Тема 5.1. Основи організації обліку

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· Порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною.

· Порядок сплати податків, зборів і мита при операціях з давальницькою сировиною в ЗЕД.

Основні терміни теми: давальницька сировина, індикативіні ціни, мито.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною

Порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій з да­вальницькою сировиною регулюється Законом про даваль­ницьку сировину.

Згідно з цим документом операціями з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах вважаються операції з перероблення (оброблення, збагачення або викори­стання) давальницької сировини (незалежно від кількості за­мовників і виконавців, а також етапів (операцій з перероблен­ня цієї сировини), ввезеної на митну територію України (або закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Ук­раїні) або вивезеної за її межі з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать опе­рації, в яких вартість сировини замовника на конкретному етапі її перероблення становить не менше 20 відсотків загаль­ної вартості готової продукції.

Однак слід мати на увазі, що відповідно до вимог постано­ви КМУ від 04.11.97 р. № 1216 «Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини в загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій в зовнішньо­економічних відносинах» вартість давальницької сировини, що вивозиться з України для перероблення в готову продукцію та класифікується за кодами товарних груп 1 — 24 Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), повинна становити не менше 80 відсотків вартості готової продукції.

Крім того, постановами КМУ від 02.04.97 р. № 418 і від 02.04.98 р. № 427 встановлено, що вартість давальницької сировини, яка вивозиться з митної території України для перероблення в готову продукцію і класифікується за кодами товарних груп 39, 48, 49, 72 - 76, 78, 02, 79.02 і 80.02, також має становити не менше 80 відсотків вартості готової про­дукції.

У разі необхідності за запитом митних органів, ДПА або суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності МЗЕЗторгом може здійснюватися визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною (на підставі акта екс­пертизи, виданого Торговельно-промисловою палатою Украї­ни або регіональними торговельно-промисловими палатами). Для цієї мети наказом МЗЕЗторгу від 12.02.96 р. № 79 затвер­джено Положення про порядок надання висновків щодо ви­значення операцій як таких, що належать до операцій з да­вальницькою сировиною.

Законом про давальницьку сировину встановлено, що термін здійснення операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах не повинен перевищувати 90 календарних днів. Однак Кабінет Міністрів України вихо­дячи з технологічних особливостей виробництва може вста­новлювати інші терміни виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною (терміни обчислюються з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації). На сьо­годні КМУ встановлено триваліші терміни для ввезення си­ровини на митну територію Україну щодо таких давальниць­ких операцій:

Таблиця 5.1.1. Терміни здійснення операцій з давальницькою сировиною

Найменування операції

Термін здійснення операцій

Нормативний акт

Перероблення цукру-сирцю на вітчизняних цукрових заводах

Термін перероблення встановлено у 180 календарних днів

Розпорядження КМУ від 20.07.96 р. № 447-р

Вирощування пивоварного ячміню і доведення його зерен до стандартів

Термін виконання опера­цій з давальницькою сировиною встановлено у 210 календарних днів

Розпорядження КМУ від 05.09.96 р. № 554-р

Виготовлення вогнетривів:

Розпорядження КМУ від 31.12.96 р.№849-р

карбонат магнію природний (магнезит)

180 календарних днів

руди і концентрати хромові

170 календарних днів

Виготовлення вугільних і графітованих електродів (пек електродний та голчастий пековий кокс)

Термін відстрочення пла­тежів за векселями не більше 150 календарних днів

Розпорядження КМУ від 22.04.97 р. № 228-р

Напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі; легованої сталі; нержавіючої сталі; титану та виробів з нього, титану необробленого, порошків

Залежно від виду даваль­ницької сировини і виду готової продукції вста­новлено диференційовані терміни виконання опера­цій — від 100 до 235 днів, від 140 до 265 днів

Постанова КМУ від 28.10.97р. №1181 «Про встановлення термінів ви­конання операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах під час виготовлення труб»

Виготовлення частин ливарних машин

250 календарних днів

Постанова КМУ від 22.12.99р. №2345 «Про встановлення терміну ви­конання операцій з даваль­ницькою сировиною в зов­нішньоекономічних відно­синах під час виготовлення частин ливарних машин»

Виготовлення турбін на водяній парі та інших робочих тілах

550 календарних днів

Постанова КМУ від 13.11.99р. №2083 «Про встановлення терміну ви­конання операцій з даваль­ницькою сировиною в зов­нішньоекономічних відно­синах під час виготовлення турбін на водяній парі та інших робочих тілах»

Слід також зауважити, що листом Мінюсту України від 06.11.98 р. № 13-8-5922, доведеним до митних органів листом ДМСУ від 05.04.99 р. № 11/2-3763, було дано роз'яснення, згідно з яким відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань слід розглядати як дозвіл на продов­ження терміну виконання операцій з давальницькою сирови­ною для окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Що стосується операцій з давальницькою сировиною в ситуації, коли сировина вивозиться резидентом для перероб­лення за межами митної території України, то Законом про давальницьку сировину також установлено 90-денний термін здійснення таких операцій. У нинішній час триваліший термін вивезення давальницької сировини передбачено тільки для виготовлення каталізаторних сіток на основі платини і металів платинової групи. Цей термін становить 180 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації (постанова КМУ від 28.06.96 р. № 642 «Про впорядкування вивезення на давальницьких умовах відходів і шламів металів платинової групи»). Цією ж постановою передбачено прове­дення експертизи вмісту дорогоцінних металів у шламах, брухті та сплавах, що вивозяться за кордон на давальницьких умовах.

 Порядок сплати податків, зборів і мита по операціях з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах.

Законом про давальницьку сировину визначено, що спла­та податків, зборів і мита при ввезенні та вивезенні даваль­ницької сировини і готової продукції провадиться шляхом видачі виконавцем ДПА простого векселя. Для випадків вве­зення тих видів давальницької сировини, які не обкладаються митом, податками і зборами, передбачено, що український виконавець надає ДПА письмові зобов'язання щодо вивезення готової продукції. У разі якщо давальницька сировина, не оподатковувана вивізним митом, податками і зборами, виво-зиться з митної території України, таке вивезення здійснюєть­ся на підставі подання українським замовником до органу митного контролю письмового зобов'язання про повернення в Україну готової продукції.

Порядок видачі, обліку, погашення векселів (письмових зобов'язань) регулюються Положенням про порядок видачі, обліку, погашення і відстрочення оплати (погашення) вексе­ля (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операцій з да­вальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відноси­нах, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.02.96 р. № 26 (далі — Положення № 26).

 Порядок сплати податків, зборів і мита при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника і вивезенні виробленої з неї готової продукції

Законом про давальницьку сировину встановлено 90-ден-ний термін погашення векселя з моменту оформлення вантаж­ної митної декларації при ввезенні давальницької сировини, котрий може змінюватися за заявою векселедавця. Вищезгада­ний вексель є підставою для митного оформлення давальни­цької сировини, що ввозиться на митну територію України.

Видача і погашення векселя здійснюються таким чином.

 Передусім суб'єкт підприємницької діяльності повинен придбати бланк векселя в установі банку. Другий і третій примірники векселя одержують шляхом ксерокопіювання не-оформленого оригіналу вексельного бланка. Записи на всіх примірниках виконуються окремо, вони повинні бути тотожні і ксерокопіюванню не підлягають. Вексель виписується у ва­люті контракту на перероблення давальницької сировини і не підлягає передачі шляхом індосаменту. У векселі обов'язково виділяються окремими рядками найменування і суми мита, податків і зборів, у сплату яких його видано. Оформлення векселя (письмового зобов'язання) здійснюється за формою, передбаченою в додатку № 2 до Положення № 26.

Оформлений вексель (письмове зобов'язання) суб'єкт підприємницької діяльності подає для прийняття на облік у ДПІ за своїм місцезнаходженням. Прийняття векселя (пись­мового зобов'язання) на облік здійснюється в день його по­дання до ДПІ. Але якщо митне оформлення провадиться пізніше, то за бажанням платника податків може бути виписа­но новий вексель (письмове зобов'язання), який приймається на облік за датою оформлення вантажної митної декларації. При цьому раніше виписаний вексель (письмове зобов'язан­ня) погашається.

Перший примірник векселя (письмового зобов'язань) за­лишається в ДПІ. Другій і третій примірники (письмові зобо­в'язання), прийняті на облік (авізовані) ДПІ, повертаються суб'єкту підприємницької діяльності для пред'явлення митним органам і власного обліку. У випадку своєчасного вивезення готової продукції в пов­ному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної тери­торії України вексель погашається і ввізне мито, податки і збори (крім митних зборів) не справляються.

Для погашення векселя (письмового зобов'язання) україн­ський виконавець — векселедавець подає до ДПІ заяву із зазначенням дати прийняття на облік і облікового номера векселя (письмового зобов'язання). До заяви додається ван­тажна митна декларація на готову продукцію.

Якщо здійснюється часткове вивезення готової продукції за межі митної території України або її продаж на території України, на відповідну частку може провадитися погашення векселя (письмового зобов'язання). В такому випадку подаєть­ся заява про часткове погашення векселя (письмового зобов'­язання), в якій обов'язково повинні виділятися окремими рядками найменування і суми мита, податків і зборів, що підлягають погашенню.

За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої в оплату за виконану роботу, український викона­вець сплачує ввізне мито, податки і збори, що справляються при бартерних (товарообмінних) операціях. У таких випадках для погашення векселя, крім вищезазначених документів, необхідно подати документальне підтвердження сплати ввізного мита, податків і зборів, котрі мали бути сплачені при ввезеннів Україну частини сировини, що передається в оплату за послуги.

У разі непогашення векселя (його частки) в установлені терміни векселедавець зобов'язаний його оплатити. При цьому на кожний вид мита, податків і зборів виписується окреме платіжне доручення. Сплата за векселем провадиться у валюті України, при цьому вексельна сума перераховується у валюту України за офіційним курсом НБУ, діючим на день платежу за векселем (день виконання банком розпорядження про сплату). Після оплати векселя він подається в ДПІ для погашення.

Якщо до настання терміну платежу за векселем векселеда­вець не звернувся із заявою про його погашення, ДПІ з настанням цього терміну подає до відповідного уповноваже­ного банку вексель і розпорядження про безспірне стягнення з векселедавця непогашених вексельних сум. У випадках, коли оплата векселя векселедавцем або безспірне стягнення з нього непогашених вексельних сум здійснюється після настання тер­міну оплати векселя, ДПА на нестягнені суми нараховує пеню в розмірах, передбачених діючим законодавством для відповід­них платежів. Пеня нараховується з дня, наступного за днем закінчення терміну оплати векселя.

Уникнути цього можна шляхом одержання дозволу на відстрочення погашення векселя (письмового зобов'язання). Відповідні повноваження надано ДПА. Термін відстрочення — не більше 90 днів; за необхідності його можна продовжувати декілька разів, але у загальній кількості не більше ніж до 270 днів. Для одержання відстрочення векселедавець подає заяву із зазначенням терміну відстрочення, в якій обґрунтовує її не­обхідність, а у деяких випадках додає підтверджуючі докумен­ти. При цьому слід звернути увагу, що рішення приймається з урахуванням висновку про фінансовий стан заявника, який готується управлінням податків і зборів ДПА (або її іншим підрозділом). При прийнятті рішення про відстрочення оплати векселя оформляється дозвіл на таке відстрочення на умовах податкового кредиту. За період відстрочення оплати векселя з векселедавця стягується плата за користування кредитом у розмірі 0,5 облікової ставки НБУ, застосовуваної на день прийняття рішення про відстрочення оплати. Плату за корис­тування податковим кредитом має бути внесено протягом трьох робочих днів з дати оформлення дозволу на відстрочення. У разі якщо в установлений термін плату за користування подат­ковим кредитом внесено не буде, ДПА в односторонньому порядку скасовує дозвіл на відстрочення і стягує вексельні суми в безспірному порядку (з урахуванням пені за простро­чення платежу).

У випадках погашення векселя раніше від терміну, на який надавалося відстрочення, ДПА на день погашення здійснює перерахунок внесеної плати за користування подат­ковим кредитом. Різниця між перерахованою і раніше сплаче­ною сумою підлягає зарахуванню за відповідними платежами або поверненню суб'єкту підприємницької діяльності.

Слід також мати на увазі, що готова продукція, вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України, при вивезенні з митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і збором (крім митних зборів), котрі справ­ляються при експорті товарів, і не підпадає під режим ліцен­зування і квотування. Крім того, на готову продукцію, вироб­лену з використанням давальницької сировини, що належить іноземному замовнику, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призна­чення, перелік яких установлюється КМУ. Однак за частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплата за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки і збори, котрі стягуються при бартерних операціях.

Ще один момент, на який хотілося б звернути увагу, стосується ситуації, коли давальницьку сировину закуплено іноземним замовником на території України за іноземну ва­люту. В цьому випадку при вивезенні готової продукції, виго­товленої з такої сировини, українському виконавцю необхідно подати до органу митного контролю копію контракту на прид­бання іноземним замовником сировини в Україні та довідку уповноваженого банку України про надходження іноземноївалюти на рахунок українського постачальника сировини. Ці документи є додатковою підставою для митного оформлення при вивезенні готової продукції.

 Порядок сплати податків, зборів і мита, у випадку коли готова продукція, вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником, реалізується на митній те риторії У країни

Згідно зі статтею 3 Закону про давальницьку сировину готова продукція, вироблена з давальницької сировини, ввезе­ної іноземним замовником, може реалізовуватися на митній території України через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, котре має оформити ввізну ВМД на готову продукцію без фактичного її ввезення на митну територію України і сплатити ввізне мито, інші податки і збори, перед­бачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. При цьому ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдино­го митного тарифу України, а нафтопродукти, виготовлені з давальницької нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.

Підставою для погашення векселя, який видавався при ввезенні на митну територію України сировини для перероб­лення, в тому випадку якщо готова продукція реалізується на митній території України, є подання українським виконавцем до податкового органу за своїм місцезнаходженням таких до­кументів:

— копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення в Україну), оформленої постійним представництвом іноземного замовника;

— копії контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції;

— акта здавання-приймання готової продукції постійним представництвом іноземного замовника;

— довідки про сплату ввізного мита, інших податків і зборів, що видається органом митної служби за місцезнаход­женням постійного представництва іноземного замовника.

Постійне представництво іноземного замовника зобов'я­зане передати ці документи українському виконавцю протягом 10 робочих днів після оформлення акта здавання-приймання готової продукції.

Слід також мати на увазі, що операції з продажу готової продукції, виготовленої з давальницької сировини іноземного замовника на митній території України, також підлягають обкладенню ПДВ. Базою оподаткування є договірна (контрак­тна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита та інших податків і зборів (за винятком ПДВ), що включаються до ціни такої продукції згідно із законодав­ством України з питань оподаткування. Встановлена вартість перераховується в гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

 Порядок сплати податків, зборів і мита при вивезенні давальницької сировини українського замовника за межі митної території України і поверненні в Україну готової продукції

У випадку якщо давальницька сировина, що вивозиться за межі митної території України українським замовником, підля­гає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками і зборами, їх сплата (крім митних зборів) провадиться україн­ським замовником шляхом видачі простого векселя з відстро­ченням платежу на період здійснення операції з давальни­цькою сировиною, але не більше ніж на 90 календарних днів з моменту оформлення ВМД.

При ввезенні готової продукції або поверненні в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції в повному обсязі в період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається (підставою для його погашення є ввізна ВМД або довідка уповноваженого банку України про повер­нення валютної виручки), і вивізне (експортне) мито, податки і збори (крім митних зборів) не справляються. Інакше україн­ський замовник зобов'язаний сплатити за векселем. При цьо­му для встановлення належної до сплати суми мита, податків і зборів вартість давальницької сировини перераховується в гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на день платежу за векселем.

За частину давальницької сировини або готової продукції, використовувану для оплати виконаної роботи, український замовник сплачує вивізне (експортне) мито, податки і збори, які справляються при бартерних (товарообмінних) операціях.

Якщо контрактом передбачається повернення готової про­дукції в Україну, давальницька сировина, не оподатковувана вивізним (експортним) митом, податками і зборами, вивозить­ся на підставі надання українським замовником до органу митного контролю письмового зобов'язання про повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції) не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД.

При ввезенні готової продукції або поверненні в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції в повному обсязі та у встановлені законодавством терміни (90 днів) зобо­в'язання українського замовника погашається (підставою для його погашення є ввізна ВМД або довідка уповноваженого банку України про повернення валютної виручки). Інакше із замовника стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка вартості не ввезеної в Україну готової продукції або не переказаної в Україну валютної виручки, але не більше контрактної вартості неввезеної готової продукції. Пеня сплачується у валюті України за офіційним валютним курсом НБУ на день платежу після фактичного одержання готової продукції.

Якщо продукцію, що ввозиться, не звільнено від ПДВ, при ввезенні такої готової продукції на день оформлення вантажної митної декларації виникають зобов'язання щодо сплати ПДВ. Сплата цього податку може здійснюватися шляхом видачі про­стого векселя з відстроченням платежу не більше ніж на ЗО діб згідно з Порядком випуску, обігу і погашення векселів, що видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердже­ним постановою КМУ від 1 жовтня 1997 року № 1104.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Таким чином, на побудову обліку операцій з давальницькою сировиною впливають важлиі податки такі, як ПДВ, мито та митні збори. За ними здійснює контроль і митниця, і податкова служба.

 При ввезенні давальницької сировини її власником є нерезидент, але резидент оформляє письмове зобов’язання про обов’язкове вивезення готової продукції з такої сировини у встановлений термін. В протилежному випадку українське підприємство повинно сплатити ПДВ та ввізне мито під час розмитнення ввезеної давальницької сировини. Такий факт може суттєво порушити фінансовий стан підприємства.

 При вивезенні давальницької сировини її власником є українське підприємство, тому в такому випадку контролюються податки, що прирівнюються до експорту, - ПДВ тв вивізне мито. З українського підприємства береться письмове зобов’язання про обов’язкове ввезення готової продукції, що вироблена з вивезеної давальницької сировини. В протилежному випадку українське підприємство повинно сплатити пеню в розмірі 0,3% від контрактної вартості вивезеної сировини та ПДВ та ввізне мито під час ввезення готової продукції.

Література для самоосвіти: 1, 6, 10, 11, 14. 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Який термін встановлено для переробки давальницької сировини за кордоном ?
2. Чим регулюються терміни переробки давальницької сировини нерезидентом ?
3. Який документ оформляється для відстрочки сплати податків ?
4. Скільки примірників податкового векселю необхідно оформити в операціях з давальницькою сировиною ?
5. Які документи є підставою для погашення податкового векселю, що видавався при ввезенні давальницької сировини на митну територію України ?
6. Які документи є підставою для погашення податкового векселю, що видавався при вивезенні давальницької сировини за межі митної території України українським замовником ?