103. Скласти перелік та дати характеристику вхідній інформації автоматизованого обліку фінансово-розрахункових операцій.

Можна виокремити різні варіанти побудови системи автоматизованого оброблення даних задач з обліку фінансово-розрахункових операцій (комплексні, модульні).

На створення комплексної інформаційної системи обліку фінансово-розрахункових операцій значною мірою впливає розмір підприємства. На середніх підприємствах інформаційне обслуговування здійснюється на рівні бухгалтера, де ведеться облік фінансово-розрахункових операцій, та керівника підприємства (головного бухгалтера). На великих підприємствах можуть виокрем­люватися: каса та фінансовий відділ; бухгалтерія; керівник підприємства та головний бухгалтер.

Комплексна система автоматизованого оброблення фінансово-розрахункових задач передбачає використання єдиної бази даних, що утворюється з нормативно-довідкової, вхідної та вихідної інформації.

До складу основної нормативно-довідкової інформації цієї ділянки обліку входять:

довідник типових основних документів (вид обороту, текст типової основи);

довідник підприємств (код, найменування, адреса підприємства, банківські реквізити підприємства);

довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприєм­ства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його найменування);

довідник зовнішніх організацій (код, найменування зовнішньої організації, її банківські реквізити);

довідник прізвищ працівників (код підприємства, структурний підрозділ, табельний номер, прізвище, ім’я, по батькові);

довідник структурних підрозділів (код підприємства, код структурного підрозділу, його найменування);

довідник статей обліку (код статті, її найменування);

довідник допустимої кореспонденції рахунків (основний рахунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції за дебетом та кредитом);

довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій одиниці, дата введення курсу валюти);

довідник типових господарських операцій.

Вхідна інформація формується в таких основних документах:

прибутковий касовий ордер;

видатковий касовий ордер;

платіжна відомість;

платіжне вимога-доручення;

платіжне доручення;

зведене платіжне доручення;

виписка банку;

реєстр чеків;

заява на акредитив;

заява на перевод;

заява на продаж;

грошовий чек;

доручення на купівлю валюти;

доручення на продаж валюти.

Вихідна інформація така:

касова книга;

щоденна відомість;

відомість використання засобів за цільовим призначенням;

відомість надходження (витрати) коштів;

картка депонування;

відомість депонованих сум;

відомість руху коштів на рахунках;

відомість рахунків до отримання за термінами оплати;

відомість щодо руху валютних коштів;

авансовий звіт;

особовий рахунок;

відомість розрахунків із підзвітними особами;

відомість розрахунків тощо.

Виконання облікових робіт починається з формування нормативно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здійснюється рішення відповідної задачі.

У формуванні первинних даних на банківських операціях застосовується технологія, аналогічна технології оброблення даних на касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дає можливість автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів. Виписки банку є підставою для введення інформації з розрахункових чи валютних рахунків.

Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму первинного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються. Одночасно інформація фіксується на машинному носії, і в разі потреби первинний документ може бути роздруковано у визначеному форматі.

У режимі «Облік розрахунків із підзвітними особами» формуються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табельними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків.

Режим головного меню «Облік розрахункових операцій» забезпечує автоматизований облік, контроль і аудит розрахунків з організаціями та підприємствами (різними дебіторами та кредиторами). Уведена інформація групується в аналітичному розрізі, що дає можливість бухгалтеру перевіряти стан розрахунків, терміни оплати, надійність партнера, документообіг, а також причини, що зумовили утворення дебіторської та кредиторської заборгованості з початку звітного періоду.

У процесі вибору функції «Аналітичний облік» формується відомість аналітичного обліку за розрахунковими рахунками.

За запитом бухгалтер може отримати довідкову інформацію за відповідними ознаками.

Він має можливість документально проаналізувати надход­ження й витрату коштів у національній грошовій одиниці та в іноземній валюті. При цьому контролюється правильність відображення в обліку всіх проведених господарських операцій на кореспондуючих рахунках.

Режим «Моделювання надходження коштів» забезпечує бухгалтера та інших зацікавлених осіб графічною моделлю надходження коштів у зазначеному діапазоні часу, відображеною на екрані, а в разі потреби — і на друкувальному пристрої, що дає можливість проаналізувати надходження й динаміку коштів.

Функція «Аналіз грошового обігу» дає можливість одержати інформацію про наявність, залишок та резерви коштів за конкрет­ний період, бухгалтерові розробляти практичні рекомендації з удосконалювання грошового обігу на підприємстві, визначати шляхи залучення невикористаних коштів як за окремими напрямами, так і в цілому, передбачати рух коштів на підприємстві в майбутньому.

 104 Скласти перелік та дати характеристику вхідній інформації автоматизованого обліку праці  та її оплати.

В умовах автоматизованих інформаційних систем бухгалтерський облік охоплює комплекси задач з усіх розділів обліку й синтетичних рахунків.

Наведемо перелік та характеристику комплексів задач внутрішньогосподарського обліку на підприємстві:

 Облік праці та заробітної плати. Призначення комплексу задач: облік розрахунку з працівниками за заробітною платою, облік відпрацьованого часу.

Вихідна інформація: суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, утримання із заробітної плати.

Вхідна інформація: тарифні ставки, оклади, кількість відпрацьованого часу, норми вироблення, норми утримань і нарахувань, фактичне вироблення.

Економічна інформація може бути подана так: СИМВОЛ => РЕКВІЗИТ => ПОКАЗНИК => МАСИВ =>інформаційний ПОТІК => ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА

Постановка економічної задачі автоматизованого розв'я­зання супроводжується алгоритмом, що відображає логіку розв'язання задачі та спосіб формування вихідних даних.

Входом в систему БО є дані первинного обліку — зареєстровані на носіях факти здійснення господарських операцій. На вході підсистему БО живлять дані первинного обліку — зібрані та зареєстровані на носіях дані про господарські процеси і явища, що здійснилися.

Важливим елементом сучасного програмного забезпечення є можливість зв'язку виходу до електронної мережі — віртуального зв'язку, що дає змогу виключити ручне введення вхідних даних і уникнути технічних помилок. Із розвитком новітніх технологій, запровадженням на нормативному рівні електронного підпису на документах з'явилася можливість передачі звітності до державних контролюючих органів зацікавлених осіб.

Важливою рисою інформаційної системи обліку є можливість формувати велику кількість звітів, розрахунків, проводити економічний, фінансовий аналіз діяльності підприємства. Вартість і витрачений час на складання зазначених форм незначна, що дає змогу повністю задовольнити інформацією різноманітного характеру управлінський персонал, скласти прогнозні розрахунки для прийняття ефективних рішень.

Інформаційне  забезпечення обліку витрат  на  оплату  праці  в/умовах функціонування АРМ бухгалтера включає в себе:
  1.  Вхідна  інформація (тарифні сітки, тарифні ставки,  схеми/посадових  окладів  і  тарифнокваліфікаційні  характеристики(довідники), розцінки, наряди, реєстри, табелі, договори  підряду,акти виконаних робі, та ін.).
  2.  Нормативно/довідкова  інформація  (довідники  структурних/підрозділів  підприємства,  нормативів  браку,  часу  тощо,/господарських галузей, допустимої кореспонденції рахунків).