137. Технологія рішення задач обліку основних засобів та нематеріальних активів в умовах автоматизованої обробки даних.

Приймаючи до БО активи як ОЗ, необхідно одноразово виконати такі умови:

використання у виробництві продукції при виконанні робіт/послуг або для управлінських потреб організації;

використання протягом тривалого часу, тобто терміну корисного використання (зі встановленою тривалістю);

організацією не передбачається подальший перепродаж даних активів;

здатність приносити організації в майбутньому економічні вигоди(дохід)

ОЗ як і нематеріальні активи обліковуються в одиницях –інвентарних об’єктах. Функціональна структура програми «Галактика»  спираючись на модульний принцип дозволяє застосовувати схему автоматизованого обліку ОЗ на основі модулів контуру.

Отже, Дані (група, вид, вартість,знос, нома амортизації, ознака використання та ін.) та операції з ОЗ вводяться в картотеки ОЗ та відносяться на матеріально-відповідальних осіб. Дані щодо обігу автотранспорту та вказівка на розрахунок амортизації через розрахунки амортизації за місяць і формування проведень вносяться в відтиражовані картки , що також списуються у використання у яких зазначається інвентарний номер, найменування, група, вид та вся інформація що відома по даному засобу із вказівкою на Дт і Кт операції. Після визначення коефіцієнта переоцінки відбувається переоцінювання ОЗ, затвердження/відміна переоцінювання, інформація переноситься у відомість переоцінювання , до картотеки нових значень і карток. Для отримання звіту потрібно вибрати режим звіту (з урахуванням нарахованої амортизації/без  неї), відбувається формування звітів у яких відображено: інвентарний опис МВО, відомість зношуваності, відмінність наявності дорогоцінних металів, звіи про повну зношуваність, зведений звіт зношуваності, відомість руху ОЗ.

138. Технологія рішення задач обліку праці та її оплати в умовах автоматизованої обробки даних.

Задачі з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованого оброблення даних групуються в такі комплекси:

облік відпрацьованого часу та неявок на роботу;

облік і контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників;

облік і нарахування погодинної та інших видів оплати;

розрахунки різних видів утримань із заробітної плати;

аналітичний облік за працівниками (за видами нарахувань і утримань);

складання зведень розподілу заробітної плати за відповідними групувальними ознаками;

формування зведених регістрів;

розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці;

облік депонованої заробітної плати.

Інформаційна база передбачає формування та використання такої нормативно-довідкової інформації, як: довідник особових рахунків; класифікатори професій; довідник цехів, відділів, бригад; довідник видів оплат, довідник норм часу та розцінок.

Первинними документами є: табель обліку робочого часу, наряди на відрядну роботу (типові та індивідуальні форми), список осіб, які працюють понад норму, відомість на виплату премій робітникам-відрядникам. На основі таких уведених документів по кожному робітнику-відряднику розраховуються суми та нормований час у цілому за місяць.

У результаті оброблення даних одержують таку вихідну інформацію:

бригадні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для контролю та формування контрольних підсумків;

індивідуальні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для формування даних про робітників-відрядників, які працюють індивідуально;

табель (час фактичний, коефіцієнт трудової участі, відсоток премії, час нормований, сума, сума премії) містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат;

відомість нарахованої зарплати робітників-відрядникам (за табельними номерами та видами оплат) формує дані у файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати;

відомість нарахованої заробітної плати робітником-відрядникам (за категоріями та професіями) нагромаджує дані для формування «Звіту про виконання норм виробітку робітників-відрядників»;

відомість нарахованої заробітної плати робітникам-відрядникам (за шифрами виробничих витрат) (шифри виробничих витрат, види оплат, час нормований, сума) формує дані для програмного комплексу з обліку праці та її оплати для складання зведених відомостей розподілу нарахованої заробітної плати за шифрами виробничих витрат.

У процесі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати модуль «Облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників», установлений у цеху, відділку, бригаді, взаємодіє з мод-лем «Бухгалтерія», де інформація з місць виникнення узагальнюється, контролюється та аналізується.

Для забезпечення автоматизованого обліку відпрацьованого часу та контролю за станом трудової дисципліни на підприємствах у більшості випадків використовують модуль «Табельний облік», основні функції якого полягають у веденні щоденної реєстрації явок на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та неявок із зазначенням причин, а також фіксування часу простоїв та роботи понад норми. Таке робоче місце забезпечує введення первинної інформації, оброблення та одержання машинограм і відеограм видів явок та відхилень

Залежно від конкретних виробничих умов (кількість працівників, видів оплати праці, нормативної бази тощо) на підприємствах для якісного забезпечення вирішення комплексів задач з обліку праці та її оплати розробляються обчислювальні мережі, що забезпечують автоматизацію документообігу, розрахунки по заробітній платі та формують відповідні звіти та потрібні зведені дані для калькулювання собівартості продукції (робіт) у частині трудових витрат.

Можливі різні варіанти архітектури обчислювальних систем і технологічних процесів для розв’язання даних комплексів задач. Основні з них:

- однорівнева система — на малих і середніх підприємствах, де немає повної автоматизації управління підприємством;

- багаторівнева система — на великих підприємствах і виробничих об’єднаннях, де функціонують корпоративні інформаційні системи.

Сучасні програмні комплекси з обліку праці та її оплати передбачають використання функції «Моделювання обліку праці й заробітної плати» для розрахунку оптимального розміру фонду заробітної плати та виявлення відхилень від установлених величин і прийняття управлінських рішень. Для цього за визначений період виконується розрахунок нормативного та фактичного фондів заробітної плати в розрізі структурних підрозділів, видів продукції, робіт і послуг. Моделюються витрати на оплату праці з урахуванням зростання (зниження) обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), а також визначається вплив фонду заробітної плати на зниження собівартості продукції.