19. Облік процесу виробництва, визначення собівартості виготовленої продукції.

 Облік процесу виробництва, його побудова, методика залежить від організаційно-технічних особливостей підприємства і організовується таким чином, щоб можна було визначити витрати по окремих структурних підрозділах (цехах) і по видах продукції, щоб визначити собівартість виробленої продукції. Витрати на виробництво групуються за різними ознаками , в першу чергу, за економ елементами так, щоб узагальнити інформацію про витрати підприємства протягом звітного періоду. Стандартом №16 "Витрати" встановлено 5 економічних елементів, а в новому плані рахунків передбачено такі рахунки згідно цих елементів: рахунок 80 "Матеріальні витрати", рах.81"Витрати на оплату праці", рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи", рахунок 83 "Амортизація", рахунок 84 "Інші операційні витрати". В кінці кожного звітного періоду ці витрати (та частина, яка повязана з самим виробництвом) списуються на виробництво, тобто на рахунок 23 "Виробництво" і таким чином вони закриваються. Інформація про витрати за екон елементами важливого значення не має, але її використовують на самому підприємстві та статистичні органи, це дає змогу визначити вцілому по державі визначити вартість заново створеної продукції.

 Для визначення собівартості конкретного виду продукції важливо згрупувати витрати за статтями калькуляції, тому що саме ці статті показують куди пішли витрати. Типовим положенням встановлена слідуюча номенклатура статей калькуляції: 1) Сировина і матеріали; 2) купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати; 3) Паливо, енергія; 4) Відходи виробництва; 5) Основна ЗП; 6) Додаткова ЗП; 7) відрахування на соцстрах; 8) витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання; 9) Витрати на освоєння нових виробництв; 10) Знос спецінструментів; 11) Загальновиробничі витрати; 12) Загальногосподарські витрати; 13) Втрати від браку; 14) Позавиробничі витрати.

 Якщо згрупувати всі статті калькуляції від 1до 13, то ми отримаємо виробничу собівартість, а якщо до виробничої собівартості + позавиробничі витрати = повна с/в.

 С/в промислової продукції – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництвоі збут.

 Для обліку виробництва на підприємствах згідно нового плану рахунків використовують рахунок 23 "Виробництво", який призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції. За дебетом 23 відображаються прямі матеріальні, трудові та інші затрати, а також інші виробничі накладні витрати та витрати від браку продукції, за кредитом – суми фактичної виробничої собівартості завершеного виробництва продукції (списуються у Дт 26,27) виконаних робіт, послуг (у Дт90). Сальдо на початок звітного періоду відображує залишки незавершеного виробництва, що перейшли з минулого звітного періоду. Рахунок 26 "Готова продукція" призначено для узагальнення інформації про наяність та рух готової продукції підприємства. До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорівіз замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. За Дт 26 відображається надходження готової продукціївласного виробництваза фактичною собівартістю. Аналітичний облік ГП ведеться за видами готової продукції.