Важливі питання

14.       Судження про важливість питання вимагає об'єктивного аналізу фактів
та обставин. До важливих питань, крім іншого, відносяться:

питання, які призводять до суттєвих ризиків (як визначено в МСА 315 "Розуміння суб'єкту господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень");

результати аудиторських процедур, які вказують: а) на те, що фінансова інформація може бути суттєво викривлена або б) на необхідність переглянути попередню оцінку аудитором ризиків суттєвого викривлення та дії аудитора відповідно до цих ризиків;

обставини, що створюють значні труднощі для аудитора у застосуванні необхідних аудиторських процедур;

отримані дані, що призвести до модифікації аудиторського висновку.

Аудитор може вважати корисним визнати за доцільне підготувати та зберігати у складі документації з аудиторської перевірки стислий опис ( іноді відомий як пам'ятна записка про завершення аудиту), який описує важливі питання, ідентифіковані під час аудиторської перевірку, та як вони вирішувались, або який містить перехресні посилання на іншу підтверджувальну документацію з аудиторської перевірки, яка надає таку інформацію. Такий стислий опис сприяє ефективним та результативним оглядам та перевіркам документації з аудиторської перевірки, зокрема, у випадку аудиторських перевірок значного обсягу та складності. Крім того, підготовка такого стислого опису допомагає аудиторові розглядати важливі питання.

Аудитор повинен своєчасно документувати обговорення важливих питань з управлінським персоналом та іншими особами.

Документація з аудиторської перевірки містить записи важливих обговорених питань та коли і з ким проводилися обговорення. Вона не обмежується записами, підготовленими аудитором, а може включати інші відповідні записи, наприклад, погоджені протоколи зустрічей, підготовлені персоналом суб'єкта господарювання. До інших осіб, з ким аудитор може обговорювати важливі питання, відноситься найвищій  управлінський  персонал,  інший  персонал  суб'єкта господарювання та зовнішні сторони, наприклад, особи, які надають суб'єктові господарювання професійні консультації.

Якщо аудитор ідентифікував інформацію, що суперечить остаточному висновку аудитора щодо важливого питання або є несумісною з ним, аудитор повинен документувати, як він вирішив проблему суперечності або несумісності при формуванні остаточного висновку.

Проте документування того, як аудитор розглядав суперечність або несумісність, не передбачає, що аудитор повинен зберігати документацію, яка невірна або замінена.

Документація про відхилення від основних принципів або важливих процедур

Основні принципи та важливі процедури МСА призначені для допомоги аудиторові у досягненні загальної мети аудиторської перевірки. Відповідно, за винятком виняткових обставин, аудитор дотримується вимог усіх основних принципів та важливих процедур, які є доречними за конкретних обставин аудиторської перевірки.

Якщо за виняткових обставин аудитор вважає за необхідне відхилитися від основного принципу або важливої процедури, які є доречними за конкретних обставин аудиторської перевірки, він повинен документувати, як виконані альтернативні аудиторські процедури досягають мети аудиторської перевірки, та причини відхилення, якщо інакше це незрозуміло. Цьому це означає, що аудитор документує, наскільки достатніми та відповідними були виконані альтернативні аудиторські процедури, щоби замінити основний принцип або важливу процедуру.

Вимога до документації не застосовується до основних принципів та важливих процедур, які не є доречними за конкретних обставин, тобто коли обставини, передбачені конкретним основним принципом або процедурою, відсутні. Наприклад, для постійного завдання ніщо в МСА 510 "Перші завдання: залишки на початок періоду", не є доречним. Аналогічно, якщо МСА містить умовні вимоги, вони не є доречними, якщо не існують визначені умови (наприклад, вимога модифікувати аудиторський висновок, якщо є обмеження обсягу).

Ідентифікація особи, яка веде, та особи, яка перевіряє документацію

23.       Документуючи характер, час та обсяг виконаних аудиторських
процедур, аудитор записує:

а)         хто виконав аудиторську роботу та дату завершення цієї
роботи;

б)        хто перевірив виконану аудиторську роботу, дату та обсяг
такої перевірки3.

24.       Вимога документувати, хто перевіряв аудиторську роботу, не означає
потребу включати до кожного конкретного робочого документа докази
його перевірки, проте документація аудиту має містити докази, хто і
коли перевіряв конкретні елементи виконаної аудиторської роботи.