148. Штрихове кодування та технології  його застосування в обліку.

Штрихове кодування – це спосіб побудови коду за допомогою чергування широких і вузьких, темних і світлих смуг. Використовує метод оптичного зчитування інформації, ґрунтується на принципі двійкової системи числення; інформація запам’ятовується як послідовність 0 і 1. Широким лініям і широким проміжкам присвоюється логічне значення 1, вузьким – 0.

Мета – відображення таких властивостей товару, що забезпечують реальну можливість простежити за їхнім рухом до споживача.

Потреба впровадження ШК продиктована величезною кількістю найменувань товарів, що призводить до некерованого потоку інформації, територіальною розкиданістю взаємозалежних організацій і підприємств, недостатньою інформацією про властивості товару на його упаковці, відсутністю достовірної та своєчасної інформації про постачальників продукції.

ШК вперше було застосоване в 1960-х рр. в США. В 70-х рр. у торгівлі і промисловості почали застосовувати універсальний товарний код (UPC), розроблений в США.

1977 року з’являється Європейська система кодування (EAN). 1994 року Україна стала членом Міжнародної асоціації товарної нумерації EAN-International і їй було присвоєно прапор «482».

На міжнародному рівні штрихові коди впроваджено не тільки в сферу торгівлі. В офіційному електронному довіднику ООН визначено галузі використання штрихового кодування: облік, митний контроль, пенсійне забезпечення, статистика, фінанси, соціальне страхування, промисловість, тощо. 

149. Що розуміють під управлінням? Структура системи управління.

Під управлінням в роботі з ІС розуміють керування процесами проектування інформаційної системи. У спеціалізованих організаціях управління проектними роботами здійснюється на таких рівнях: 1) керівник організації і його заступники; 2) планово-виробничий відділ; 3) керівники функціональних підрозділів; 4) керівники проектів (головні конструктори); 5) відповідальні виконавці (керівники груп). На кожному рівні управління існує певне уявлення про систему, яка створюється, й сам процес проектування. Воно визначається колом посадових обов’язків і характером функцій, які виконують представники кожного рівня в процесі створення системи. Сам процес управління складається з таких функцій (етапів): прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

150.Які рівні управління ви знаєте і як вони насичені задачами планового, облікового і аналітичного характеру?