4. С-ма зов союзів Нім. Відносини в трикутнику Німеччина – Австро-Угорщина – Росія в ост. третині ХІХ ст.

 Одна з основних його турбот полягала, щоб уникнути війни на два фронти. Тому він намагався ізолювати Францію на міжнародній арені і привернути на бік Німецької імперії можливих французьких союзників. З цією метою Бісмарк шукав одночасно зближення з Австро-Угорщиною і РосієюБісмарк заклав підґрунтя для створення в 1873 р. Союзу трьох імператорів – Німеччини, Росії й Австро-Угорщини, що передбачав «спільну лінію поведінки» трьох держав у випадку загрози нападу на одну з сторін. Союз трьох імператорів не міг бути міцним передусім через напружені відносини між Росією та Австро-Угорщиною з огляду на їхнє суперництво за вплив на Балканах. Убезпечивши себе від створення антинімецької коаліції, Бісмарк розпочав галасливу провокаційну кампанію проти Франції, закликаючи до розправи над нею. «Військова тривога 1875 року» підвела Німеччину і Францію до межі війни. Втручання Росії та Великої Британії, які хотіли зберегти рівновагу сил у Європі і боялися зміцнення позицій Німеччини, поклали край військовій тривозі. Німеччина змушена була відступити. Це призвело до охолодження німецько-російських відносин і ослаблення єдності Союзу трьох імператорів. Про зростання німецько-російських суперечностей свідчив й той факт, що на Берлінському конгресі 1878 р. Бісмарк зайняв ворожу Росії позицію. Він зробив «вибір» на користь Австро-Угорщини, яку вважав більш надійним і передбачуваним союзником. Подолавши опір кайзера Вільгельма І, який не хотів загострення відносин з Росією, Бісмарк підписав 7 жовтня 1879 р. таємний союзний договір з Австро-Угорщиною. Німеччина і Австро-Угорщина зобов’язалися надавати одна одній допомогу у випадку нападу на одну з них Росії. Якщо ж на одну із сторін нападе третя держава (не Росія), друга сторона буде зберігати сприятливий нейтралітет. Спроба Бісмарка залучити до австро-німецького союзу Велику Британію була безуспішною. Тому у відповідь на російську пропозицію Німеччині укласти з Росією оборонний і наступальний союз Бісмарк висунув ідею відновити Союз трьох імператорів. Після тривалих дипломатичних маневрів у червні 1881 р. Німеччина Росія і Австро-Угорщина підписали договір про відновлення Союзу трьох імператорів, у відповідності з яким учасники зобов’язувалися дотримуватися позитивного нейтралітету у випадку війни одного з них з «четвертою великою державою». Після трьох років у 1884 р. цей договір був продовжений і проіснував до 1887 р. У підсумку 20 травня 1882 р. у Відні був підписаний Троїстий союз між Німеччиною, Австро-Угорщиною й Італією. Договір передбачав, що Австро-Угорщина і Німеччина нададуть допомогу Італії у випадку нападу на неї Франції. Італія брала на себе аналогічні зобов’язання надавати допомогу Німеччині в разі нападу на неї Франції. На випадок війни з будь-яким іншим противником сторони зобов’язувалися зберігати дружній нейтралітетії, німецько-австрійсько-російський Союз трьох імператорів розпався. Коли в 1887 р. Росія відмовилася від його продовження, аргументуючи це антиросійською політикою Австро-Угорщини, Бісмарк запропонував укласти таємну двосторонню німецько-російську угоду – «договір перестрахування». Цей договір (червень 1887 р.) укладений на три роки, передбачав, що сторони будуть зберігати дружній нейтралітет у разі нападу на одну з них будь-якої третьої держави. У спеціальному секретному протоколі Німеччина обіцяла Росії дипломатичну підтримку, якщо Петербург вважатиме за необхідне «взяти під свій захист вхід у Чорне море».