1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»

Розвиток ринкових відносин та інтеграція економіки України до СОТ обумовили необхідність реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Основним змістом даної реформи є створення системи національних положень стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності на основі гармонізації бухгалтерського обліку з міжнародно визнаною бухгалтерською практикою. На особливу увагу заслуговує П(С)БО 30 «Біологічні активи», навколо якого уже майже два роки ведуться дискусії провідних вчених-аграрників, з приводу його змісту та періоду введення в дію.

У науковій літературі даному питанню присвячені праці М.Я. Дем’яненка, С.Ф. Голова, Г.Г. Кірейцева, М.М. Коцупатрого, В.Г. Лінника, Л.І. Лавріненко, М.Ф. Огірчука, В.М. Пархоменка, Л.К. Сук та інших. Однак існують проблеми, щодо практичного застосування даного стандарту на сільськогосподарських підприємствах.

Сільське господарство є важливою галуззю економіки будь-якого суспільства, а відповідно і світової економіки. Тому будь-яка держава, повинна приділяти увагу розвитку даної галузі. Одним із джерел її розвитку, в умовах ринкових відносин є прибуток.

Юридичні закони, що приймаються державними органами в галузі визначення фінансових результатів в аграрному секторі економіки, мають в своїй основі відповідати об’єктивним закономірностям сутності, змісту, структурі формування категорії прибутку і повинні лежати в основі побудови бухгалтерського обліку фінансових результатів на підприємствах. З 01.01.2007 року вводиться в дію Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», який має пряме і безпосереднє відношення як до аграрної сфери, так і до визначення фінансового результату від сільськогосподарської діяльності. Відповідно до даного стандарту, фінансовий результат від сільськогосподарської діяльності складається з трьох складових:

1) фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів;

2) фінансового результату від реалізації записів – сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу;

3) фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу.

Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи». 

Наказ Міністерства фінансів України від 18 листопада 205 р. № 790 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2005 р. № 1456/11736.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наказую:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», схвалене Методичною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.

2. Управлінню методології бухгалтерського обліку (Пархоменко В.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Департаменту забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) (Марненко І.І.) після державної реєстрації цього наказу забезпечити його опублікування в засобах масової інформації.

4. Зазначене Положення (стандарт) 30 «Біологічні активи» набирає чинності з 01.01.2007 р.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Регурецького В.В.

Міністр В.М. Пинзеник.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»

Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 р. № 790

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2005 р. № 1456/11736

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) 30 «Біологічні активи» визначає метрологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 30 «Біологічні активи» застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) щодо сільськогосподарської діяльності.

3. Положення (стандарт) 30 «Біологічні активи» не поширюється на:

3.1. Сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її первісного визнання.

3.2. Продукти переробки сільськогосподарської продукції.

3.3. Біологічні активи, не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю.

Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції наведені в додатку А.

4. Терміни, що використовуються у Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Біологічний актив – тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Біологічні перетворення – процес якісних і кількісних змін біологічних активів. 

Витрати на місці продажу – витрати, пов’язані з продажем біологічних активів і сільськогосподарської продукції на активному ринку, зокрема комісійні винагороди продавцям, брокерам, непрямі податки, що сплачуються при реалізації продукції.

Група біологічних активів –  сукупність подібних за характеристиками, призначенням та умовами вирощування тварин або рослин.

Довгострокові біологічні активи – біологічні активи, одержані в процесі біологічних перетворень.

Поточні біологічні активи – біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищую 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Сільськогосподарська продукція – актив одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Сільськогосподарська діяльність – процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

Визнання та оцінка біологічних активів.

5. Біологічний актив та/або сільськогосподарська продукція визнаються активом, якщо існує імовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

6. Об’єктом бухгалтерського обліку є окремий вид біологічних активів або їх група.

7. Придбаний (одержаний) біологічний актив зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю, яка визначається відповідно до Положення (стандарту) 7 «Основні засоби» або Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

8. Первісна вартість безоплатно одержаних біологічних активів дорівнює їх справедливій вартості з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання з запланованою метою.

Первісною вартістю біологічних активів, що одержані як внесок до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

9. Додаткові біологічні активи при первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікуванні витрати на місці продажу. Первісне визнання додаткових біологічних активів відображається у тому звітному періоді, у якому вони відокремлені від біологічного активу.

10. Біологічні активи відображаються на дату проміжного і річного балансу за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

11. Довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності. Така оцінка застосовується до періоду, у якому стає можливим визначити справедливу вартість довгострокових біологічних активів здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та 28 «Зменшення корисності активів».

Поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за первісною вартістю. Така оцінка застосовується до періоду, у якому стає можливим визначити справедливу вартість поточних біологічних активів. Оцінка таких поточних біологічних активів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

12. Сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Первісне визначення сільськогосподарської продукції відображається у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу.

Сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання оцінюють та відображають відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

13. Визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції їх оцінка ґрунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати біологічні активи та/або сільськогосподарську продукцію.

Оцінка  сільськогосподарської продукції за договірними цінами допускається лише за обтяжливими контрактами.

14. За відсутності активного ринку визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції здійснюється за:

14.1. Останньою ринковою ціною операції з такими активами (за умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство).

14.2. Ринковими цінами на подібні активи, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня завершеності біологічних перетворень активу, для якого визначається справедлива вартість.

14.3. Додатковими показниками, які характеризують рівень цін на біологічні активи і сільськогосподарську продукцію.

15. У разі відсутності інформації про ринкові ціни на біологічні ціни на біологічні активи справедлива вартість визначається за теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу, обчисленою відповідно до пунктів 11-14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів».

16. Якщо біологічні активи рослинного походження на активному ринку оцінюються з урахуванням вартості землі та капітальних витрат на її поліпшення, та оцінка таких біологічних активів здійснюється за вирахуванням справедливої вартості землі та капітальних витрат на ї поліпшення.

Доходи та витрати сільськогосподарської діяльності.

17. Витрати, пов’язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності. Облік витрат ведеться за окремими об’єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх група) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

До складу витрат, пов’язаних з біологічними перетвореннями, належать:

прямі витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

Прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати протягом звітного (календарного) року відображаються за статтями калькулювання, перелік і склад яких установлюються підприємством.

Загальновиробничі витрати рослинництва і тваринництва розподіляються в кінці звітного (календарного) року на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу, установленої підприємством.

18. Доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності протягом звітного (календарного) року, визначається як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції, оцінених у порядку, передбаченому пунктами 9 і 12 Положення (стандарту) 30 «Біологічні активи», та витратами, пов’язаними з біологічними перетвореннями. Зазначені доходи (витрати) включаються до складу інших операційних доходів (витрат).

19. Фінансовий результат від основної діяльності складається з:

19.1. Фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів.

19.2. Фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу.

20. Доходи від реалізації запасів – сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу, визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». При цьому собівартість реалізованих біологічних активів і сільськогосподарської продукції дорівнює вартості, за якою вони відображаються в обліку на дату реалізації.

21. Збільшення (зменшення) на дату балансу балансової вартості біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу, відображається у складі інших операційних доходів (інших операційних витрат).

22. Сума до оцінки та уцінки на дату балансу балансової вартості довгострокових біологічних активів, які оцінюються відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) 30 «Біологічні активи», а також фінансовий результат від вибуття таких довгострокових біологічних активів визначається і відображається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

23. Цільове фінансування, пов’язане із сільськогосподарської діяльністю, визнається доходом у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

Розкриття інформації про біологічні активи у примітках до фінансової звітності.

24. Вартість біологічних активів у балансі відображається окремими статтями.

25. У примітках до фінансової звітності біологічні активи наводяться за такими групами:

25.1. Довгострокові біологічні активи:

25.1.1. Робоча худоба.

25.1.2. Продуктивна худоба.

25.1.3. Багаторічні насадження.

25.1.4. Інші довгострокові біологічні активи.

25.2. Поточні біологічні активи:

25.2.2. Біологічні активи в стані біологічних перетворень (крім тварин на вирощуванні та відгодівлі).

25.2.3. Інші поточні біологічні активи.

26. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

26.1. Вартість кожної групи біологічних активів на початок і кінець звітного року.

26.2. Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції за звітний період у натуральних вимірниках та за справедливою вартістю (за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу), обчисленою при первісному визнанні.

26.3. Методи та суттєві припущення, що застосовані при визначенні справедливої вартості кожної групи сільськогосподарської продукції та кожної групи біологічних активів.

26.4. Наявність та балансову вартість біологічних активів, право володіння якими обмежене, а також балансову вартість біологічних активів, переданих у заставу.

26.5. Сума укладених договорів на придбання у майбутньому біологічних активів.

27. Фінансовий результат за звітний рік від сільськогосподарської діяльності наводиться за таким показниками:

27.1. Дохід (витрати) від первісного визнання одержаної сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів за кожною групою біологічних активів.

27.2. Витрати, пов’язані з біологічними перетвореннями, за кожною групою біологічних активів.

27.3. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від первісного визнання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

27.4. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від ре6алізації сільськогосподарської продукції та поточних біологічних активів.

27.5. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від зміни справедливої вартості біологічних активів.

28. Інформація про зміни балансової вартості груп біологічних активів, що оцінювались у звітному році за справедливою вартістю, наводиться за такими показниками:

28.1. Залишок біологічних активів на початок звітного року.

28.2. Дохід (витрати) від змін справедливої вартості (за вирахуванням попередньо оцінених витрат на місці продажу) за звітний рік.

28.3. Придбання біологічних активів за звітний рік.

28.4. Реалізація біологічних активів за звітний рік.

28.5. Інші зміни.

28.6. Залишок біологічних активів на кінець звітного року.

29. Про біологічні активи, оцінка яких на дату балансу здійснювалася згідно з пунктом 11 Положення (стандарту) 30 «Біологічні активи», наводиться у розрізі груп біологічних активів така інформація:

29.1. Причини неможливості достовірно визначити справедливу вартість.

29.2. Метод нарахування амортизації.

29.3. первісна вартість та сума зносу (разом з накопиченою сумою втрат від зменшення корисності) на початок і на кінець звітного року.

29.4. Сума втрат від зменшення корисності за звітний рік.

29.5. Сума вигод від відновлення корисності за звітний рік.

29.6. Сума нарахованої за звітний рік амортизації.

29.7. Прибуток (збиток), визнаний при вибутті таких біологічних активів.

30. При застосуванні протягом звітного року справедливої вартості біологічних активів, які раніше оцінені згідно з пунктом 11 Положення (стандарту) 30 «Біологічні активи», наводиться така інформація:

30.1. Склад біологічних активів.

30.2. Обґрунтування достовірності визначення справедливої вартості.

30.3. Вплив зміни оцінки на фінансові результати.

31. Інформація про цільове фінансування, пов’язане з сільськогосподарською діяльністю, наводиться за такими показниками:

31.1. Призначення та сума цільового фінансування, визнаного доходом у звітному році.

31.2. Невиконані умови одержання цільового фінансування, непередбачені події, що вплинули на зменшення суми цільового фінансування, та сума зменшення у зв’язку з цим цільового фінансування у звітному році.

2. Особливості обліку в сільському господарстві

Земля у сільському господарстві є головним і незмінним засобом виробництва та має суттєві особливості збереження і використання в процесі сільськогосподарського виробництва з точки зору природних умов. Земля належить до основних засобів сільського господарства, на неї не нараховують знос та амортизацію, так як вона є природним чинником, але фінансують заходи щодо підвищення її родючості.

Особливості обліку визначаються сезонними умовами сільськогосподарського виробництва. Одержання продукції та процес праці не завжди збігається у часі: продукція рослинництва збирається у певну пору року, праця витрачається у продовж цілого року.

Провідними галузями сільськогосподарських підприємств є рослинництво, тваринництво та переробна промисловість. Суттєві особливості рослинництва впливають на організацію обліку витрат. Витрати здійснюють нерівномірно у продовж значного проміжку часу, наприклад року. Продукцію одержують по мірі дозрівання культур, як правило один раз на рік. Виникає потреба розмежування витрат поточного року та майбутніх років в окремих виробництвах витрати здійснюють одночасно для вирощування багатьох культур, окремі витрати, наприклад: насіння, добрива, є продуктами власного виробництва.

Собівартість зерна кормів і продукції інших культур встановлюють лише після збирання врожаю, зазвичай наприкінці року. Продукцію промислових підприємств здебільшого калькулюють щомісячно. Собівартість продукції тваринництва визначають по завершенні року. Собівартість використаних кормів власного виробництва можна визначити лише після збирання врожаю. Одержання продукції тваринництва та витрати на виробництво тривають упродовж року нерівномірно, тому накладні витрати можуть розподілятись на продукцію рослинництва і тваринництва лише після визначення повного обсягу, тобто наприкінці року.

Облік витрат виробництва в рослинництві побудовано таким чином, щоб мати змогу щомісячно узагальнювати витрати на окремі види робіт за культурними або однорідними їх групами, а по завершенні року обчислювати фактичну собівартість зібраної продукції. Така структура обліку дає можливість контролювати відповідність витрат обсягові робіт, якості й термінам їх використання й досягнення врожаю.

У тваринництві витрати узагальнюють за видами й обліковими групами тварин. Потім витрати відносять на відповідні види продукції, що калькулюється. Собівартість продукції цієї галузі залежить від обсягу витрат на утримання тварин та їх продуктивності. Продуктивність залежить від якості обслуговування тварин, дотримання раціону годівлі, якості та структури кормів, механізації робіт і низки інших чинників.

Особливість обліку в сільськогосподарських підприємствах зумовлена встановленим порядком оцінки продукції упродовж року. Продукцію оприбутковують і списують на витрати на протязі року за плановою собівартістю; коригують за фактичною собівартістю лише після складання звітних калькуляцій по завершенні року. Корми та насіння з врожаю поточного року також списують на витрати за плановою собівартістю із подальшим коригуванням за фактичною собівартістю.

Об’єднання в обліку основних видів предметів праці (насіння, кормів) із товарною частиною продукції під загальною назвою «Продукція сільськогосподарського виробництва», так як головним джерелом створення запасів насіння і кормів є власне виробництво продукції. У звітних балансах залишки продукції розподіляють за окремими статтями залежно від її призначення: корми, насіння, посадковий матеріал, товарна частина для реалізації.

Система документування – це ще одна особливість обліку, що передбачає, зокрема, облік продукції при її збиранні та відвантаженні у полі, а також контроль за її транспортуванням і в місцях зберігання.

Останню особливість зумовлює методика руху тварин та відтворення їх за видами й зоотехнічними групами. Спеціально обліковують витрати на вирощування та відгодівлю тварин, калькулюють приріст їх живої маси та собівартість поголів'я (в живій масі), що дає змогу контролювати ці процеси та виявляти фактичну вартість тварин, яких переводять в основні фонди, реалізовують або залишають на кінець року для відгодівлі та вирощування.

Так як у сільському господарстві виробничий цикл може тривати від кількох місяців до кількох років, собівартість продукції обчислюють раз на рік.

 

3. Облік молодняку тварин, птиці й тварин на відгодівлі

Тварини поділяються на три групи: робоча і продуктивна худоба (основне стадо); молодняк тварин на вирощуванні та відгодівлі; тварини на відгодівлі.

Облік робочої та продуктивної худоби здійснюють у складі основних засобів.

Особлива група господарських засобів, яка, переробляючи корми, дає продукцію – це молодняк тварин, птиця, тварини на відгодівлі. Від дорослого стада дрібних тварин (птиці, звірі, кролі) одержують приплід та іншу продукцію, а від молодняку тварин і тварин на відгодівлі – приріст живої маси, який є складовою масою цього поголів’я. Облік цих тварин здійснюють у складі обігових засобів.

Документальне оформлення руху сільськогосподарських тварин здійснюють на підставі їх класифікації, також воно залежить від джерел надходження тварин і методики їх утримання.

До складу молодняку тварин на вирощуванні та відгодівлі належать: поголів’я, вирощене у власному господарстві, та придбане.

Сільськогосподарські підприємства можуть отримувати молодняк тварин із різних джерел: приплід власного основного стада, закупівля у населення, надходження від інших підприємств тощо. Утримувати тварин сільськогосподарські підприємства можуть на власних фермах або передавати на вирощування чи відгодівлю іншим підприємствам і громадянам.

При отриманні приплоду (телят, поросят, ягнят, лошат тощо) складають акт оприбуткування приплоду тварин (додаток А) або нагромаджувальний акт приплоду звірів (норки, лисиці тощо) у двох примірниках. Дані актів також використовують при нарахуванні заробітної плати працівникам ферми. При закупівлі худоби у громадян (згідно з угодою) складають акт на закупівлю тварин у населення, який затверджує керівник підприємства. Один примірник акту передають особі, яка здає тварин. Тварин, придбаних в інших підприємствах, оприбутковують на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур.

Продукцію вирощування молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі становить приріст живої маси поголів’я, яке зважують, а також приріст, розрахований для поголів’я, яке не зважують (птицю, кролів, звірів). Результати зважування молодняку тварин і тварин на відгодівлі фіксують у відомості зважування тварин (додаток Б)

У всіх випадках переведення тварин із однієї вікової групи до іншої, при відлученні молодняку, а також при переведенні в основне стадо складають акт на переведення тварин з однієї групи до іншої (додаток В).

На кожен випадок забою, падежу або загибелі тварин від стихійного лиха складають акт на вибуття худоби і птиці (додаток Д).

Відповідальність за ведення обліку на фермі (у бригаді, цеху) покладається на її завідувача, зоотехніка, бригадира тощо. Ці посадовці також складають відповідні первинні документи й регістри про наявність і рух тварин.

Облік наявності та руху тварин здійснюють за місцями їх утримання, за матеріально відповідальними особами, видами та обліковими групами тварин.

Тварини підлягають обов’язковій нумерації інвентарними номерами (клеймо, тавро) із реєстрацією номерів у спеціальній книзі де вказують дату придбання чи народження, вік, стать, масу в кг, дату взяття на відгодівлю. У подальшому в цій книзі вказують живу масу тварин у момент зважування та у день зняття з відгодівлі.

Аналітичний облік молодняку тварин і тварин на відгодівлі ведуть у книзі обліку тварин і птиці (ф. №34 с.-г.) за кількістю голів, живою масою та фактичною собівартістю. Книгу ведуть на підставі наведених вище первинних документів щодо надходження, переведення та вибуття тварин. Рахунки в ній відкривають у тому самому порядку, що й в бухгалтерії підприємства. Відповідальні особи роблять записи у книзі щодня, реєструючи дані окремих документів, і визначають кількість тварин на початок наступного дня. Ці дані переносять у відомість витрат кормів, де на підставі затверджених раціонів встановлюють потребу в кормах на день. Наприкінці місяця підсумки книги обліку руху тварин і птиці використовують для заповнення звіту про рух тварин і птиці на фермі (ф. №102 с.-г.), де фіксують наявність тварин на початок і кінець звітного періоду, їх надходження і вибуття (кількість голів і жива маса). Звіт складає у двох примірниках відповідальна особа та у встановлений термін разом із первинними документами щодо надходження й вибуття худоби і птиці подає до бухгалтерії для перевірки та бухгалтерського обліку поголів’я.

У бухгалтерський облік молодняку тварин на вирощуванні та відгодівлі здійснюють на синтетичному рахунку 21 «Поточні біологічні активи», призначеному для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух: тварин, що перебувають на вирощувані та відгодівлі; птиці; кролів; звірів; сімей бджіл; а також худоби, вибракуваної з основного стада та реалізованої без взяття на відгодівлю; тварин, прийнятих від населення для реалізації. На рахунку 21 здійснюють облік молодняку всіх видів тварин від моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття.

За дебетом рахунка 21 відображають надходження (придбання, приплід молодняку продуктивної та робочої худоби, вибракувану з основного стада худобу для подальшої відгодівлі або реалізації без відгодівлі) тварин на вирощуванні, що обліковуються за первинною вартістю; привіс живої маси молодняку тварин; за кредитом – вибуття тварин на вирощуванні внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

Синтетичний та аналітичний облік молодняку тварин  і тварин на відгодівлі за кожним видом тварин і статевими групами у вартісному вираженні здійснюють у журналі-ордері № 9 с.-г. та оборотній відомості 9-а с.-г., записи в яких виконують на підставі звітів про рух тварин і птиці, а оцінку здійснюють в загальноприйнятому порядку. В журналі-ордері № 9 с.-г. фіксують дані про наявність та рух поголів’я за місяць і за зростаючим підсумком від початку року за аналітичними рахунками до рахунку 21 (додаток Ф) за напрямами надходження та причинами вибуття поголів’я (схема 2.1).

 

 

 

 

 

 

Журнал-ордер № 9 с.-г.  та відомість

Схема 2.1. Відображення в облікових регістрах руху тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Операції зі списання наприкінці року різниці між плановою та фактичною собівартістю продукції вирощування і відгодівлі тварин відображають безпосередньо в журналі-ордері № 9 с.-г.