Тема 3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів ЗЕД
Одним із найбільш важливих напрямків підвищення ефективності виробництва та економіки країни є розвиток зовнішньоекономічної діяльності її підприємницьких структур. Однак визначення ефективних напрямків діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності неможливе без ретельного аналізу її стану.
Аналіз експортних та імпортних операцій включає:
- визначення виконання зобов’язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;
- визначення виконання зобов’язань за термінами їх поставок та якістю;
- встановлення факторів і величин їх впливу на економічні показники;
- з’ясування причин недовиконання зобов’язань за тими чи іншими позиціями.
Для аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства використовують систему аналітичних показників, представлених на рис. 2.1.
Рис. 2.1 – Аналітичні показники ЗЕД підприємства, організації, фірми
Для більш повної характеристики роботи підприємства (об’єднання) на зовнішньому ринку експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом (імпортом) за попередній рік, а також проводиться аналіз у динаміці за кілька років (наприклад, за 5–10). Мета такого дослідження – встановити, які зміни відбулися у товарній структурі експорту (імпорту) і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту (імпорту), як змінився обсяг експорту (імпорту) у поточних і базових цінах, як змінилися у середньому експортні ціни. Для вивчення динаміки експорту (імпорту) протягом декількох років обчислюються темпи приросту експорту (імпорту) за кожний рік і середньорічний темп росту, приросту експорту (імпорту) за весь досліджуваний період.
Дані про експорт (імпорт) за досліджувані роки групуються за країнами і товарами та подаються в аналітичних таблицях. За кожним рядком таблиці (країна, товар чи підсумок) обчислюються індекси вартості, фізичного обсягу, цін, структури і кількості, які показують якою мірою і де змінилися вартість і фізичний обсяг експорту (імпорту) і середні ціни.
Індекс вартості І вартості:
де і – ціни і кількість товару у звітному періоді;
і – ціни і кількість товару у базовому періоді;
n – кількість видів товарів.
Зміна вартості експорту (імпорту) може бути спричинена багатьма факторами, однак реально можна дослідити вплив зміни ціни та фізичного обсягу.
Індекс цін І ціни:
Індекс фізичного обсягу І фіз обсягу:
Зміна фізичного обсягу зумовлена сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:
Індекс кількості І кількості:
Зміна вартісної структури експорту (імпорту) за країнами і за товарами визначається для кожного порівнюваного року шляхом розрахунку експорту в тисячах гривень (питомої ваги у відсотках до загаль-ного підсумку).
Для товарних груп, які включають і кількісно, і якісно порівнювані товари (наприклад, деревина, нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, мазут), обчислюється також індекс кількісної структури, що розраховується за формулою:
де Рі0 – середня ціна товару у базовому періоді.
Середня ціна товару обчислюється за формулою:
Якщо індекс кількісної структури є більшим за одиницю, це означає, що в межах товарної групи збільшилась частка більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих товарів. При зворотній зміні структури індекс виявиться меншим за одиницю. Визначається міра впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи.
Найважливішим питанням оцінки фінансового стану партнерів у зовнішньоекономічній діяльності є оцінка забезпеченості платіжних зобов’язань, які беруть на себе контрагенти при виконанні умов зовнішньоекономічних договорів.
Ключовим моментом у методиці оцінювання забезпеченості платіжних зобов’язань має бути ідентифікація осіб, зобов’язаних по платежах, при конкретній формі розрахунків. Подальша процедурна схема методики повинна містити в собі визначення складу і значень показників фінансового стану суб’єктів міжнародного торгового обороту, також оціночний блок розрахунку показників фінансового стану зобов’язаних осіб.
Сукупність показників, що рекомендуються для оцінювання фінансового стану суб’єктів ЗЕД, наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Рекомендовані показники оцінки фінансового стану контрагентів
Найменування |
Формула розрахунку |
Базові значення, позитивні зміни |
Показники платоспроможності |
||
Коефіцієнт маневреності власнихкоштів |
(Власний, капітал – Необоротні активи) / Запаси |
> 0, збільш. |
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами |
(Власний капітал – Необоротні активи) / Оборотні активи |
> 0,1 |
Коефіцієнт незалежності |
Власний капітал / Активи |
> 0,5, |
Показники ліквідності активів |
||
Коефіцієнт загальної ліквідності(покриття) |
Оборотні активи / Поточні зобов’язання |
> 1,1–1,5 |
Коефіцієнт поточної ліквідності |
(Оборотні активи – Запаси) / Поточні зобов’язання |
> 1 |
Коефіцієнт абсолютної (миттєвої)ліквідності |
(Поточні фінансові інвестиції + Кошти та їх еквіваленти) /Поточні зобов’язання |
> 0,2 |
Показники рентабельності |
||
Коефіцієнт рентабельностіпродажу |
Чистий прибуток / Чистий дохід (виручка) від реалізації |
> 0, збільш. |
Коефіцієнт рентабельностіосновної діяльності |
Чистий прибуток / Собівартість реалізації |
> 0, збільш. |
Коефіцієнт рентабельностівласного капіталу |
Чистий прибуток / Власний капітал |
> 0, збільш. |
Коефіцієнт рентабельностіактивів |
Чистий прибуток / Активи |
> 0, збільш. |
Показники ділової активності |
||
Коефіцієнт оборотності основнихзасобів (фондовіддача) |
Чистий дохід / Залишкова вартість основних фондів |
збільш. |
Коефіцієнт оборотності оборотних активів |
Чистий дохід (виручка від реалізації) / Оборотні активи |
збільш. |
Коефіцієнт оборотностівиробничих запасів |
Собівартість реалізації / Запаси |
збільш. |
Коефіцієнт оборотностідебіторської заборгованості |
Чистий дохід / Дебіторська заборгованість |
збільш. |
Коефіцієнт оборотностікредиторської заборгованості |
Чистий дохід / Поточні зобов’язання |
збільш. |
Указані в таблиці значення показників, іменовані як базові, призначені для оцінки фінансового стану основної зобов’язаної особи. Дані значення показників доцільно також використовувати для оцінки фінансового стану солідарно зобов’язаних осіб у тому випадку, коли показники фінансового стану основної зобов’язаної особи не відповідають базовим значенням.
Якщо показники фінансового стану основної зобов’язаної особи відповідають їх базовим значенням, це означає, що фінансовий стан такої особи є досить стійким для того, щоб вона самостійно виконала свої зобов’язання перед експортером. Оскільки в такому випадку імовірність висування вимоги до солідарно зобов’язаних осіб невелика, то і вимоги до їхнього фінансового стану можуть бути менш жорсткими, ніж до фінансового стану основного боржника.