2. ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ
Екологічні та соціально-економічні результати природоохоронних заходів
До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будівництво й експлуатація очисних споруд, розвиток маловідходних і безвідходних технологій, охорона та відтворення флори й фауни, охорона надр, боротьба з ерозією ґрунтів, розміщення підприємств, господарств і транспортної мережі з урахуванням екологічних вимог.
Комплекс природоохоронних заходів повинен забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект, складовими якого є екологічний і соціально-економічний результат.
Екологічний результат природоохоронної діяльності зумовлюється зме6ншенням негативного впливу на навколишнє середовище і виявляється у зменшенні обсягів забруднюючих речовин, що потрапляють у біосферу. Збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових, водних, біологічних та інших природних ресурсів.
Соціально-економічні результати ґрунтуються на економії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і минулої праці у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого споживання і передбачають:
· підвищення екологічного комфорту проживання, умов життєдіяльності населення і, врешті-решт, збільшення національного багатства та добробуту;
· поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюваності, збільшення тривалості життя;
· задоволення нематеріальних (культурних, естетичних, освітніх) потреб людини;
· підтримання екологічної рівноваги;
· створення сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості, підвищення рівня її свідомості.
Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вимагає підходу, який передбачає обов'язкове врахування зовнішніх ефектів:
a) повне охоплення всіх соціальних, екологічних й економічних результатів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства, як найближчим часом, так і в перспективі;
b) повне охоплення усіх витрат, пов'язаних зі здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;
c) міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії витрат і забезпечення найбільш ефективного використання природних ресурсів у масштабі території, що розглядається (району, області, країни).
Загальний ефект природоохоронних заходів проявляється:
· у сфері матеріального виробництва – приростом обсягу прибутку або зменшенням собівартості продукції;
· у невиробничій сфері – економією витрат на виконання робіт і надання послуг;
· у сфері особистого споживання – скорочення витрат особистих коштів населення, спричинених забрудненням навколишнього середовища.
Абсолютна та порівняльна економічна ефективність природоохоронної діяльності.
Економічне обґрунтування екологічних програм спирається на порівняння ефекту від впровадження природоохоронних заходів з витратами на їх здійснення. Умовою проведення розрахунків економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір варіантів у межах однієї території, де досягається однакова (нормативна) якість навколишнього середовища.
Зараз існує велика кількість показників оцінки економічної ефективності. Найчастіше використовуються показники абсолютної та порівняльної ефективності.
Абсолютна ефективність розраховується за такою формулою:
Еабс=, де Еабс – показник абсолютної еколого-економічної ефективності фінансування заходів природоохоронного значення;
Pij – щорічний результат (ефект) i-того виду природоохоронної діяльності щодо запобігання втрат (зменшення негативних зовнішніх ефектів) j-того виду;
Кі – обсяги фінансування (капітальні витрати) на здійснення і-того виду природоохоронної діяльності;
е – норма дисконту.
Абсолютна ефективність показує, у скільки разів результат перевищує витрати на проведення природоохоронної діяльності. Доцільність здійснення природоохоронних заходів визначається за результатами порівняння цього показника з рівнями загальної рентабельності господарської діяльності (ЕН).Результат (ефект) визначається як приріст економічної оцінки продукції, ресурсу, як приріст чистого доходу, зниження собівартості виробництва продукції. Так, в сільському господарстві результат (Рс/х) може бути розрахований за такою формулою:
Рс/х = (О2– О1) · S, або
Рс/х = (П1– П1) · S,
де О1, – річна економічна оцінка угідь відповідно до та після проведення природоохоронних заходів;
, П2 – відповідні обсяги отримання чистої продукції;
S – площа угідь, в межах яких здійснюється природоохоронна діяльність.
Уразі, коли здійснюються багатоцільові заходи ( наприклад, спрямовані на поліпшення якості продукції), результат (Рс/х) може бути розрахований за такою формулою:
Рс/х = V2(Ц2 - C2) – V2(Ц1 – С1),
де Ц1, Ц2 – ціна продукції, відповідно до та після проведення природоохоронних заходів;
С1, C2 –собівартість продукції, відповідно до та після проведення природоохоронних заходів;
Проте в даному разі природоохоронна діяльність розглядається як сума заходів без урахування індивідуальних особливостей та ефективності виконання кожного з них окремо. Тому з метою зіставлення варіантів окремих природоохоронних рішень доцільним є використання показника порівняльної економічної ефективності:
Еп = Р – З,
де Р – еколого-економічний результат, З – затрати на проведення конкретного заходу.
Порівняльні варіанти повинні відповідати вимогам щодо умов праці, технічних та економічних показників, комплексного використання відходів, вторинних ресурсів тощо, передбаченим нормативними документами. Цей показник може бути визначений як чистий економічний ефект.
Чистий економічний ефект природоохоронних заходів.
Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається з метою техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих варіантів, які розрізняються між собою за впливом на навколишнє середовище, а також на виробничі результати галузей та суб'єктів господарської діяльності, як тих, що здійснюють ці заходи, так і суміжних з ними. Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів ґрунтується на порівнянні витрат на їх здійснення з досягнутим завдяки цим заходам економічним результатом, як це вже було показано.
Економічний результат природоохоронних заходів (Р) найчастіше визначається за величиною економічних збитків (Упр), який завдяки цим заходам вдавалося уникнути*, та величиною додаткового доходу (∆Д) від повторного використання знешкоджених речовин або іншої продукції у випадку, коли природоохоронні заходи мають багатоцільову спрямованість, тобто:
Р = Упр + ∆Д
Річні витрати на здійснення природоохоронних заходів визначається за формулою:
З = С + Ен · К,
де С –експлуатаційні витрати; Ен – коефіцієнт приведення одноразових вкладень до одного року. Інколи в літературі він називається коефіцієнтом дисконтування або нормативним коефіцієнтом ефективності капітальних вкладень. Розміри цього коефіцієнта залежать від норми прибутковості в галузі, термінів експлуатації обладнання та устаткування, макроекономічних показників і в середньом Ен = 0,12...0,15 (без урахування інфляції); К – одноразові (капітальні) вкладення.
Тоді, з урахуванням попередніх формул:
Еп = (Упр + ∆Д) – (С + Ен · К).
Розрізняють фактичний та очікуваний (проектний, прогнозний) чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Фактичний чистий економічний ефект визначається для здійснення цільових заходів на основі порівняння фактичних витрат і фактично досягнутого економічного результату при реалізації проекту.
Очікуваний чистий економічний ефект розраховується на етапах розробки прогнозів, програм, проектів, створення нової природоохоронної техніки, виробництва екологічно чистої продукції на основі багатоваріантного аналізу очікуваних витрат і результатів з метою вибору оптимального, який забезпечує одержання максимального екологічного ефекту при додержанні чинних вимог до якості навколишнього середовища.
Поточні витрати, результат і чистий економічний ефект розраховуються, як правило, за один рік. Інколи є визначення загального порівняльного економічного ефекту (на весь термін здійснення природоохоронного заходу). Тоді слід приймати в розрахунках, а загальну суму капітальних витрат, а от річні поточні витрати (собівартість та щорічний результат дисконтувати відповідно до того, як це було запропоновано при визначенні абсолютної економічної ефективності у формулі Еабс=. При цьому слід мати на увазі, що внаслідок макроекономічних процесів (наприклад, інфляції) відбувається зміна вартості, отже, для таких розрахунків необхідно також додатково використовувати економічні інструменти приведення грошових (вартісних) показників до порівняльного виду.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 Наверх ↑