Тема 5.1.  Розклад феодалізму і становлення індустріального суспільства в країнах Західної Європи і США (ХVI-XVIII ст.)

План лекції

1. Основні аспекти господарського розвитку країн Західної Європи в період первісного нагромадження капіталу.

2. Основні аспекти становлення індустріального суспільства в країнах Західної Європи.

3. Економічні причини  та наслідки колонізації європейцями Північної Америки.

4. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи.

У кінці другого періоду європейського феодалізму намітився його розклад, який був пов’язаний з такими процесами:

- Розвитком товарного господарства; яке переростало в ринкове.

- Формуванням великих капіталів і розвитком розширеного відтворення;

- Розкладом натурального господарства, ремісницьких цехів, купецьких гільдій;

- Перетворенням феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу;

- Використанням найманої робочої сили ;

- Переважанням грошової ренти;

- Посиленням майнової та соціальної диференціації;

- Розоренням середніх і дрібних дворян;

- Зростанням міського населення;

- Формуванням внутрішніх національних ринків;

- Становленням міжнародної торгівлі;

- Поглибленням міжнародного поділу праці;

- Створенням загальноєвропейського товарного і грошового ринку;

- Виникненням монопольних торгових компаній.

Перші зачатки капіталістичного способу виробництва в містах Середземномор’я з’явились уже в XIV-XV ст., а початком капіталістичної ери вважається XVI ст.

XVI-XVIII ст. вважається періодом переходу від феодалізму, заснованого на економічному примусі, до індустріального суспільства, який супроводжувався вдосконаленням засобів виробництва, розвитком промисловості і торгівлі. На цей період припадають ряд наукових досягнень:

- Використання вітру і води для промислових цілей;

- Вдосконалення вітряного двигуна, який використовувався при помелі зерна;

- Нова конструкція водяного двигуна – верхньобійного колеса, яке приводилися в рух силою падаючої води і мало значно більший коефіцієнт корисної дії;

- Розвиток металургії, попит на продукцію якої зростав для потреб кораблебудування і військової справи;

- Використання самопрядки в текстильній промисловості, що дало можливість проводити одночасно крутіння і намотування пряжі;

-  Був винайдений спосіб друкування рухливим металевим шрифтом, що сприяло розвитку  книгодрукування;

- Стали будуватися каравели тоннажністю від 900 до 2000 тонн, які широко використовувалися в колоніальній експансії;

- Збільшення сільськогосподарської продукції досягалося за рахунок розширення посівних площ, поліпшення породності і продуктивності худоби.

Промисловий розвиток сприяв руйнації феодальних форм виробництва і обміну, росту продуктивності праці, збільшенню товарності, поступовому формуванню буржуазних відносин.

Значну роль у занепаді феодального господарства відіграло мануфактурне виробництво у XVI – XVIII ст.

Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманої робочій силі - це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існували два типи мануфактур – розсіяна (децентралізована) та централізована.

Розсіяна  –  розвивалася в XVI – першій половині XVII ст. Ґрунтувалась на сільських промислових і дрібному ремеслі. ???

Централізована –характеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвердилося в ІІ половині XVII ст.

Передумови індустріалізації сільського господарства формувалися в трьох основних напрямах:

- Створення буржуазних форм земельної власності;

- Перетворення феодальної ренти на капіталістичну;

- Зростання товарності.

Економічний розвиток диктував необхідність переходу від дрібного до великого виробництва, але для цього потрібні були великі капітали. Первісне нагромадження капіталу – це історичний процес відділення виробника від засобів виробництва тобто насильне позбавлення селянина, ремісника його приватної власності й утвердження великої капіталістичної власності.

Методи первісного нагромадження капіталу:

- Примусове позбавлення робітників засобів виробництва;

- Позбавлення селян землі;

- Крадіжка общинних земель;

- Система державного боргу, в результаті якої збагатилися ті лихварі купці, підприємці, котрі позичали гроші державі під великі проценти;

- Колоніальна система, нееквівалентний обмін між колоніями і метрополією;

- Работоргівля, перетворення негрів-рабів у дармову робочу силу;

- Протекціоністська політика уряду щодо національної буржуазії;

- Піратство.