Аудит компонентів

9. Якщо аудитор материнської компанії є також аудитором філій, дочірніх

  компаній або підрозділів (компонентів), то на рішення аудитора про те, чи

  посилати окремий лист-зобов'язання компоненту, впливатимуть такі

  чинники:

  • особа, яка призначає аудитора компонента;

  • потреба  складання  окремого  аудиторського  висновку  щодо
   компонента;

  • вимоги законодавства;

  • обсяг роботи, виконаної іншими аудиторами;

  • частка материнської компанії у статутному капіталі;

  • ступінь незалежності управлінського персоналу компонента.

Згода з застосовною концептуальною основою фінансової звітності

10. Умови домовленості про аудиторську перевірку повинні чітко

   вказувати застосовну концептуальну основу фінансової звітності.

11. Як наведено в МСА 200, застосовність концептуальної основи фінансової

   звітності,  прийнятої  управлінським  персоналом  для  підготовки

   фінансових звітів, залежить від природи суб'єкта господарювання та цілей

   фінансових звітів. В деяких випадках метою фінансових звітів буде

   задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів, а в інших

   випадках — задоволення потреб конкретних користувачів.

12. В МСА 200 вказано, які концептуальні основи фінансової звітності

   можуть вважатись застосовними для фінансових звітів загального

   призначення. Вимоги  законодавчих  та  нормативних  актів  часто

   визначають прийнятну концептуальну основу фінансової звітності для

   фінансових звітів  загального  призначення.  В  більшості  випадків

   застосовна концептуальна основа фінансової звітності встановлюється

   організацією, визнаною або вповноваженою на розробку стандартів в

   країні, де суб’єкт господарювання зареєстрований або працює.

13. Аудитор приймає завдання з аудиторської перевірки фінансових

   звітів лише після визначення застосовності концептуальної основи

   фінансової звітності, прийнятої управлінським персоналом, або її

   обумовленості законодавчими та нормативними актами. Якщо

   законодавчі та нормативні акти вимагають використання для

   фінансових звітів загального призначення концептуальної основи

   фінансової звітності, яку аудитор вважає неприйнятною, він може

   прийняти завдання лише в тому випадку, коли недоліки

   концептуальної основи можна адекватно пояснити та запобігти

    введенню користувачів в оману.

14. Без застосовної концептуальної основи фінансової звітності

   управлінський персонал не має бази для підготовки фінансових звітів, а аудитор не має відповідних критеріїв оцінки фінансових звітів суб’єкта господарювання. В таких випадках (якщо використання конкретної концептуальної основи фінансової звітності не обумовлено вимогами законодавчих та нормативних актів) аудитор вимагає від управлінського персоналу або розгляду недоліків використаної концептуальної основи фінансової звітності, або прийняття іншої концептуальної основи фінансової звітності, що була б прийнятною. Якщо використання конкретної концептуальної основи фінансової звітності обумовлено вимогами законодавчих та нормативних актів, а управлінський персонал не має іншого вибору, окрім як прийняти цю концептуальну основу, аудитор може прийняти завдання лише в тому випадку, коли недоліки концептуальної основи можна адекватно пояснити та запобігти введенню користувачів в оману (див. МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора», параграф 5), а сам він (якщо це не обумовлено вимогами законодавчих та нормативних актів) може висловити свій висновок, не використовуючи таких термінів, як «справедливо та достовірно відображають» або «подають достовірно, в усіх суттєвих аспектах» у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

У випадках, коли аудитор приймає завдання, в якому використовується застосовна концептуальна основа фінансової звітності, що не встановлена організацією, визнаною або вповноваженою на розробку стандартів для фінансових звітів загального призначення для деяких типів суб'єктів господарювання, він може знайти недоліки в цій концептуальній основі, про які він не знав на момент прийняття завдання, та які вказують на неприйнятість цієї концептуальної основи для фінансових звітів загального призначення. В таких випадках аудитор повинен обговорити з управлінським персоналом як недоліки, так і шляхи їх виправлення. Якщо недоліки ведуть до подання викривлених фінансових звітів, та є домовленість, що управлінський персонал прийме іншу концептуальну основу фінансової звітності, яка буде прийнятною, аудитор направляє клієнту новий лист-зобов'язання, де вказує про зміну концептуальної основи фінансової звітності. Якщо управлінський персонал відмовляється застосувати іншу концептуальну основу фінансової звітності, аудитор повинен розглянути вплив недоліків на аудиторський висновок (див. МСА 701).

Повторні аудиторські перевірки

16. У разі проведення повторної аудиторської перевірки аудиторові слід розглянути, чи вимагають обставини перегляду умов завдання, та чи є необхідність нагадати замовнику про діючі умови завдання.

 17. Аудитор може прийняти рішення не складати щоразу новий лист-

    зобов'язання. Проте складання нового листа може бути доречним, якщо

   є:

будь-яка ознака, що вказує на неправильне розуміння замовником мети та обсягу аудиторської перевірки;

 будь-які переглянуті або особливі умови завдання;

 недавні зміни у складі вищого управлінського персоналу, ради    директорів або зміни в структурі власності;

 значні зміни характеру або масштабів діяльності замовника;

 вимоги законодавства;

 зміни  концептуальної  основи  фінансової  звітності,  прийнятої
управлінським персоналом для підготовки фінансових звітів (як
обговорювалось в параграфі 15).

Прийняття зміни в завданні

18. Якщо до завершення завдання до аудитора звернулися з проханням змінити його умови на такі, що забезпечують більш низький рівень впевненості, аудиторові слід розглянути доречність такої зміни.

19. Прохання замовника до аудитора про зміну умов завдання може бути спричинене зміною в обставинах, що впливають на необхідність послуги, неправильним розумінням характеру аудиторської перевірки або супутніх послуг, що їх запитували спочатку, або обмеженням обсягу завдання, що встановлюється управлінським персоналом або викликане обставинами. Аудиторові треба ретельно вивчити причину, що лежить в основі цього прохання, зокрема можливі наслідки обмеження обсягу завдання.

20. Зміна обставин, що впливає на вимоги суб'єкта господарювання, або  неправильне розуміння характеру послуги, що її запитували спочатку, як правило вважається обгрунтованою причиною зміни умов завдання. І навпаки, зміну не можна вважати обгрунтованою, якщо з'ясувалося, що вона спричинена неточною, неповною (чи незадовільною в іншому сенсі) інформації.

21.  Перш ніж погодитися на зміну умов завдання з аудиторської перевірки на умови супутніх послуг, аудиторові, залученому для проведення аудиторської перевірки відповідно до МСА, слід, окрім зазначених вище, розглянути всі юридичні та пов'язані з договором наслідки змін.

22.       Якщо аудитор дійде висновку, що зміна домовленості обґрунтована, а
 також, якщо робота аудитора відповідає МСА, застосовними до зміненого завдання, тоді підготовлений висновок повинен відповідати переглянутим умовам завдання. Щоб уникнути введення читача в оману, висновок не повинен містити посилання на:

    а)     початкове завдання;

    б)    будь-які процедури, що їх було виконано відповідно до початкового
завдання, за винятком випадків, якщо завдання змінюється на
завдання з погоджених процедур і, отже, посилання на проведені
процедури є звичайним елементом висновку.

У разі змін умов завдання аудиторові й замовнику треба погодити
    нові умови.

Аудиторові не слід погоджуватися на зміну умов завдання, якщо для
цього немає обгрунтованого виправдання. Прикладом може служите
домовленість з аудиторської перевірки, коли аудитор не може одержати
достатні  та  відповідні  аудиторські  докази  щодо  дебіторської
заборгованості, й замовник просить змінити умови завдання та замінити
аудиторську перевірку на завдання з огляду для того, щоб уникнути
умовно-позитивної думки або відмови від висловлення думки.

Якщо аудитор не може погодитися на зміну домовленості і йому не
дозволяють продовжувати початкове завдання, то  йому слід

    

   відмовитися від домовленості та з'ясувати, чи існує договірне або будь-яке інше зобов'язання, відповідно до якого аудиторові  необхідно звітувати іншим сторонам (наприклад, раді директорів або акціонерам) про обставини, що стали причиною відмови.

Дата набрання чинності

26.       Цей МСА чинний для аудиторських перевірок фінансових звітів за
періоди, що починаються 15 грудня 2005 р. або пізніше.

Особливості застосування в державному секторі

1.  Мета листа-зобов'язання  про  проведення  аудиторської перевірки  полягає в інформуванні суб 'єкта, що підлягає аудиту, про характер і завдання, а також в роз'ясненні відповідальності сторонам, що беруть участь в перевірці. Як правило, аудиторів державного сектору призначають згідно з законами та нормативними актами, які регулюють проведення аудиторських перевірок в державному секторі, тому використання листів-зобов 'язань про проведення аудиторської перевірки не є поширеною практикою. Проте лист, у якому викладено характер завдання або визнано завдання, не зазначене в законодавстві, може бути корисним для обох сторін. Аудиторові державного сектору слід ретельно розглянути необхідність складання листа-зобов язання при проведенні аудиторської перевірки.

2. Параграфи 18—25 цього МСА визначають дії, які може виконати аудитор приватного сектору, якщо є спроби змінити завдання про проведення аудиторської перевірки так, щоб воно забезпечувало нижчий рівень упевненості. У державному секторі можуть діяти особливі законодавчі вимоги, що регулюють повноваження аудитора; наприклад, від аудитора можуть вимагати надати висновок безпосередньо міністрові, законодавчому органу або громадськості у випадку, якщо управлінський персонал (в тому числі голова підрозділу) намагається обмежити обсяг аудиторської перевірки.

Додаток

Приклад листа-зобов'язання про проведення аудиторської перевірки

Нижче наведено приклад листа-зобов'язання про проведення аудиторської

перевірки  фінансових  звітів  загального  призначення,  підготовлених  у

відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності. Цей лист

призначений для використання як зразок відповідно до викладеного в даному

МСА та може змінюватися відповідно до конкретних вимог і обставин.

Раді директорів або відповідному представнику вищого управлінського персоналу:

Ви звернулися до нас із проханням про проведення аудиторської перевірки

фінансових звітів_________(назва суб'єкту господарювання), що складаються

з балансу станом на_________, а також звіту про фінансові результати, зміни в

акціонерному капіталі, рух грошових коштів, опису важливих аспектів облікової політики та інших пояснювальних приміток. Цим листом ми раді підтвердити прийняття  нами і наше розуміння цього завдання. Аудиторську перевірку ми проведемо з метою висловити думку про фінансові звіти.

Ми проводитимемо  аудиторську  перевірку  відповідно  до  Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти вимагають, щоб ми планували та проводили

аудиторську перевірку з метою одержання обгрунтованої впевненості в тому,

що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень. Аудит передбачає виконання процедур для отримання аудиторських доказів щодо сум та розкриттів у фінансових звітах. Вибір процедур базується на судженні аудитора та оцінці ризиків суттєвих викривлень фінансових звітів внаслідок шахрайства або помилок. Аудиторська перевірка також включає оцінку застосовуваних принципів бухгалтерського обліку, та суттєвих облікових оцінок, здійснених, управлінським персоналом, а також оцінку подання фінансових звітів у цілому.

У зв'язку з тестовим характером аудиторської перевірки, та іншими властивими аудиторській перевірці обмеженнями (разом з обмеженнями, властивими будь-якій системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю), є неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими.

Під час оцінки ризиків ми розглянемо заходи внутрішнього контролю підготовки фінансових звітів з метою розробки аудиторських процедур у відповідності до наявних обставин, а не для висловлення думки щодо ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Тим не менш, ми плануємо надати Вам окремого листа відносно суттєвих слабкостей структури або застосування заходів внутрішнього контролю щодо підготовки фінансових звітів, про які нам стане відомо під час аудиту фінансових звітів1.

Ми нагадуємо Вам, що відповідальність за підготовку фінансових звітів, що правдиво розкривають фінансовий стан, фінансові показники та рух грошових коштів компанії відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, несе управлінський персонал компанії. У нашому аудиторському висновку буде вказано, що управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та представлення фінансових звітів у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, та ця відповідальність включає:

Розробку, впровадження та застосування внутрішнього контролю щодо підготовки фінансових звітів, які не містять викривлення внаслідок шахрайства або помилок;

Вибір та застосування відповідної облікової політики; та

Надання облікових оцінок, що відповідають обставинам.

В процесі аудиторської перевірки ми будемо звертатись з вимогою надання нам письмових підтверджень стосовно пояснень, зроблених у зв'язку з аудиторською перевіркою.

Ми сподіваємося на повноцінне співробітництво з Вашим персоналом і на те, що нам будуть надані всі записи, документація та інша інформація, яка потрібна в зв'язку з нашою аудиторською перевіркою.

___________

1  В деяких країнах від аудитора може вимагатись надання окремого висновку щодо внутрішнього контролю суб’єкта господарювання. За цих обставин він надає такий висновок у відповідності до вимог місцевого законодавства. В такому випадку посилання в аудиторському висновку на факт, що розгляд аудитором внутрішнього контролю виконується не для висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб’єкта господарювання, може виявитись недоречним.

[Надати додаткову інформацію стосовно розміру гонорару та виставлення рахунків.]

Просимо Вас підписати та повернути доданий примірник цього листа на доказ того, що він відповідає Вашому розумінню умов проведення нами аудиторської перевірки фінансових звітів.

XYZ & Co

Підтверджено від імені компанії ABC

(підпис)

……………….

Прізвище та посада

Дата

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 220 "Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації" слід розуміти в контексті "Передмови до міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг", яка визначає застосування та статус МСА.

Вступ

Метою даного Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення стандартів та надання рекомендацій щодо відповідальності персоналу фірми щодо процедур контролю якості під час аудиту історичної фінансової інформації в тому числі аудиту фінансової звітності. Даний МСА слід розуміти в контексті Частини А та Б "Кодексу етики професійних бухгалтерів" (Кодексу МФБ).

Група з аудиту повинна виконувати процедури контролю якості, що стосуються даного завдання з аудиту.

Відповідно до Міжнародного стандарту контролю якості (МСКЯ) 1 " Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також інші завдання з надання впевненості та надають супутні послуги", фірма зобов'язана впровадити систему контролю якості, яка надала б їй достатню впевненість, що фірма в цілому та її персонал дотримуються вимог професійних стандартів та нормативних і законодавчих вимог, а висновки аудиторів, надані фірмою або партнерами з завдання, відповідають наявним обставинам.

Групи з аудиту:

а)         виконують процедури контролю якості, що стосуються даного
завдання з аудиту;

б)        надають фірмі відповідну інформацію, що дозволяє
функціонувати тій частині системи контролю якості фірми, що
стосується незалежності; та

в)         мають право покладатися на системи фірми (наприклад,
стосовно навичок та компетентності персоналу завдяки політиці
наймання та професійної освіти; незалежності завдяки
інформуванню щодо важливих питань незалежності;
підтримання стосунків з клієнтами завдяки системі прийняття та
збереження клієнтів; дотримання нормативних та законодавчих
вимог завдяки процесу моніторингу), якщо інформація, надана
фірмою або іншими сторонами, не вказує на інше.