57. Організація розрахунків за депонованою заробітною платою в умовах автоматизованої обробки даних.

У роботі з персоналом бувають ситуації, коли той чи інший співробітник із якихось причин своєчасно не отримав заробітну плату. Розробники програм пропонують користувачам модуль «Депоненти» як самостійний програмний продукт або у складі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати. В останньому випадку створюється загальна база особових рахунків, що сприяє швидкому та безпомилковому депонуванню зарплати.

Автоматизований облік депонентів ведеться за допомогою депонентських карток. Створюється масив депонованої заробітної плати за номерами карток та сумами депонентів, який щомісяця доповнюється новими оперативними записами. Вхідна інформація в депонуванні — показники платіжних відомостей, а вихідна — витратні касові ордери. На період запровадження використовується книга депонентів для створення масиву залишків та довідник особових рахунків.

Головне меню модуля «Депоненти» передбачає дві функції (рис. 8.3).

Функція «Реєстр» використовується тільки після видання заробітної плати до закриття місяця в модулі «Зарплата» (у бухгалтерії), і забезпечує бухгалтера потрібною інформацією про депоновану заробітну плату та формує відповідну звітність.

Функція «Архів» імітує роботу бухгалтера з книгою депонентів, що вможливлює сортування та пошук інформації за різними ознаками, формування нових депонентських карток, їх перегляд, редагування та вилучення.

58. Основні види ризику, які  пов'язані з автоматизацією обліку.

  Ризик автоматизованих  систем бухгалтерського обліку випливає з можливості припущення похибок або перекручень під час документування господарських операцій, неправильного відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку. Це означає, що система бухгалтерського обліку буде малоефективною, не повністю надійною.

  Основні види ризику автоматизованого оброблення облікових даних, пов’язані з:

помилками під час уведення даних (неправильна форма запису даних під час підготовки бухгалтерської проводки; зроблені помилки під час перенесення даних на машинні носії або перезапису даних);

хибним  кодом (найменування виробів, клієнтів, постачальників тощо в системі відображаються у вигляді кодів, тому введення помилкового  коду стає причиною помилок в обробленні даних);

невизначеними даними (невідомо: кому, від кого та мета перерахування грошей; наявність  помилкових реквізитів у записі; неможливість ідентифікації інформації, яку вводять в ЕОМ);

недозволеними операціями (виконані облікові операції не відповідають вимогам керівництва);

порушенням  контрольного ліміту (порушення ліміту на повноваження окремих виконавців підприємства або на обсяг операцій);

порушенням (втратою) записів;

зробленими  помилками під час виведення даних (дані у звіті помилкові, інформація запізнилася та втратила свою цінність, користувач не зрозумів представлених даних, звіт надійшов не за призначенням);

зробленими  помилками під час оброблення даних (обробляються хибні вхідні дані);

розбіжністю підсумків (невідповідність окремої інформації контрольним сумам через помилки в програмуванні, неповні або неточні дані, що вводяться до системи, проміжок у часі між ручним та автоматизованим обробленням даних);

ланцюжком помилок (невиявлена помилка на одній  ділянці обліку дає хибні результати на іншій ділянці, яка використовує неякісні дані);

неповними обліковими записами (інформація, яка вводиться до ЕОМ, містить неповні облікові записи);

повторенням помилок (під час постійного оброблення даних помилки можуть повторюватися через неякісне розроблення програми, через багаторазовий запис однієї й тієї самої операції, через введення хибної змінної інформації або хибної постійної інформації, через недостатність технічних засобів у прикладному програмному забезпеченні);

хибним  розподілом на періоди (інформацію віднесено  не до того облікового періоду);

підтасуванням даних (програма уможливлює крадіжку коштів підприємства);

невідповідністю нормативним актам (порядок уведення даних не відповідає вимогам нормативних  актів);

неузгодженістю  з політикою адміністрації (політику та методи керівництва неузгоджено  з системою оброблення даних на ЕОМ);

невідповідністю якості послуг вимогам користувачів (користувачі не отримують вчасно потрібних результатів через: недостаню потужність ЕОМ, споживання окремими користувачами більшої частки послуг, ніж їм належить,  неточне визначення першочергових робіт, застаріла техніка або програмне забезпечення,);

хибним  обліком (облікова інформація обробляється не за діючою методикою обліку).

  Для зменшення ризику автоматизованого оброблення даних потрібно:

покласти  відповідальність на працівників за використовувані ресурси (фізичні  засоби, інформаційні масиви, лінії  зв’язку, документацію тощо);

забезпечувати постійну перевірку якості заходів захисту даних;

використовувати криптографію;

користувачам  відповідати за застосування за призначенням наданої їм інформації;

внести  до файлу «запис-живця» (назву неіснуючого  підприємства, зайву літеру у прізвищі покупця тощо) для виявлення протизаконного використання інформації;

контролювати  знищення непотрібної інформації;

забезпечити правову охорону заходів захисту  даних (переслідування порушників порядку  користування інформацією, установленого  підприємством);

класифікувати інформацію за її значенням (наприклад, секретні дані про комерційну діяльність, секретні дані про виробничу діяльність, секретна інформація про персонал, секретна бухгалтерська інформація тощо);

ознайомити  персонал підприємства з проблемами захисту даних та з потребою виконувати заходи захисту інформації;

фізично захистити важливі форми та бланки.