8.2. Продуктивні сили Карпатського, Подільського і Волинського економічних районів.

Карпатський економічний район займає площу 56,6 тис. км² з населенням 6,4 млн. чол. та складом Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області; включає Карпати, Передкарпаття та Закарпаття.

Природні ресурси: мінерало-сировинні – нафта, природний газ, озокерит, калійні солі (Бориславсько-Стебницька зона), нафта, попутний газ, магнієві солі (Калусько-Долинська зона), нафта, озокерит, кухонна сіль, сланці (Надвірнянська зона), сірка, цементний вапняк, цегляна глина (Миколаєво-Роздольська зона), вапняки, фосфати (Яворівсько-Скитська зона), мінеральні фарби (Іршавське родовище), золото (Мужієвське), кам’яне вугілля (Львівсько-Волинський район), лісові ресурси (Карпати), водні ресурси (Дністер, Тиса, Прут), енергетичні ресурси Теребле-Ріцька ГЕС у Карпатах, Дністровська на Дністрі; підземні води прісні – Мукачів, мінеральні – Трускавець, Східниця, Свалява, Кваси, Моршин, Міжгір’я; лікувальні грязі (с. Черче – Івано-Франківська обл.).

Густота населення Львівської області – 126, Чернівецької – 115, Івано-Франківської –103, Закарпатської – 98 чол. на км².

Найбільший економічний і культурний центр Львів – 809 тис. чол., Чернівці – 263, Івано-Франківськ – 235, Ужгород – 126 тис. чол. Українці складають 90%, багатий район на трудові ресурси.

Промисловість представлена: машинобудуванням, харчовою, лісовою і деревообробною галузями. Традиційними є нафтова і газова промисловість (Прикарпаття – Дрогобич, Надвірна, Львів, Дашава, Угерське, Більче); електроенергетика – Бурштинська (2,4 млн. кВт), Добротвірська (660 тис. кВт), Дністровська ГЕС (280 тис. кВт). Машинобудівний комплекс району включає приладобудування, транспортне машинобудування, виробництво автобусів, вантажних конвейєрів у Львові. Машинобудівні центри: Львів, Чернівці, Ужгород, Івано-Франківськ, Дрогобич, Коломия, Мукачеве.

Видобуток калійних і кухонних солей зосереджений у Калуші, Стебнику, Солотвино; сірчаної кислоти та добрив у Новому Роздолі. Штучні волокна виготовляють у Сокалі, поліетилен у Калуші, целюлозно-паперова промисловість – у Жидачеві, Чернівцях, Ужгороді; меблі, фанера, паперовий пластик – у Львові.

В агропромисловому комплексі зосереджений рослинницький напрямок – цукробуряковий, виноградно-виноробний, спиртогорілчаний, плодоовочевопереробний та ін; тваринницький напрямок – м’ясопереробний, молокопереробний. Валовий збір зерна найбільший у Львівській області, потім у Чернівецькій і Закарпатській. Цукровий буряк переробляється у Ходорові, Рахові, Золочеві, Городенці; льон – у Передкарпатті (Старий Самбір). М’ясокомбінати є у Стриї, Бориславі, виноградна і коньячна промисловість – в Ужгороді, Іршаві, Берегові, текстильна та швейна промисловість – у Львові, Чернівцях, Червонограді; хутрова у Тисмениці; шкіряна та взуттєва – у Львові, Стрію, Івано-Франківську.

До рекреаційного комплексу Карпатського району належать санаторно-курортне господарство – здравниці у Трускавці, Моршині, Немирові. Туристичні зони включають Яремчу, Ужгород, Галич, Чернівці. Залізнична мережа району густіша ніж в Україні в цілому (Львів, Красне). Потребують уваги питання охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних заходів.

Подільський економічний район займає площу майже 61тис.км², населення – 4,5 млн. чол.; до складу входять Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області; включає 46 міст, 73 с.м.т. та 179 сіл.

Природні ресурси, перш за все земельні 6096 тис. га – чорноземи – сільськогосподарське освоєння досить високе. Орні землі становлять 84,4%. Це найвищий показник по Україні. Водні ресурси – річки Південний Буг, Дністер, Сірет, Збруч, Смотрич, Случ, Ушиця, Соб, Гуйва, Рось, Горинь та 5 500 ставків. Лісові ресурси становлять 800 тис. га або 11,5% території. В районі виробляються будматеріали: цемент, цегла, черепиця, керамзит, скло, будкераміка, граніти ігнейш біля річок Случ (м. Старокостянтинів), Південного Бугу (біля Меджибожа) і Хомори (біля Полонного), червоний граніт у Шепетівському та Кам’янець-Подільському районах. Запаси мергелів для цементної промисловості є у Бережанському, Гусятинському, Збаражському районах Тернопільщини, пісковики – у Тернопільській, Вінницькій областях, родовища гіпсу – у Борщівському, Кам’янець-Подільському і Ново-Ушицькому районах; вогнетривкі глини, каоліни у Майдан-Вільському, Турбівському (Вінницька обл.) родовищах. У Вінницькій області є 0,8 млрд. т прогнозованих запасів залізних руд. У Придністров’ї залягають поклади фосфоритів, які ще не добуваються. Мінеральні лікувальні води відомі у Гусятинському ( Тернопільська обл.), Сатанівському, Полонському (Хмельницька обл.), Хмільникському, Козятинському, Лисновецькому, Немирівському (Вінницька обл.) районах. Целіканіт із запасами 170 млн. т – єдина в Європі сировина, яка використовується для виробництва кахельних плит, перліту, кольорового бетону. Поклади сірки відомі у Славутському районі Хмельницької області.

Густота населення 75 чол./км². Це найменш заселений район України. Трудові ресурси становлять понад половину загальної чисельності населення. Рівень зайнятості близько 87%. Основна частина населення 53,3% проживає у сільській місцевості. Промисловість (52%) в основному базується на харчовій промисловості, яка створена на основі розвитку сільського господарства: 64 цукрових заводи у Вінниці, Кам’янці-Подільському, Новій Ушиці, Меджибожі, Сатанові, Копичинцях, Заліщиках. М’ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським (Вінницька обл.), Хмельницьким, Кам’янець-Подільським, Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським, Чортківським (Тернопільська обл.) м’ясокомбінатами. Молочна промиловість зосереджена у кожному адмінрайоні; борошномельна – у Вінниці, Гайсині, Волочиську, Кам’янці-Подільському, Полонному, Хмельницьку, Тернополі, Чорткові, Бережанах, пивоварна – у Вінниці, Хмельницькому, Славуті, Тернополі.

Машинобудування району представляють: Вінницький завод тракторних агрегатів, Хмельницький завод тракторних агрегатів, Калинівський завод цукрового устаткування, Тернопільський завод бурякоцукрових комбайнів, Хмельницький завод ковальсько-пресового устаткування, завод по виготовленню електроапаратури у Тернополі, завод трансформаторних підстанції у Хмельницькому, трактородеталей у Шепетівці, харчового устаткування у Красилові, автобусний завод у Старокостянтинові.

Легка промисловість включає текстильну (Тернопіль, Кам’янець-Подільський, Кременець, Заліщики), швейну (Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам’янець-Подільський), шкіряно-галантерейну (Тернопіль, Вінниця, Хмельницький), хутрову (Жмеринка), трикотажну (Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам’янець-Подільський) галузі.

Деревообробна промисловість є у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Хмільнику, Барі, Шепетівці, Ізяславі, Летичеві, Дунаївцях, Славуті, Бережанах, Кременці; будфарфор – у Полонному, склоробний завод у Славуті. Енергетична база створена за рахунок Хмельницької АЕС та Ладижинської ДРЕС.

Сільське господарство району спеціалізується на зернових культурах, соняшнику, картоплі, тютюні, гречці, просі. У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство, свинарство. Транспортна система: залізниці 2 500 км, судноплавство Дністром і Південним Бугом.

Перспективи розвитку району полягають у наступному: потрібна програма комплексного соціально-економічного розвитку; спеціалізація південного району на вирощуванні ягід, овочів; удосконалення переробної галузі; усунення ерозійних процесів; конверсія оборонних підприємств; створення інформаційної характеристики трудових ресурсів.

Волинський економічний район загальною площею 40тис.км², населенням 2,3 млн. чол. включає Волинську і Рівненську області, розміщений у крайній північно-західній частині України.

Природні ресурси: крейда, кам’яне вугілля, нафта, торф, вапняки, глина, відкриті невеликі запаси природного газу біля селища Локачі (Волинська обл.) та значні запаси уранової руди (біля м. Рівне), базальт (Берестовка, Іванова Долина), граніт у Вирах, Осницьку, Клесові. Волинське Полісся вкрите лісами, заболочена місцевість є його особливістю. Водні ресурси: Прип’ять, Турія, Стохід, Стир, Горинь, Случ.

В крайній західній частині виділяються озера, особливо Шацькі: Світязь, Пулемецьке, на Рівненщині – Біле, Хоромис.

Населення 94% – українці, значна частка молоді. Доля робітників і службовців становить 69,3%, що значно менше ніж по Україні. Основна маса зайнята у харчовій, легкій, машинобудівній промисловості, сільському господарстві і транспорті.

Паливно-енергетичний комплекс грунтується на: кам’яному вугіллі (Нововолинське родовище), торфі (Журавичі, Маневичі – Волинська обл.), Рівненській АЕС. Природний газ подається по газопроводу Івацевичі – Долина. У машинобудуванні виділяється виробництво електрохімічних виробів (Луцький електроапаратури, Рівненський приладобудування), автомобілі “Волинець”, “ВАЗ” та “ГАЗ”. У Рівному діє завод тракторних запчастин. Хімічна промисловість представлена об’єднанням “Азот”, побутовою хімією у Рівному, Луцьку. Лісову та деревообробну промисловість представляють Волинський лісопромисловий комплекс (Луцьк, Ковель) та меблеві фабрики у Рівному, Костополі, Дубно, Острозі, Радивилові, Сарнах. Цегельні заводи є у Луцьку, Рівному, Здолбунові, Сарнах, Нововолинську; обробка базальту і граніту зосереджена у Костопільському, Сарненському, Рокитнівському районах Рівненської області.

Легка промисловість включає текстильну (Луцьк, Рівне), швейну, шкіряно-взуттєву (Нововолинськ, Ковель). Харчова промисловість виробляє 57% всієї продукції. Найбільші підприємства цукрової промисловості – це Іваничівський, Гнідавський, Горохівський заводи Волинської області та Дубнівський, Корецький, Мізоцький, Острозький заводи Рівненської області.

Овочеві консерви виготовляють у Луцькому, Голобському, Рожищенському заводах Волині та Демидівському, Радивилівському, Рівненському, Острозькому заводах. Найбільші м’ясопереробні підприємства зосереджені у Луцьку, Нововолинську і Ковелі на Волині та Рівному і Дубному на Рівненщині. Молочні підприємства є у Луцьку, Рівному, Дубно, Сарнах, Гощі та ін.

Під сільськогосподарськими угіддями знаходиться 68,7% загальної площі економічного району, який виділяється значним збиранням картоплі в Україні, цукрових буряків – 6%, зерна – 4%. Тут переважає молочно-м’ясне скотарство, свинарство, особливо у поліській частині району.

М’ясо-молочне скотарство, буряківництво також зосереджене у лісостепу, овочево-ягідне господарство – у смузі між Луцьком та Рівним.

Транспорт переважає залізничний з декількома напрямками у таких вузлах як: Ковель, Здолбунів, Сарни, Рівне. Судноплавство здійснюється по річках Стир і Горинь.