Проблеми, що потребують дослідження.
Отже, при визначенні раціонального природокористування, використовуються ключові слова: “розумне”, “науково обґрунтоване”, “збалансоване”, “економне”, “високоефективне” та ін. Цілком зрозуміло, що це питання знаходиться на такій первинній стадії вивчення, коли можливе лише якісне описання. Економічна ж наука потребує цілком визначеного кількісного аналізу. Тому перед молодими дослідниками і практиками-екологами та економістами стоїть питання розробки критеріїв раціональності господарювання та введення їх у практику переходу України та кожного її регіону на засади сталого розвитку.
Мета, завдання і принципи раціонального природокористування.
Цілі раціонального природокористування.
Відомий американський еколог, підручники якого використовують більшість університетів світу, Юджін Одум (1986) вважає, що раціональне природокористування має двояку мету:
n забезпечити такий стан оточуючого середовища, при якому вона змогла б задовольнити поряд з матеріальними потребами запити естетики й відпочинку;
n забезпечити можливість безперервного одержання корисних рослин, “виробництва” тварин і різноманітних матеріалів шляхом збалансованого цикл використання і відновлення. Подібної думки дотримується і Коробкін В. І. та Передєльський Л. В. (2001).
Завдання раціонального природокористування
Полягають у задоволенні потреб суспільства в природних ресурсах, створенні умов для їх розширеного відтворення, підвищенні продуктивності природного середовища; ефективному комплексному використанні невідновних багатств природи, попередження їх втрат; максимально можливому збереженню екологічних систем шляхом удосконалення технологій і скорочення техногенних викидів та скидів у довкілля; зведення до мінімуму можливої шкоди здорв’ю людей (Шимова О. С., Соколовський Н. Н., 2001, с. 10)
Раціональне природокористування відрізняється наступними особливостями:
- використання природних ресурсів повинно супроводжуватися їх відновленням – для відновних природних ресурсів;
- комплексне використання природних ресурсів;
- вторинне використання природних ресурсів;
- проведення природоохоронних заходів;
- впровадження новітніх технологій з метою зниження антропогенного навантаження на довкілля (Арустамов Э. А. и др., 2001).
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 Наверх ↑