19. Облік процесу реалізації та визначення фінансових результатів.

Найбільш питома вага в прибутку підприємства припадає на прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) В середньому близько 5% складають прибутки від позареалізаційних операцій (від здачі об'єктів в оренду, дивіденди, проценти за кредит, штрафи, пені і т.д.)

До впровадження нового плану рахунків облік реалізації здійснювався на рах. 46 "Реалізація" На цьому рахунку обліковували реалізащю готової продукції. МЦ, виконаних робіт і наданих послуг. По Д-ту рахунку 46 показується фактична с/в реалізованої продукції, а по К-ту рах.46 - виручка від реалізації. На цьому рахунку виявлявся фінансовий результат від реалізації продукції: прибуток або збиток Якщо виручка від реалізації продукції перевищує її фактичну с/в, то маємо прибуток (Д 46 – К80), а якщо навпаки, то маємо збиток (Д80 – К46).

З прийняттям нового Плану рахунків виручка від реалізації товарів являє собою доход від реалізації і обліковується на р-ку 702 "Доходи від реалізації товарів" До Дт 702 відносяться такі податки. як ПДВ. Аз, інші обов'язкові податки і збори, що сплачуються з виручки від реалізації У результаті по Кт 702 утворюється сальдо, що являє собою чистий доход від реалізації товарів, очищений від податків і сум, які не належать підприємству. Облікова вартість реалізованих товарів списується з рахунка 281 "Товари на складі" в Дт 902 "С/в реалізованих товарів" Товари повинні систематично переоцінюватися з метою визначення найменшої з вартостей - купівельної вартості або чистої вартості реалізації Тому до Дт 902 буде віднестися облікова вартість товарів. що дорівнює первинній (купівельній) вартості (якщо товар не переоцінювався) або чистій вартості реалізації (якщо товар було уцінено). Для визначення фінансового результату від реалізації сальдо рахунків 702 і 902 списується на рахунок 791 "Результат основної діяльності", за даними якого визначається прибуток або збиток. С/в товарів визначається за одним з методів ФІФО, ЛІФО, середньозваженої с/в.

17. Аудит процесу виробництва та с/в продукції.

Склад і методика визначення витрат виробництва регламентується ПСБО 16 “Витрати”.

Основні напрямки аудитупр перевірці прямихвитрат: 1) перевірка матеріальних витрат на виробництво: а) по номенклатурі матеріальних ресурсів треба визначити обґрунтованість включення їх у виробничі витрати, виходячи з аналізу напрямків цільового використання. б) по оцінці вартості матеріальних витрат (нормативна перевірка на правильність визначення обсягів фактичних витрат виходячи з діючих ринкових цін, фактичних договірних цін, обсягів транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), обсягів додаткових витрат – послуги бірж, комерційних посередників); в) правомірність включення у витрати вартості тари.

2) Витрати на оплату праці. До основних витрат повинні відноситись тільки затрати на оплату праці основного виробничого персоналу. Основна увага звертається на правильність кореспонденції рахунків по витратам з ФОП (матеріальна допомога, дивіденди, оплата путівок). Звертають увагу на обґрунтованість внесення виправлень щодо затрат на ОП як коригування раніше допущених помилок минулих періодів (внесення коригувань можливо лише на протязі 6 місяців). При автоматизації БО звертають увагу на додаткові записи вручну, довідки бухгалтерії про внесення змін до минулих періодів.

3) Тісно пов’язані з витратами на ОП витрати на обов’язкове державне страхування (пенсійний фонд, фонд зайнятості, фонд соціального страхування). Вони включаються у витрати виробництва пропорційно основній і додатковій ЗП. Обґрунтовується правильність включення виходячи із нормативної і арифметичної перевірки їх обсягів (база - % нарахування).

4) Інші прямі витрати: послуги допоміжного виробництва, послуги субпідрядних організацій, плата за оренду спец. устаткування, на сертифікацію продукції, на службові відрядження. Здійснюється візуальна перевірка оформлення і достовірності первинних документів: договори, акти виконаних робіт, планові калькуляції, нормативні калькуляції. Встановлюються витрати, які не можуть бути включені у виробничі (на основне виробництво).

Перевірка накладних витрат на виробництво.

 Основні напрямки перевірки: 1) оцінка виконання кошторисів загальновиробничих, загальногосподарських витрат у розрізі кварталів року, окремих статей затрат. Здійснюється методом аналізу даних аналітичного обліку рахунків 91, 92. на 1-му етапі загальна оцінка показує, які статті найбільші, щоб детальніше їх перевіряти – в регістрах синтетичного і аналітичного обліку (Ж-О-10, відомість накопичення даних в розрізі статей витрат). По Ж-О перевіряємо обґрунтованість включення затрат до загальновиробничих і загальногосподарських по конкретних статтях витрат. Перевірка здійснюється методом нормативної перевірки на відповідність по складу затрат чинному законодавству – Стандарт 16. Крім цього застосовується метод порівняння даних Ж-О і первинних документів, що є джерелом для заповнення Ж-О, візуальна перевірка – для перевірки наявності документів і правильності заповнення. Звертається увага, щоб дати відповідали даному звітному періоду.

2) перевірка правильності визначення загального обсягу витрат за місяць, методом техніко-економічних розрахунків із врахуванням встановлених порушень по окремих статтях, що приводить до виявлення загальних порушень. 3) перевірка правильності розподілу накладних витрат. Загальногосподарські витрати повинні бути розподілені, а адміністративні витрати прямо відносяться на фінансові результати.

Перевірка правильності визначення с/в продукції, робіт. Це заключна стадія аудиту, де узагальнюється зроблена робота і підсумки по порушенням, що систематизуються для визначення загальної суми перевищення витрат. При перевірці треба знати: обсяг витрат на виробництво і на випуск продукції не співпадають (розмір НЗВ). НЗВ впливає на обсяг валових витрат і на оподаткований доход. Підприємства повинні вести податковий облік залишків НЗВ щодо матеріальних витрат для заповнення декларації про податок на прибуток.

 Напрямки: 1) перевірка правильності оцінки обсягів НЗВ на кінець місяця;

2) перевірка розрахунку фактичних затрат на виробництво за видами продукції, що виробляється на підприємстві, за видами виробничої діяльності, а також для непромислових господарств свого підприємства. Застосовується аналіз, метод логічного взаємозв’язку, техніко-економічних розрахунків, нормативна перевірка за даними попередніх перевірок (рах. 23 –26, 90 - 93).

3) перевірка правильності ведення податкового обліку валових витрат на виробництво як узагальнення облікової інформації з різних Ж-О – 1,2,6,10. за звітний період для складання декларації про прибуток. В залежності від того, чи податковий облік ведеться разом з БО, в кінці місяця ведеться відомість обліку валових витрат по Ж-О без кореспонденції, якщо податковий облік ведеться окремо.