Юрисдикції, що не мають уповноваженої або визнаної організацій, що встановлює стандарти

43. Якщо суб'єкт господарювання зареєстрований або здійснює діяльність в юрисдикції, що не має вповноваженої або визнаної організації, яка встановлює стандарти, суб'єкт, господарювання ідентифікує застосовну концептуальну основу фінансової звітності. Часто практикою в таких юрисдикціях є застосування концептуальної основи фінансової звітності, встановленої однією з організацій, зазначених у параграфі 41. В якості альтернативи в певній юрисдикції можуть бути встановлені методи та процедури облікової практики, які є загально визнаними як застосовна концептуальна основа фінансової звітності для фінансових звітів загального призначення, що складаються певними визначеними суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність у цій юрисдикції. Якщо така концептуальна основа фінансової звітності прийнята суб'єктом.господарювання, аудитор визначає, чи можна вважати, що методи та процедури облікової практики спільно становлять застосовну концептуальну основу фінансової звітності для фінансових звітів загального призначення. Якщо такі методи та процедури облікової практики широко застосовуються в певній юрисдикції, представники бухгалтерської професії в цій юрисдикції можуть розглянути застосовність концептуальної основи фінансової звітності за дорученням аудиторів. В інших випадках аудитор робить таке визначення, розглядаючи, чи мають методи та процедури облікової практики якісні характеристики, що їх, як правило, мають застосовні концептуальні основа фінансової звітності, або порівнюючи методи та процедури облікової практики з вимогами існуючої концептуальної основи фінансової звітності, що вважається застосовною.

44. Застосовні концептуальні основи фінансової звітності для фінансових звітів загального призначення,, як правило, мають такі якісні характеристики, що приводять до корисності інформації, наданої у фінансових звітах, для користувачів:

а) доречність, тобто інформація, надана в фінансових звітах, є доречною, для характеру суб'єкта господарювання та мети фінансових звітів. (Наприклад, у випадку комерційного підприємства,що складає фінансові звіти загального призначення, доречність оцінюють, виходячи з інформації, необхідної для задоволення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів під час прийняття економічних рішень. Як правило, ці потреби задовольняються достовірним поданням фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоуів комерційного підприємства);

б) повнота, тобто операції та події, залишки на рахунках та розкриття інформації, що впливають на достовірне подання фінансових звітів, не пропущені;

в) достовірність, тобто інформація, надана в фінансових звітах: .

і) відображає економічну сутність подій та операцій, а не лише їх юридичну форму;

іі) призводить до обґрунтовано послідовної оцінки вартості, оцінки, подання та розкриття інформації при використанні за подібних обставин;

г) нейтральність, тобто вона сприяє тому, що інформація в фінансових звітах вільна від упередженості;

д) зрозумілість, тобто інформація в фінансових звітах є ясною зрозумілою та не припускає суттєво неоднакового трактування.

45. Поєднання методів та процедур облікової практики, розроблених для задоволення індивідуального вибору, не є застосовною концептуальною основою фінансової звітності для-фінансових звітів, призначених задовольняти загальні інформаційні потреби широкого кола користувачів.

46. Опис концептуальної основи фінансової звітності у фінансових звітах містить інформацію про основу складання фінансових звітів та облікові політики, вибрані та застосовані до важливих операцій та інших важливих подій.

47. Аудитор може вирішити порівняти методи та процедури облікової практики з. вимогами існуючої концептуальної основи, що вважається прийнятною, наприклад, із МСФЗ, розробленими Радою з Міжнародних стандартіь фінансової звітності. Під час аудиту малого підприємства аудитор може вирішити порівняти такі методи та процедури облікової практики з концептуальною основою фінансової, звітності, спеціально розробленою для таких підприємств уповноваженою або визнаною організацією, що встановлює стандарти. Якщо аудитор робить таке порівняння та розбіжності ідентифіковано, рішення про те, чи являють собою методи та процедури облікової практики, застосовані управлінським персоналом, прийнятну концептуальну основу фінансової звітності, включає розгляд причин розбіжностей та того, чи може застосування методів та процедур облікової практики привести до фінансових звітів, що вводять в оману.

48. Якщо аудитор доходить висновку, що концептуальна основа фінансової світлості, прийнята управлінським персоналом, не є прийнятною, він розглядає наслідки цього стосовно прийняття завдання (див. МСА 210) та висновку аудитора (див. МСА 701).

Висловлення думки про фінансові звіти

49. Коли аудитор висловлює думку про повний пакет фінансових звіт загального призначення, складених відповідно до концептуальної основ фінансової звітності, призначеної для досягнення достовірного поданн; він звертається до положень та рекомендацій МСА 700 (переглянутого) «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення» стосовно питань, які аудитор розглядає під ча формування думки про такі фінансові звіти, а також форми та зміст аудиторського висновку. Аудитор звертається також до МСА 701, якщ він висловлює модифіковану думку (включаючи пояснювальний параграф), умовно-позитивну думку, негативну думку або відмовляється від висловлення думки.

50. Аудитор звертається до МСА 800, висловлюючи думку щодо:

а) повного пакету фінансових звітів, складених відповідно до іншої всеохопної основи обліку;

б) компоненту повного пакету фінансових звітів загального або спеціального призначення, наприклад, один фінансовий звіт визначені рахунки, елементи рахунків або статі фінансового звіту;

в) дотримання контрактних угод;

г) узагальнених фінансових звітів.

51. Окрім розгляду міркувань щодо висловлювання думки, МСА 800 розглядає й інші питання, що їх враховує аудитор у таких завданнях, наприклад, питання, пов'язані з прийняттям завдання та виконанням аудиторської перевірки.

Дата набрання чинності

52.Цей МСА набирає чинності для аудиту фінансових звітів за періоди, що починаються з 15 червня 2006 р. або пізніше.