Лекція 10. Використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

 

 Особливості обчислення і сплати збору за спеціальне

використання лісових ресурсів та користування

земельними ділянками лісового фонду

 Порядок справляння збору за спеціальне використання

лісових ресурсів та користування земельними

ділянками лісового фонду

 

10.1. Особливості обчислення і сплати збору за спеціальне

використання лісових ресурсів та користування

земельними ділянками лісового фонду

 

Найважливіше значення для будь-якої держави, а особливо для України під час її становлення, мають природні ресурси, зокрема лісові. З метою раціонального їх використання, належного збереження і необхідного відтворення має справлятися збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, який є складовою частиною збору за спеціальне використання природних ресурсів, установленого ЗУ “Про систему оподаткування”.

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні та фізичні особи, яким надано в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, тобто лісокористувачі.

Об’єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду. Спеціальне використання лісових ресурсів проводиться за умови наявності спеціального дозволу – лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка. Порядок їх видачі встановлено Правилами відпус­ку деревини на пні в лісах України, затвердженими постановою КМУ № 1378 від 29.07.99 р. При цьому державні органи лісового господарства та лісогосподарські підприємства, які видають спеціальні дозволи, проставляють у них суму збору, що підлягає сплаті лісокористувачем.

Слід звернути увагу на нововведення: усі лісокористувачі (за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області) з 1 січня 2000 р. повинні щокварталу сплачувати збір до бюджетів рівними частинами. Тобто зазначена в дозволі річна сума збору поділяється лісокористувачем на чотири частини і сплачується ним до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 20 січня. До цього часу збір спла­чувався кожного місяця (за винятком січня, травня, серпня та жовтня).

До отримання лісорубних квитків (ордерів) та лісових квитків збір вноситься до кас лісокористувачів, які їх видають:

– громадянами – вся сума, зазначена в ордері чи лісовому квитку;

– підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями гро­мадян, релігійними організаціями, іноземними юридичними і фізичними особами – якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо заготівля деревини на лісовій ділянці здійснюється лісокористувачами з іншої області, то збір сплачується ними повністю до відповідних бюджетів за місцем адміністративного розташування таких ділянок лісового фонду до видачі їм дозволу.

Інструкцією затверджено розрахунок збору, який необхідно подавати органам державної податкової служби щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Заповнюючи розрахунок, платнику слід скористатися порядком його заповнення.

Якщо в установлений термін заготівлі деревини (з 1 січня по 31 грудня) лісокористувач заготовив усю деревину, дозволену для заготівлі, і загальна кількість заготовленої ним деревини не перевищує кількості, зазначеної у лісорубному квитку, то сплата збору здійснюється без перерахунку.

Якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку (ордері) кількість більше ніж на 10 %, то суми збору підлягають перерахунку, а лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену (для цієї лісосіки) таксову вартість додатково заготовленої деревини.

Середньозважена таксова вартість додатково заготовленої деревини визначається шляхом ділення встановлених у лісорубному квит­ку таксових вартостей ділової і дров’яної деревини на їх масу.

Згідно ст. 89 Лісового Кодексу України загальне використання лісових ресурсів є безплатним.

Спеціальне використання лісових ресурсів та користування зе­мельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт є платним. Плата справ­ляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чидоходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, передбачений стат­тею 89, встановлюється виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості та доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюються КМУ.

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів плата за них встановлюється не нижче від діючих такс.

Розмір орендної плати визначається за угодою сторін у договорі оренди, але не нижче від встановлених такс на лісові ресурси.

Ради народних депутатів у межах своєї компетенції можуть встановлювати пільги щодо справляння платежів, передбачених Лісовим Кодексом.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення в розмірі 80 % зараховуються до державного бюджету і 20 % – відповідно до бюджету АРК та бюджетів областей.

Ці платежі спрямовуються на виконання робіт щодо відтворення лісів, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані.

 

10.2. Порядок справляння збору за спеціальне

використання лісових ресурсів та користування

земельними ділянками лісового фонду

 

1. Порядок визначає єдині правила справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

2. До спеціального використання лісових ресурсів належить:

– заготівля деревини під час рубок головного користування;

– заготівля живиці;

– заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо);

– побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки та очерету.

3. Деревина від рубок головного користування і живиця належать до лісових ресурсів державного значення.

Другорядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до побічних лісових користувань, належать до лісових ресурсів місцевого значення.

4. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозволом – лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.

5. Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платним. Плата (збір) справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи до­ходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

6. Розмір збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортив­них і туристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт встановлюється, виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням їх якості й доступності.

Такси на лісові ресурси державного значення затверджуються КМУ, а такси (нормативи збору) на лісові ресурси місцевого значення – Радою Міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них встановлюється не нижче діючих такс.

Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у договорі оренди, але не нижче встановлених такс.

Плата за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком земельних ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побу­товими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у складі плати за використання лісових ресурсів.

Плата за земельні ділянки лісового фонду, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будів­лями і спорудами, справляється у розмірі 3 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої статті 7 ЗУ “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю”.

7. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів справляється з лісокористувачів, визначених статтею 9 Лісового кодексу Украї­ни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

8. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів вноситься на рахунки органів (організацій), що видали ці дозволи:

– громадянами – вся сума, зазначена у дозволі;

– підприємствами, установами і організаціями – якщо сума ста­новить не більше п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інші підприємства, установи та організації перераховують збір до бюджетів самостійно.

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення в розмірі 80 % зараховуються до державного бюджету і 20 % – відповідно до бюджетів АРК, областей, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням лісових ресурсів у межах лімітів (дозволів).

Збори за використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт зараховуються відповідно до бюджетів АРК, областей, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням лісових ресурсів.

Порядок справляння цих зборів визначається Інструкцією про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

9. Контроль за обчисленням та своєчасним внесенням до бюджетів збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюють державні податкові органи.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10  Наверх ↑