2.Характеристика кодексу професійної етики.

Кодекс професійної етики містить 14 розділів:

1. Об’єктивність;

2. Вирішення етичних конфліктів;

3. Професійна компетентність;

4. Конфіденційність;

5. Податкова практика;

6. Закордонна діяльність;

7. Самореклама;

8. Незалежність;

9. Оплата за угодою і комісійні;

10. Не сумісна з практикою аудиторська діяльність;

11. Грошові суми клієнтів;

12. Відносини з іншими аудиторами;

13. Реклама;

14. Пропозиція послуг.

Посібник для прийняття клятви аудитора.

Принцип об’єктивності в кодексі деталізується наступним: в ході проведення аудиту може бути здійснений тиск з боку чиновників на окремих аудиторів та фірм. Керівник аудиторської фірми повинен вміти протистояти такому тиску. Інколи аудитори потрапляють в конфліктні ситуації , в такому випадку необхідно проаналізувати причини конфлікту, звернутись до керівника підприємства, проконсультуватися у юриста або в комісії з професійної етики АПУ з метою з’ясування своїх подальших дій. Якщо етичний конфлікт так і не розв’язано то перед тим, як відмовитись в наданні аудиторських послуг, комісія повинна надати письмово - інформаційне повідомлення на адресу замовника.

Професійна компетентність визначається Законом України „Про аудиторську діяльність” де чітко зазначенні вимоги до аудиторів. Одночасно аудитор не повинен залишатись на тому ж самому рівні знань. Він повинен підвищувати свою кваліфікацію участю в конференціях, семінарах , перепідготовки фахівців, курсах підвищення кваліфікації.

Конфіденційність. Аудитор має доступ до інформації, яка не підлягає розголошенню, цим принципом передбачена відповідальність за несанкціоноване розголошення службової чи комерційної таємниці, однак є виключення з цього правила:

- клієнт дає письмовий дозвіл на розкриття інформації;

- необхідні докази для судового розгляду;

- державний орган є замовником аудиту;

- професійний обов’язок:, коли необхідно захистити професійні інтереси в судовому порядку;

- коли проводиться перевірка якості роботи аудитора та при надходженні скарги.

Досить часто аудитори залучаються на договірних засадах для надання послуг в галузі оподаткування. Аудитор може співпрацювати з замовником на предмет складання податкової декларації, при цьому відповідальність за зміст декларації покладається на замовника. Аудитор повинен правильно скласти декларацію . Коли аудитор встановлює факти обману він відмовляється від складання декларації. Якщо ним виявлені помилки у попередніх деклараціях то він повинен поставити до відома керівника, а також рекомендувати керівника інформувати про помилку в податкову службу. Якщо ж керівник не виправляє або ігнорує виявлені помилки то аудитор повинен застерегти його про недоброякісну декларацію її наслідки та відмовляється від подальшої співпраці.

Аудитори можуть працювати за кордоном. Працюючи за кордоном слід дотримуватись національних нормативів і міжнародних стандартів аудиту. До початку своєї діяльності за межами України аудитору слід ознайомитись із етичними вимогами тієї країни, в якій він працює, а керуватись необхідно тими, які є сильнішими. Тобто законодавство не забороняє керуватись вітчизняними чи тієї держави в якій працює аудитор.

Одна з характеристик аудиту незалежність. Важливо, щоб під час перевірки існувала фактична і зовнішня незалежність. Фактична незалежність - полягає у можливості зберігати неупереджене ставлення до аудитора протягом усього процесу аудиту. Зовнішня незалежність - результат сприйняття незалежності іншими особами. Якщо аудитори мають фактичну незалежність, але користувачі вважають, що аудитор діє в інтересах своїх клієнтів, то цінність аудиту знижується. На залежність аудитора впливають прямі і непрямі фінансові інтереси. Непрямі відносини – відносини, які не безпосередньо відносяться до володіння певним майном клієнта і аудитора(батьки батьків). Сімейні стосунки, отримання гостинців, майбутній судовий процес, участь одних і тих же перевіряючих на конкретному підприємстві.

 За свою роботу аудитор отримує винагороду. Конкретна винагорода визначається під час укладання договору на проведення аудиту. При визначенні винагороди враховується рівень знань, практичний досвід роботи, час, що затрачається на проведення перевірки, кількість перевіряючих.

 Незалежність порушується у випадках отримання або оплати самим аудитором комісійних.

 В розділі 10 зазначено, що зайняття іншою діяльністю, що не має відношення до аудиту суперечить законодавству, а саме: в 5 статті Закону та етичних нормах аудиту.

Розділ 11 не рекомендує аудитору зберігати в себе кошти клієнтів, якщо таке має місце, то гроші клієнтів повинні зберігатись відокремлено, використовуватись за призначенням і звітувати за їх використання.

Питанню професійної етики приділяється значна увага за кордоном. У Великобританії вони розглядаються декількома документами:

- Актом про компанію;

- Інструкцією Асоціації присяжних бухгалтерів;

- Привила професійної етики Асоціації присяжних бухгалтерів.

У США діє свій кодекс професійної поведінки, який був прийнятий 1988р. Та складається з загальних положень, що визначають ідеальні форми поведінки та конкретні правила, в яких наведені недопустимі форми поведінки. До норм поведінки належать:

- незалежність;

- чесність;

- обов’язковість;

- в своїй діяльності аудитор повинен керуватись стандартами, нормативами та інше;

- чесність і неупередженість по відношенню до клієнта, працювати в його інтересах, якщо вони не суперечать інтересам суспільства;

- зобов’язання по відношенню до своїх колег;

- інші обов’язки і правила, які передбачають у сприянні авторитету своєї професії.

Після опанування теми 2, Ви повинні знати:

1.Поняття професії.

2.Аспекти в професійній сфері.

3.Загальна характеристика Кодексу професійної етики.

4.Принципи професійної етики.

5. Трактування розділів Кодексу професійної етики.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32  Наверх ↑