Повідомлення про невідповідність

Управлінському персоналові

32.   Аудитор повинен у якнайкоротший строк повідомити найвищий управлінський персонал про виявлені факти невідповідності або одержати аудиторські докази того, що вони належним чином поінформовані про факти невідповідності, які привернули увагу аудитора. Проте аудитор може цього не робити за відсутності наслідків або в несуттєвих випадках і може заздалегідь обговорити характер питань, про які він повідомлятиме.

Якщо, на думку аудитора, невідповідність діяльності законодавству є навмисною й суттєвою, аудитор повинен негайно повідомити про виявлений факт.

Якщо аудитор має підстави думати, що члени вищого управлінського персоналу, включаючи членів ради директорів, причетні до факту невідповідності законодавству, то аудитор має сповістити про це органи управління суб'єкта господарювання наступного рівня, якщо такий існує (наприклад, аудиторський комітет або спостережну раду). Якщо органів управління наступного рівня немає, або аудитор має підстави думати, що його повідомлення можуть не взяти до уваги, або він не знає, кому повідомити про даний факт, він повинен звернутися по юридичну консультацію.

Користувачам аудиторського висновку щодо фінансових звітів

Якщо аудитор дійшов висновку про те, що факт невідповідності суттєво впливає на фінансові звіти й не був належним чином відображений у них, йому слід висловити умовно-позитивну або негативну думку.

Якщо суб'єкт господарювання перешкоджає аудиторові одержати достатні та відповідні аудиторські докази, які підтверджують, що факти невідповідності законодавству, які можуть бути суттєвими для фінансових звітів, мали місце (або могли мати місце), аудитор повинен висловити умовно-позитивну думку або відмовитися від висловлення думки про фінансові звіти на підставі обмеження обсягу аудиторської перевірки.

Якщо аудитор не може визначити, чи мав місце факт невідповідності, через обмеження, зумовлені обставинами, а не самим суб'єктом господарювання, йому слід розглянути питання про вплив на аудиторський висновок.

Інформування регулятивних та правоохоронних органів

38.       Обов'язок аудитора забезпечувати конфіденційність, як правило, не
дозволяє йому повідомляти про факти невідповідності законодавству
третій стороні. Проте за окремих обставин дотримання аудитором
конфіденційності не є обов'язковим унаслідок статуту, закону або
рішення суду (наприклад, у деяких країнах від аудитора вимагають
повідомляти  наглядові  органи  про  невідповідність  фінансових
організацій законодавству). За таких обставин, ураховуючи відповідальність аудитора перед громадськістю, йому варто звернутися по юридичну консультацію.

Відмова від завдання

Аудитор може прийняти рішення відмовитися від завдання, якщо суб'єкт господарювання не вживає жодних заходів для усунення тих недоліків, усунення яких аудитор вважає потрібним за даних обставин, навіть якщо невідповідність не має суттєвого впливу на фінансові звіти. До числа факторів, які можуть вплинути на думку аудитора, входить підозра у причетності найвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання до виникнення такої невідповідності, що може поставити під сумнів достовірність пояснень управлінського персоналу, а також призвести до відмови аудитора від продовження співпраці з цим суб'єктом господарювання. Якщо аудитор сформував таку думку, йому необхідно звернутися по юридичну консультацію.

Як зазначено в "Кодексі етики професійних бухгалтерів", виданому Міжнародною Федерацією бухгалтерів, після одержання запиту від запропонованого наступного аудитора теперішньому аудитору слід повідомити його про те, чи є професійні причини, через які запропонованому аудитору слід відмовитися від завдання. Обсяг, у якому теперішній аудитор може обговорювати стан справ клієнта із запропонованим аудитором, залежатиме від дозволу клієнта та від законодавчих і етичних обмежень, що застосовуються в кожній окремій країні щодо такого розкриття інформації. Якщо є будь-які причини або інша інформація, яку потрібно розкрити, теперішній аудитор повинен (ураховуючи законодавчі й етичні обмеження, у тому числі дозвіл клієнта) розкрити таку інформацію, а також: вільно обговорити із запропонованим аудитором усю інформацію, пов'язану з цим завданням. Якщо клієнт відмовляється дати дозвіл на обговорення його справ із теперішнім аудитором, про цей факт треба повідомити наступного аудитора, якому запропоновано провести аудит.