки властивого ризику та ризику контролю. Тому аудиторії приймають до уваги такі фактори, як загальний стан галузі, становище підприємства, стан системи внутрішнього контролю, можливість порушень з боку керівництва і т.д.

 Якість аудиторських свідчень пов'язана з рівнем ризику і з рівнем суттєвості таким чином: — в умовах високого властивого ризику та ризику контролю потрібно більше достовірних свідчень (тих, до яких вище рівень довіри), а рівень допустимо помилки встановлюється вищим;

— в умовах низького властивого ризику та ризику контролю аудитор може довіряти внутрішнім свідченням (документам, що знаходяться на підприємстві), рівень суттєвої помилки знижується.

Для отримання свідчень аудитор застосовує певні методи і прийоми, виконує аудиторські процедури. Потрібно зауважити, що взагалі під час аудиту виконуються не лише спеціальні тести, сам процес аудиту має багато спільного із загально-науковим дослідженням. Методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції широко використовуються, наприклад, під час визначення ризику, суттєвості. Вибіркове дослідження потребує застосування прийомів загальної та математичної статистики, теорії ймовірностей. Отже, використовуються і методи інших наук. Окремі професійні стандарти присвячені особливостям використання методики вибіркового дослідження в аудиті та аналітичних процедур