93. Склад задач обліку фінансово-розрахункових операцій в автоматизованій інформаційній системі.

Виокремлюють різні варіанти побудови системи автоматизованого оброблення даних задач з обліку фінансово-розрахункових операцій (комплексні, модульні).

На створення комплексної інформаційної системи обліку фінансово-розрахункових операцій значною мірою впливає розмір підприємства. На середніх підприємствах інформаційне обслуговування здійснюється на рівні бухгалтера, де ведеться облік фінансово-розрахункових операцій, та керівника підприємства (головного бухгалтера). На великих підприємствах можуть виокрем­люватися: каса та фінансовий відділ; бухгалтерія; керівник підприємства та головний бухгалтер.

Комплексна система автоматизованого оброблення фінансово-розрахункових задач передбачає використання єдиної бази даних, що утворюється з нормативно-довідкової, вхідної та вихідної інформації.

До складу основної нормативно-довідкової інформації цієї ділянки обліку входять:

довідник типових основних документів (вид обороту, текст типової основи);

довідник підприємств (код, найменування, адреса підприємства, банківські реквізити підприємства);

довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприєм­ства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його найменування);

довідник зовнішніх організацій (код, найменування зовнішньої організації, її банківські реквізити);

довідник прізвищ працівників (код підприємства, структурний підрозділ, табельний номер, прізвище, ім’я, по батькові);

довідник структурних підрозділів (код підприємства, код структурного підрозділу, його найменування);

довідник статей обліку (код статті, її найменування);

довідник допустимої кореспонденції рахунків (основний рахунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції за дебетом та кредитом);

довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій одиниці, дата введення курсу валюти);

довідник типових господарських операцій.

Вхідна інформація формується в таких основних документах: прибутковий касовий ордер; видатковий касовий ордер; платіжна відомість; платіжне вимога-доручення; платіжне доручення; зведене платіжне доручення; виписка банку; реєстр чеків; заява на акредитив; заява на перевод; заява на продаж; грошовий чек; доручення на купівлю валюти; доручення на продаж валюти.

Вихідна інформація така: касова книга; щоденна відомість; відомість використання засобів за цільовим призначенням; відомість надходження (витрати) коштів; картка депонування; відомість депонованих сум;  відомість руху коштів на рахунках; відомість рахунків до отримання за термінами оплати; відомість щодо руху валютних коштів;  авансовий звіт; особовий рахунок; відомість розрахунків із підзвітними особами; відомість розрахунків тощо.

Виконання облікових робіт починається з формування нормативно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здійснюється рішення відповідної задачі.

У режимі «Облік розрахунків із підзвітними особами» формуються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табельними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків.

Режим головного меню «Облік розрахункових операцій» забезпечує автоматизований облік, контроль і аудит розрахунків з організаціями та підприємствами (різними дебіторами та кредиторами). Уведена інформація групується в аналітичному розрізі, що дає можливість бухгалтеру перевіряти стан розрахунків, терміни оплати, надійність партнера, документообіг, а також причини, що зумовили утворення дебіторської та кредиторської заборгованості з початку звітного періоду.

У процесі вибору функції «Аналітичний облік» формується відомість аналітичного обліку за розрахунковими рахунками.

За запитом бухгалтер може отримати довідкову інформацію за відповідними ознаками. Він має можливість документально проаналізувати надход­ження й витрату коштів у національній грошовій одиниці та в іноземній валюті. При цьому контролюється правильність відображення в обліку всіх проведених господарських операцій на кореспондуючих рахунках.

Режим «Моделювання надходження коштів» забезпечує бухгалтера та інших зацікавлених осіб графічною моделлю надходження коштів у зазначеному діапазоні часу, відображеною на екрані, а в разі потреби — і на друкувальному пристрої, що дає можливість проаналізувати надходження й динаміку коштів.

Функція «Аналіз грошового обігу» дає можливість одержати інформацію про наявність, залишок та резерви коштів за конкрет­ний період, бухгалтерові розробляти практичні рекомендації з удосконалювання грошового обігу на підприємстві, визначати шляхи залучення невикористаних коштів як за окремими напрямами, так і в цілому, передбачати рух коштів на підприємстві в майбутньому.

94. Склад комплексу задач з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованої обробки даних.

 Задачі з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованого оброблення даних групуються в такі комплекси:облік відпрацьованого часу та неявок на роботу;облік і контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників;облік і нарахування погодинної та інших видів оплати; розрахунки різних видів утримань із заробітної плати;аналітичний облік за працівниками (за видами нарахувань і утримань);складання зведень розподілу заробітної плати за відповідними групувальними ознаками;формування зведених регістрів;розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці;облік депонованої заробітної плати.

Модульне рішення автоматизації задач з обліку праці та її оплати може виокремлювати облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників; табельний облік відпрацьованого часу та неявок; облік депонованої заробітної плати тощо, які встановлюються в цехах, дільницях, бригадах.

Комплексне рішення реалізує автоматизацію оброблення даних і в місцях виникнення інформації з обліку праці та її оплати, і в бухгалтерії підприємства. Крім того, забезпечуються тісні інформаційні зв’язки з іншими ділянками обліку та управлінською інформаційною системою підприємства. Наприклад, у «Галактиці» програмний модуль «Зарплата» взаємодіє з модулями «Облік і управління кадрами» та «Документообіг». У відділі кадрів формуються особові справи, штатний розклад та ведеться облік робочого часу.

96. Скласти перелік та дати характеристику вихідній інформації автоматизованого обліку витрат на виробництво.

Існує такий перелік вихідної інформації автоматизованого обліку витрат на виробництво:

Відомість аналітичного обліку загальновиробничих витрат — застосовується для аналізу загальновиробничих витрат за статтями за конкретний звітний період;

Відомість відхилень від норм фактичних витрат на виробництво — використовується для контролю витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів кожним структурним підрозділом за статтями і у розрізі прийняття управлінських рішень;

Відомість аналітичного обліку за рахунками — застосовується для здійснення докладного обліку, контролю й аналізу непрямих витрат;

Відомість аналізу втрат від браку — відображає інформацію про витрати на забраковану за звітний період продукцію та надає керівництву підприємства інформацію про втрати з початку року за конкретними об’єктами обліку;

Оборотна відомість — використовується для розрахунку й формування витрат, що списуються на собівартість продукції за статтями витрат, а також для визначення незавершеного виробництва;

Відомість визначення собівартості готової продукції — містить інформацію, що дає можливість проаналізувати і проконтролювати рух засобів і правильність віднесення витрат на відповідні об’єкти зведеного обліку, а також для аналізу господарської діяльності підприємства;

Відомість загальновиробничих та адміністративних витрат — дає змогу контролювати слушність і повноту розподілу загальновиробничих та адміністративних витрат;

Моделювання витрат на виробництво — забезпечує здійснення розрахунку й відображення оптимального використання ресурсів, а також можливість отримати інформацію про відхилення та пропоновані способи запобігання перевитратам за окремими статтями витрат.