119. Скласти перелік та дати характеристику нормативно-довідковій, вхідній та вихідній інформації з обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації.

Інформаційна база цієї ділянки обліку передбачає використання такої основної нормативно-довідкової інформації:довідник номенклатура-цінник готової продукції (група готової продукції, номенклатурний номер, марка, найменування готової продукції, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру в націо­нальній грошовій одиниці і в іноземних валютах, синтетичний рахунок); довідник зовнішніх організацій (код зовнішньої організації, найменування організації, адреса й банківські реквізити організації); довідник текстових постійних (текст, код постійних даних); довідник договорів постачання готової продукції (код фонду утримувача, код покупця, номенклатурний номер, наймену найменування, план постачань продукції по місяцях (кількість), сума планових платежів, передбачених договором); довідник користувачів (код користувача, найменування підприємства, адреса та банківські реквізити підприємства); довідник торгових націнок (код готової продукції, відсоток чи сума націнок); довідник плану випуску продукції (структурний підрозділ, здавач готової продукції, номенклатурний номер, план випуску продукції по місяцях (кількість), плановий відсоток рентабельності);довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприєм­ства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його найме­нування);довідник статей обліку (код статті, її найменування).

Виконання облікових робіт починається з формування НДІ та заповнення вхідної інформації, представленої такими документами:рахунок-накладна; платіжна вимога-доручення;картка обліку готової продукції;квитанція про відвантаження готової продукції;книга реєстрації рахунків-накладних. У результаті оброблення даних отримують таку вихідну інформацію:відомість руху готової продукції на складі в номенклатурному розрізі; відомість аналітичного обліку;відомість аналізу відвантаження готової продукції;відомість відвантаження, відпуску й реалізації готової продукції; відомість визначення результатів від реалізації готової продукції. моделі рентабельності продукції.

121. Словник метаданих.

Засобами автоматизації формування та використання метаданих являються словники даних (системи словників-довідників даних). Перерахуємо їхні основні функції:

встановлення зв'язку між користувачами БД;

здійснення простого та ефективного керування елементами даних при вводі в систему як нових елементів, так і при зміні опису існуючих;

зменшення надлишковості;

усунення протиріччя даних;

централізація керування елементами даних з метою спрощення проектування БД та її розширення.

Для створення ефективного і зручного словника даних необхідно при зборі інформації про дані встановити правила присвоєння елементам імен, добитися однозначного тлумачення різними користувачами призначення джерел і угод по присвоєнню імен, сформулювати прийнятні для усіх користувачів описи елементів даних і виявити синоніми, усунути багатозначність (омонімію, полісемію). Вказаний процес виконується ітеративно і зв'язаний з усуненням конфліктних ситуацій.

В процесі роботи з словником даних є можливість отримати в алфавітному порядку лістинг найменувань типів всіх статей (з зазначенням частоти їх використання в системі, статусу кожної статті та числа структур кожного виду).

Словник даних використовується кінцевими користувачами при роботі з системою на мові запитів, прикладними програмістами - при написанні програм, системними програмістами - в процесі розвитку системи.

З розвитком системи необхідно проводити контроль логічності та повноти даних, які оброблюються в системі. Цей контроль полягає в перевірці за допомогою словника даних відповідності потоків і елементів даних, потоків і джерел даних, процесів обробки та елементів даних.

Особливо важливий словник даних при взаємодії декількох систем обробки даних, при побудові розподілених банків даних, при використанні програм, які виконані в інших організаціях. В останньому випадку словарні статті вилучають з написаних програм, встановлюють синонімічні зв'язки їх зі статтями словника системи і переводять їх в формат, прийнятий в системі.

123. Стадії та етапи робіт по створенню та впровадженню інформаційних систем обліку.

Життєвий цикл АІС (автоматизована інформаційна система) та АІТ (автоматизована інформаційна технологія) дає можливість виокремити чотири основні стадії: передпроектну; проектну; введення в дію та функціонування. Кожна стадія проектування поділяється на ряд етапів і передбачає складання документації, яка відображає результати роботи.

Стадія створення інформаційної системи — одна з частин процесу створення інформаційної системи, установленої нормативними документами та документацією на інформаційну систему з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації.

Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об’єднані характером робіт.

Державним стандартом ГОСТ 34.601 — 90 визначено стадії та етапи розроблення інформаційних систем. У цьому стандарті наводиться перелік стадій і етапів створення інформаційних систем.

Основні роботи, які виконуються на стадіях та етапах проектування:

І стадія — передпроектне обстеження:

1-й етап — зібрання матеріалів для проектування — формування вимог, вивчення об’єкта проектування, розроблення та вибір варіанта концепції системи;

2-й етап — аналіз матеріалів і формування документації — створення й затвердження техніко-економічного обґрунтування та технічного завдання на проектування системи на основі аналізу матеріалів обстеження, зібраних на першому етапі.

ІІ стадія — проектування:

1-й етап — технічне проектування, коли ведеться пошук раціональних проектних рішень по всіх аспектах розроблення, створюються й описуються всі компоненти системи, а результати роботи відображаються в технічному проекті;

2-й етап — робоче проектування, у процесі якого здійснюється розроблення й доведення програм, коригування структур бази даних, складання документації на постачання, установлення технічних засобів та інструкцій їх експлуатації, підготовка для кожного користувача системи інструктивного матеріалу, що оформляється у вигляді посадових інструкцій спеціалістам, які виконуватимуть свої професійні функції з використанням технічних засобів управління. Технічний і робочий проект можуть об’єднуватися в єдиний документ — техно-робочий проект.

ІІІ стадія — введення системи в дію:

1-й етап — підготовка до введення — установлення та введення в експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і попередні випробовування програм, навчання персоналу;

2-й етап — проведення попередніх випробовувань для всіх компонентів системи перед здачею в експлуатацію, навчання персоналу;

3-й етап (завершальна стадія створення АІС і АІТ, яка оформлюється актами приймання й здачі робіт) — уведення в експлуатацію;

ІV стадія — промислова експлуатація — функціонування системи, що охоплює супроводження програмних засобів і всього проекту, оперативне обслуговування та адміністрування баз даних.

Треба звернути увагу, що головна особливість розробки АІС і АІТ полягає в концентрації складності на стадіях передпроектного обстеження та проектування і відносно невисокої складності та трудомісткості наступних етапів. Більше того, невирішені питання й помилки, допущені на етапах аналізу та проектування, пород­жують на етапах запровадження й експлуатації труднощі, невирішені проблеми, що стає причиною відмови використання матеріалів проекту.

124. Структура інформаційної системи обліку, характеристика її складових.

Інформаційна система (ІС) – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збирання, нагромадження та обробки інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень. ІС  склад. з 2 частин: забезпечувальної та функціональної. Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованої обробки інформації. Включає інформаційне, лінгвістичне, технічне, програмне, математичне, організаційне, правове забезпечення. Функціональна частина ІС реалізує розв’язування задач предметної сфери.  У функціональній системі виокремлюють підсистеми, кожна з яких має свій склад комплексів задач, призначений для реалізації функцій управління.

ІС бух. обл.. охоплює такі підсистеми: 1)облік ОЗ та Нематер. Акт., 2)облік матеріальних цінностей, 3)облік праці та ЗП, 4)облік гот. продукції та її реалізації, 5)облік фінансово-розрахункових операцій, 6)облік витрат на виробництво, 7)зведений облік та складання звітності.