Повідомлення інформації з питань аудиту, що має значення для найвищого управлінського персоналу

11. Аудитор повинен розглянути інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління й одержана під час аудиту фінансових звітів, і повідомити про неї вищий управлінський персонал. Як

правило, ця інформація з питань аудиту включає2:

2 Наведені приклади не охоплюють всі аспекти. Крім того, в інших МСА висвітлюються конкретні ситуації, коли аудитор повинен інформувати найвищий управлінський персонал щодо деяких питань.

загальний підхід до аудиторської перевірки та її обсяг, у тому числі будь-які очікувані обмеження обсягу аудиторської перевірки аудиту або будь-які додаткові вимоги;

вибір або зміна важливої політики і методів бухгалтерського обліку, які мають (або можуть мати) суттєвий вплив на фінансові звіти суб'єкта господарювання;

можливий вплив на фінансові звіти будь-яких суттєвих ризиків (наприклад, поточні розгляди судових справ), які слід розкривати у фінансових звітах;

аудиторські коригування, як зафіксовані, так і не зафіксовані суб'єктом господарювання, які спричиняють або можуть спричинити суттєвий вплив на фінансові звіти суб'єкта господарювання;

суттєва невизначеність, що стосується подій або обставин, що можуть викликати суттєві сумніви щодо дотримання суб'єктом господарювання принципу безперервності;

незгода з управлінським персоналом з приводу таких питань, які окремо або в сукупності з іншими можуть бути суттєвими для фінансових звітів суб'єкта господарювання чи аудиторського висновку. Повідомлення такої інформації передбачає розгляд того, чи було це питання вирішене чи ні, й наскільки суттєвий характер воно має;

очікувані модифікації аудиторського висновку;

інша інформація, що потребує уваги найвищого управлінського персоналу (зокрема, суттєві недоліки в системі внутрішнього контролю, інформація щодо чесності управлінського персоналу, а також випадків шахрайства за участю управлінського персоналу);

будь-яка інша інформація, зумовлена умовами завдання з аудиторської перевірки.

11а. Аудитор повинен інформувати найвищий управлінський персонал щодо невідкоригованих викривлень, зібраних аудитором під час аудиту, які були визначені управлінським персоналом як несуттєві як поодинці, так і всі разом для фінансових звітів, взятих в цілому.

11Ь. Інформування найвищого управлінського персоналу щодо невідкоригованих викривлень не стосується викривлень, що є меншими за визначені заздалегідь суми.

12. Повідомляючи інформацію найвищому управлінському персоналові, аудитор повинен інформувати найвищий управлінський персонал про те, що:

• інформація з питань аудиту, що її повідомляє аудитор, включає тільки ту інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління, й на яку він звернув увагу в результаті проведення аудиторської перевірки;

• аудиторська перевірка фінансової звітності не призначена для виявлення всієї інформації з питань аудиту, яка може цікавити найвищий управлінський персонал. Отже, в процесі аудиту зазвичай виявляється не вся така інформація.

Терміни повідомлення інформації

Аудитор повинен вчасно повідомляти інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.

Для того, щоб домогтися своєчасного повідомлення інформації, аудитор обговорює з особами, які відповідають за управління, порядок і терміни повідомлення інформації. Іноді в зв'язку з характером інформації з питань аудиту аудитор може повідомити про неї раніше, ніж це було попередньо погоджено.

Форми повідомлення інформації

15.       Аудитор може повідомляти інформацію найвищому управлінському
персоналу усно або письмо. На рішення аудитора про те, повідомляти
інформацію усно чи письмово, впливають такі фактори:

розмір, операційна структура, організаційно-правова форма суб'єкта господарювання і процес повідомлення інформації на суб'єкті господарювання, де проводиться аудиторська перевірка;

характер, чутливість і важливість інформації з питань аудиту, яка має значення для управління;

домовленості щодо регулярних зустрічей або звітування про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління;

обсяг постійних контактів та контакти, що їх підтримує аудитор з найвищим управлінським персоналом.

16.       Якщо інформація з питань аудиту, яка має значення для управління,
повідомляється в усній формі, аудитор задокументовує в робочих
документах повідомлену інформацію та отримані відповіді. Ця
документація може мати форму копій протоколів обговорень,
проведених аудитором з найвищим управлінським персоналом. За
певних обставин — залежно від характеру, чутливості та важливості
інформації — може бути доцільним, щоб аудитор одержував від
найвищого управлінського персоналу письмові підтвердження щодо
будь-якої повідомленої в усній формі інформації з питань аудиту, яка має значення для управління.

17. Як правило, аудитор спочатку обговорює з управлінським персоналом інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління, за винятком тієї інформації, яка ставить під сумнів компетентність або чесність управлінського персоналу. Ці попередні обговорення з управлінським персоналом мають важливе значення для з'ясування фактів і інформації з питань аудиту, а також для того, щоб дати управлінському персоналові можливість надати додаткову інформацію. Якщо управлінський персонал погоджується повідомити про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління, найвищому управлінському персоналові, то аудитору може не знадобитися повторно повідомляти цю інформацію за умови, що аудитор переконаний, в тому, що повідомлення такої інформації було здійснено ефективно та належним чином.

Інші питання

Якщо аудитор вважає, що необхідно додати пояснювальний параграф до аудиторського висновку щодо фінансових звітів (як це описано в МСА 701 "Модифікація висновку незалежного аудитора"3), то обмін інформацією між аудитором і найвищим управлінським персоналом не може розглядатися як належна заміна пояснювальних параграфів.

Аудитор розглядає, чи може повідомлена раніше інформація з питань аудиту, яка має значення для управління, вплинути на фінансові звіти поточного року. Аудитор розглядає, чи має ця інформація, як і раніше, значення для управління, і чи треба знову повідомляти про неї найвищий управлінський персонал.

Конфіденційність

20. Вимоги національних професійних бухгалтерських організацій, законодавчі або нормативні акти можуть установлювати обов'язки щодо конфіденційності, які обмежують інформацію, що повідомляється аудитором з питань аудиту, яка має значення для управління. Аудитор звертається до таких вимог, законів і нормативних актів перш, ніж повідомляти інформацію особам, які відповідають за управління. Іноді потенційні конфлікти між етичними і правовими зобов'язаннями аудитора щодо конфіденційності та звітності можуть мати складний характер. У цих випадках аудитор може звернутися до юриста за консультацією.

Законодавчі і нормативні акти

21. Вимогами національних професійних бухгалтерських організацій, законодавчими або нормативними актами можуть установлюватися зобов'язання аудитора щодо повідомлення інформації з питань аудиту, яка стосується управління. Ці додаткові вимоги про повідомлення інформації не охоплені цим МСА, однак вони можуть впливати на зміст, форму і терміни подання інформації найвищому управлінському персоналові.

Дата набрання чинності

22.   Цей МСА набуває чинності для аудиту фінансових звітів за періоди, що починаються з або пізніше 15 грудня 2004 р.

Особливості застосування в державному секторі

Хоча основні принципи, що містяться в даному МСА, застосовуються і до аудиту фінансових звітів в державному секторі, законодавчі акти, на підставі яких надаються аудиторські повноваження, можуть встановлювати характер, зміст і форму інформації, що повідомляється найвищому управлінському персоналу суб'єкта господарювання.

Стосовно аудиторських перевірок у державному секторі спектр інформації, що може становити інтерес для органу управління, може бути ширшим, ніж: та інформація, яка обговорювалася в цьому МСА і безпосередньо стосується аудиторської перевірки фінансових звітів. Повноваження аудиторів у державному секторі можуть передбачати, щоб аудитори повідомляли про інформацію, на яку вони звернули увагу та яка стосується:

а)         відповідності  законодавчим  або  нормативним  вимогам  і
вимогам відповідних органів;

б)        адекватності внутрішнього контролю; та

в)         економічності, ефективності і дієвості програм, проектів і
діяльності.

3.         При аудиторських перевірках у державному секторі інформація, яка
повідомляється аудиторами в письмовій формі, може бути
оприлюднена. З цієї причини аудитор державного сектору повинен ураховувати той факт, що письмова інформація, яку він повідомляє, може бути поширена серед широкої аудиторії, а не лише серед найвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання.