Лекція 6. Фінансово-кредитний механізм охорони довкілля. Практика реалізації платності природокористування в Україні

 

 Організація системи фінансування природоохоронних заходів

 Фінанси природокористування

 

6.1. Організація системи фінансування природоохоронних заходів

 

В Україні фінансування заходів щодо охорони НПС здійснюється за рахунок:

– державного бюджету України та місцевих бюджетів;

– коштів підприємств, установ, організацій;

– позабюджетних фондів охорони НПС;

– добровільних внесків та інших коштів.

Державний бюджет і місцеві бюджети формуються за рахунок платежів за використання природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення. Платежі за використання природних ресур­сів місцевого значення повністю надходять до місцевого бюджету. Платежі за використання природних ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 50 % надходять до державного бюджету України і 50 % – до місцевих бюджетів.

Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що над­ходять державного бюджету України, здійснюється Верховною Радою. Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що надходять до місцевих бюджетів, здійснюється відповідними обласними та міськими (міст загального значення) радами народних депутатів заподанням органів Міністерства екології та природних ресурсів України.

Для фінансування заходів з охорони НПС також утворюються державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони НПС утворюються в межах єдиного фонду відповідної ради народних депутатів за рахунок:

1) платежів за забруднення НПС в розмірі 70 % − в місцевий бюджет, 20 % − в обласний бюджет;

2) частини грошових стягнень за порушення норм і правил природного середовища та за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону НПС в результаті господарської та іншої діяльності, а саме:

– 50 % суми штрафів, стягнутих з посадових осіб за правопорушення в галузі охорони НПС і використання природних ресурсів;

– 50 % коштів, стягнутих з громадян за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;

– 80 % коштів, стягнутих з підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природного законодавства;

– 80 % коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих природних ресурсів або продукції, виробленої з них, чи їх вартості;

Розподіл платежів, що надходять до місцевих позабюджетних фондів охорони НПС, здійснюється відповідними обласними, міськими радами народних депутатів за поданням відповідних органів Міністерства екології та природних ресурсів України.

Державний фонд охорони НПС утворюється за рахунок:

– 10 % платежів за забруднення НПС;

– відрахувань з місцевих фондів охорони НПС, розмір яких визначається ВРУ;

– добровільних внесків підприємств, установ, організацій, гро­мадян та інших надходжень.

Розподіл коштів, що надходять до державного фонду охорони НПС, здійснюється КМУ за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України.

Кошти місцевих і державних фондів охорони НПС можуть використовуватися тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень, а також заходів, спрямованих на зниження впливу забруднення НПС та здоров’я населення, стимулювання працівників та громадських інспекторів, які виявили порушення природоохоронного законодавства і вжили необхідність заходів для притягнення винних до відповідальності, запобігання порушенню природоохоронного законодавства.

В Україні можуть утворюватися й інші, в тому числі і позабюджетні фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони НПС, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки (фонди працівників, екологічні фонди підприємств тощо).

 

6.2. Фінанси природокористування

 

Основною складовою ринкового середовища є фінансові чинники. Вони, як правило, виступають основними факторами ринкових відносин. Але і природні блага також є таким фактором.

Всі природні блага – земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, а також природні ресурси її континентального шельфу і виключної (мор­ської) економічної зони і сукупно з ними блага соціально-економічно­го характеру – утворюють національне багатство України.

Згідно ст. 13 Конституції України вказується на те, що ці природні блага є об’єктами права власності України.

Взаємодія природи і суспільства реально здійснюється в процесі природокористування. Природокористування як суспільно корисна ді­яльність людства має декілька взаємопов’язаних між собою напрямків:

– використання природного простору як сфери життя, розселення та розміщення виробничого потенціалу;

– використання природних ресурсів з вилученням та без;

– використання природного середовища як приймальника відходів життєдіяльності, а також для розсіювання енергії.

Джерелами екологічного інвестування є екологічні фонди. Го­ловною метою створення спеціальних екологічних фондів (грошові фон­ди екологічного захисту) є поліпшення якості НПС та фінансове сприяння впровадженню екологічної політики в державі. Екологічний фонд містить спеціальні засади:

– сприяння природоохоронній діяльності всіх економічних суб’єктів та приватним екологічним інвестиціям;

– сприяння структурній еколого-економічній перебудові;

– фінансування наукових екологічних досліджень і проектів;

– підтримка та заохочення діяльності з захисту природних ціннос­тей та природного середовища і збереження різноманітності біосфери;

– удосконалення систем екологічного моніторингу;

– сприяння екологічній освіті.

Екологічні фонди виконують роль механізму фінансування еко­логічних інвестицій. Мобілізація коштів до екологічних фондів здійснюється за допомогою екологічних податків, зборів, штрафів. Крім того, фінансувати екологічний фонд може також і державний бюджет у вигляді прямих трансфертів для фінансування певних проектів, які містять спільні інтереси бюджету та фонду. Фінансова допомога здійснюється на підставі спеціальних механізмів виплат: субсидії – передача коштів на пільгових умовах. Форми субсидії: дотація (субсидії у повному обсязі) або позика (протягом ряду періодів).